Кафедра "Гідравлічні машини ім. Г. Ф. Проскури"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2767

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/gdm

Від 2021 року кафедра має назву "Гідравлічні машини імені Г. Ф. Проскури", попередня назва – "Гідравлічні машини" (від 1930 року).

Кафедра заснована на основі гідравлічної лабораторії у 1914 році академіком Г. Ф. Проскурою, первісна назва – кафедра гідромеханіки. У 1923 році була створена кафедра “Авіації”, якою керував також Г. Ф. Проскура, на базі якої в 1930 році був створений Харківський авіаційний інститут (нині Національний аерокосмічний університет “ХАІ”), а кафедра гідромеханіки перейменована в кафедру “Гідравлічні машини”. 2 липня 2021 року кафедра перейменована на честь Георгія Федоровича Проскури – видатного вченого, засновника наукової школи гідромашинобудування і авіації в Україні, члена Президії і голови Відділення технічних наук АН України, заслуженого діяча науки і техніки.

Кафедра "Гідравлічні машини імені Г. Ф. Проскури" готує майбутніх фахівців нової генерації в галузі цифрової гідравліки, гідравлічних машини та гідропневмоприводів, що використовуються практично в усіх галузях промисловості.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють 2 доктора технічних наук, 10 кандидатів технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 8 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 6 з 6

Синтез схем систем гідропневмоприводів на семилінійних розподільниках
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Черкашенко, Михайло Володимирович; Черпаков, Микита Ігорович
Метою статті є поглиблене вивчення шляхів вдосконалення гідравлічних і пневматичних систем з використанням семилінійних розподільників. Основні переваги, на які спрямована увага, включають підвищення ефективності, підвищення простоти монтажу, зменшення апаратних витрат та здешевлення гідропневмоприводу, – це основні складові, якими треба керуватись при проєктуванні гідравлічних та пневматичних схем. При досягнення цих показників велику роль має гідроапаратура, що застосовується у системі. Завдяки ідеї використання гранично універсальних модулів, у статті було досліджено розподільники із більшою кількістю ліній ніж у стандартних рішеннях, а саме семилінійні гідро- та пневморозподільники. Надано умовне позначення семилінійного розподільника. Розглянуто мінімальні комбінації функцій, які можуть бути реалізовані за допомогою семилінійних розподільників. Було визначено що можна вважати тригером. Наведено приклади використання семилінійних розподільників при побудові тригерів з домінуючим нулем та тригерів з лічільним входом. Наведено докладний опис роботи таких тригерів. Досліджено можливості розширення функцій командоапарату. Зроблено детальний опис командоапарату, що побудований на семилінійних розподільниках. Надано визначення поняття графу операцій. Побудовано граф операцій для формувальної машини. На основі цього графу побудовані логічні рівняння, що описують увесь процес роботи системи та стани переходів із урахуванням сигналів, що переводять систему у наступний стан, та сигналів, що діють всередині переходу. Також побудовано пневматичну схему для формувальної машини на основі отриманих логічних рівнянь. Застосовано семилінійний командоапарат для побудови цієї схеми, що демонструє можливості застосування семилінійного командоапарату в практичних умовах. Розглянуто сфери застосування подібного командоапарату та семилінійних розподільників.
Методичні вказівки до виконання самостійних робіт студентів з дисципліни "Системи автоматичного регулювання та управління". Частина 1. Програмно-технічні комплекси управління гідрофікованим устаткуванням
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Черкашенко, Михайло Володимирович; Гасюк, Олександр Іванович
У гнучких автоматизованих виробничих системах під час автоматизації експериментальних досліджень систем гідропневмоприводів та автоматизації випробувань гідропневмоприводів використовують програмно–технічні комплекси. Комплекси дозволяють розв'язувати наступні задачі: формалізацію опису роботи автоматизованого об'єкта; вибір вимірювально–обчислювального комплексу (ВОК) або його створення, тобто розробку структури апаратної частини і компоновки управляючого пристрою і пристрою зв'язку з об'єктом; розробку комплектів прикладних програм управління об'єктом, обробку результатів випробувань і системних результатів для інтерфейса комп'ютер–контролер. До основної проблеми на етапах розробки технічного задання, програми і методики проведення випробувань належить спосіб задання умов роботи стенда. Звичні способи задання умов роботи стенда виконувалися розробниками конструкторської документації у вигляді циклограми. При цьому опис умов роботи для кожного режиму випробувань повинен бути у вигляді окремої циклограми. Часто циклограма виконувалась одна з різними «усними доповненнями», що призводило до неоднозначності читання умов роботи конструктором–розробником опису і розробником системи управління об'єктом.
Розробка системи регулювання пневмоприводу промислового роботу
(ТОВ "Планета-Прінт", 2021) Черкашенко, Михайло Володимирович; Черпаков, Микита Ігорович
Релейний захист електроенергетичних систем
(ФОП Бровін О. В., 2020) Сокол, Євген Іванович; Сендерович, Геннадій Аркадійович; Гриб, Олег Герасимович; Запорожець, А. О.; Самойленко, І. О.; Скопенко, В. В.; Карпалюк, Ігор Тимофійович; Швець, Сергій Вікторович; Черкашенко, Михайло Володимирович; Заковоротний, Олександр Юрійович; Захаренко, Н. С.; Рудевіч, Наталія Валентинівна; Тесик, Ю. Ф.; Пронзелева, С. Ю.; Кривонос, В. Є.; Ярова, І. С.
Розглянута теорія та практика традиційних і мікропроцесорних релейних захистів для основних елементів систем виробництва й розподілу та електропостачання й електроспоживання електричної енергії. Підручник призначений для студентів вищих навчальних закладів спеціальності електроенергетика, електротехніка та електромеханіка, що спеціалізуються в області релейного захисту електроенергетичних систем.
Гідроенергетика. Том 2. Гідравлічні машини
(ТОВ "Промарт", 2020) Сокол, Євген Іванович; Черкашенко, Михайло Володимирович; Потетенко, Олег Васильович; Дранковський, Віктор Едуардович; Гасюк, Олександр Іванович; Гриб, Олег Герасимович
Вперше в підручнику по гідроенергетиці представлені всі аспекти сучасної теорії і проектування гідропневмоприводів і гідропневмоавтоматики, проектування гідравлічних турбін, об'ємних гідромашин, насосів і оборотних гідромашин. Велику увагу автори приділили питанням регулювання гідротурбін і проектування гідропневмоприводів з високою точністю позиціонування виконавчих пристроїв для систем регулювання. Теорія і методи проектування ілюструються численними прикладами побудови схем промислових об'єктів. Сучасний матеріал підручника становить великий інтерес для студентів при вивченні відповідних курсів, а також для аспірантів, які спеціалізуються в області проектування гідравлічних машин і гідропневмоприводів для гідроенергетики.
Управління і енергетичні моделі оборотних гідромашин
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Сокол, Євген Іванович; Черкашенко, Михайло Володимирович; Дранковський, Віктор Едуардович
Запропоновані способи управління оборотними гідромашинами з використанням програмованих мікропроцесорних контролерів і гідроапаратури з пропорційним управлінням. Розглянуті питання енергетичної взаємодії потоку в проточній частині високонапірної оборотної гідромашини, яка базується на блочно-ієрархічному підході до математичного моделювання робочого процесу. Розглянуто три моделі кінематичного опису потоку, направлені на вирішення конкретних завдань проектування. Описана кінематична модель потоку, що враховує зсув осесиметричних поверхонь струму в робочому колесі із зміною режиму, яка є найбільш загальною моделлю руху потоку. Дана модель дозволила отримати вирази для коефіцієнта теоретичного напору і коефіцієнтів опорів для різних категорій втрат в робочому колесі, які були записані в безрозмірній формі на підставі теорії гідродинамічної подібності. Застосування безрозмірних параметрів систематизує і узагальнює дані чисельного експерименту. Використання поліноміальних моделей для опису зв'язку між геометричними і режимними параметрами зручно як для проведення чисельних досліджень, так і для аналізу впливу геометричних і режимних параметрів на енергетичні характеристики оборотної гідромашини в турбінному режимі. Представлена математична модель дозволяє проводити аналіз як окремих елементів проточної частини, так і різних категорій втрат, пов'язаних з їх фізичною природою в лопатевих системах. Отримані результати вказують на певну закономірність розподілу втрат в елементах проточної частини, що дозволило розробити стратегію цілеспрямованих модифікацій проточної частини, що задовольняють поставленим завданням. За допомогою чисельного експерименту проведений аналіз впливу окремих видів втрат на енергетичні показники, а також встановлені гранично можливі значення параметрів (витрати, потужності, гідравлічного ККД, коефіцієнта швидкохідності і ін.), які можна отримати за рахунок зменшення втрат.