Кафедра "Гідравлічні машини ім. Г. Ф. Проскури"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2767

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/gdm

Від 2021 року кафедра має назву "Гідравлічні машини імені Г. Ф. Проскури", попередня назва – "Гідравлічні машини" (від 1930 року).

Кафедра заснована на основі гідравлічної лабораторії у 1914 році академіком Г. Ф. Проскурою, первісна назва – кафедра гідромеханіки. У 1923 році була створена кафедра “Авіації”, якою керував також Г. Ф. Проскура, на базі якої в 1930 році був створений Харківський авіаційний інститут (нині Національний аерокосмічний університет “ХАІ”), а кафедра гідромеханіки перейменована в кафедру “Гідравлічні машини”. 2 липня 2021 року кафедра перейменована на честь Георгія Федоровича Проскури – видатного вченого, засновника наукової школи гідромашинобудування і авіації в Україні, члена Президії і голови Відділення технічних наук АН України, заслуженого діяча науки і техніки.

Кафедра "Гідравлічні машини імені Г. Ф. Проскури" готує майбутніх фахівців нової генерації в галузі цифрової гідравліки, гідравлічних машини та гідропневмоприводів, що використовуються практично в усіх галузях промисловості.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють 2 доктора технічних наук, 10 кандидатів технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 8 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 10

Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни "Моделювання течії рідини у проточній частині гідромашин"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Роговий, Андрій Сергійович; Панамарьова, Ольга Борисівна
Методичні вказівки до виконання самостійних робіт студентів з дисципліни "Системи автоматичного регулювання та управління". Частина 1. Програмно-технічні комплекси управління гідрофікованим устаткуванням
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Черкашенко, Михайло Володимирович; Гасюк, Олександр Іванович
У гнучких автоматизованих виробничих системах під час автоматизації експериментальних досліджень систем гідропневмоприводів та автоматизації випробувань гідропневмоприводів використовують програмно–технічні комплекси. Комплекси дозволяють розв'язувати наступні задачі: формалізацію опису роботи автоматизованого об'єкта; вибір вимірювально–обчислювального комплексу (ВОК) або його створення, тобто розробку структури апаратної частини і компоновки управляючого пристрою і пристрою зв'язку з об'єктом; розробку комплектів прикладних програм управління об'єктом, обробку результатів випробувань і системних результатів для інтерфейса комп'ютер–контролер. До основної проблеми на етапах розробки технічного задання, програми і методики проведення випробувань належить спосіб задання умов роботи стенда. Звичні способи задання умов роботи стенда виконувалися розробниками конструкторської документації у вигляді циклограми. При цьому опис умов роботи для кожного режиму випробувань повинен бути у вигляді окремої циклограми. Часто циклограма виконувалась одна з різними «усними доповненнями», що призводило до неоднозначності читання умов роботи конструктором–розробником опису і розробником системи управління об'єктом.
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни "Моделювання процесів в галузевому машинобудуванні"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Роговий, Андрій Сергійович; Панамарьова, Ольга Борисівна
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни "Математичне моделювання робочого процесу гідравлічних машин"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Роговий, Андрій Сергійович; Панамарьова, Ольга Борисівна
Методичні рекомендації з організації і проведення виробничої практики
(ФОП Ткачов О. А., 2024) Гасюк, Олександр Іванович
Методичні рекомендації з організації і проведення виробничої практики здобувачів першого (бакалавр) рівня вищої освіти спеціальностей 131 «Прикладна механіка», 133 «Галузеве машинобудування», 145 «Гідроенергетика». Практика, будучи складовою навчального процесу, проводиться з метою забезпечення практичного використання компетентностей, отриманих здобувачем за весь попередній період навчання, а також формування професійних навичок щодо збору матеріалів для написання розділів випускної кваліфікаційної (дипломної) роботи або для підготовки до випускного кваліфікаційного іспиту та підготовки бази до самостійної професійної діяльності. Призначено для здобувачів спеціальностей 131 «Прикладна механіка», 133 «Галузеве машинобудування», 145 «Гідроенергетика» усіх форм навчання.
Методичні рекомендації з організації та проведення переддипломної практики
(ФОП Ткачов О. А., 2024) Гасюк, Олександр Іванович
Переддипломна практика за спеціальностями 131 «Прикладна механіка», 133 «Галузеве машинобудування», 145 «Гідроенергетика» є невід’ємною складовою навчального процесу, спрямованою на формування висококваліфікованих фахівців, які підготовлені до активної творчої професійної та соціальної діяльності, вміють самостійно опановувати нові знання та підвищувати свій професійний рівень. Проведення практики зумовлене необхідністю поглиблення та закріплення теоретичних знань, отриманих студентами під час вивчення теоретичних дисциплін, ознайомлення з реальними бізнес-процесами безпосередньо на підприємстві, в установі чи організації, набуття та удосконалення практичних навичок та умінь, визначених освітньою програмою підготовки здобувача другого (магістерського) рівня підготовки, а також підготовки бази до самостійної професійної діяльності. Переддипломна практика є завершальним етапом навчання, метою якого є узагальнення та удосконалення набутих знань, практичних навичок та умінь, оволодіння професійним досвідом, підготовка до самостійної трудової діяльності, збирання матеріалів для виконання дипломної роботи.
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу "Монтаж, наладка і технічне обслуговування приводів машин"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Панамарьова, Ольга Борисівна
Методичні вказівки призначені для закріплення на практиці базових знань студентів стосовно різновидів, технічних характеристик, конструкцій, принципів монтажу, наладки сучасного гідравлічного обладнання, які необхідні для вирішення фахових завдань з дисципліни "Монтаж, наладка і технічне обслуговування приводів машин" для студентів рівня фаховий молодший бакалавр зі спеціальності 133 Галузеве машинобудування, освітньої програми "Виробництво гідравлічних і пневматичних засобів автоматизаці".
Методичні вказівки до виконання практичних робіт (частина І) з дисципліни "Моделювання та дизайн процесів, виробів, оснащення"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Панамарьова, Ольга Борисівна
Методичні вказівки призначені для закріплення на практиці базових знань студентів з математичних методів розв’язання нелінійних алгебраїчних і трансцендентних рівнянь, які необхідні для вирішення інженерних і наукових завдань з дисципліни «Моделювання та дизайн процесів, виробів, оснащення» для магістрів спеціальності 131 Прикладна механіка, освітньої програми "Цифрова гідравліка, гідромашини та гідропневмоприводи".
Методичні вказівки до виконання практичних та лабораторних робіт "Робота з комп’ютерною програмою "PVT-Well-Pump"
(Видавничий центр НТУ "ХПІ", 2023) Шевченко, Наталія Григорівна; Рєзва, Ксенія Сергіївна
В останні роки значно ускладнилися умови видобутку нафтогазової продукції за допомогою експлуатації заглибного насосного обладнання – збільшилася глибина установки насоса до 3000 м, розширився діапазон в’язкості пластової рідини до 100 мПа·с, збільшилися об’ємні частки води, газу в продукції. Правильний вибір режиму роботи насоса до умов експлуатації свердловини гарантує надійність і ефективність роботи усієї установки. Тому рішення задачі прогнозування енергетичних характеристик заглибного відцентрового насоса з урахуванням сумісної роботи насоса та свердловини на основі методів математичного моделювання, є актуальною. Авторська програма «PVT-Well-Pump» призначена для підвищення ефективності проектних робіт з вибору оптимального режиму роботи насосного обладнання у свердловині з урахуванням реальних фізичних властивостей газорідинної суміші. Програма застосовується в учбовому процесі з курсів «Машини та обладнання для видобутку нафти та інших видів вуглеводної сировини», «Підвищення ефективності видобутку нафти та газу», а також в науково-дослідній роботі магістрів для моделювання сумісної роботи заглибного відцентрового насоса та свердловини при видобутку нафтогазової продукції у реальних умовах експлуатації. Методичні вказівки містять двадцять п’ять варіантів завдань та контрольних питань, які можуть бути використані як для проведення практичних занять, так і для самостійної роботи студентів.
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу "Лопатеві гідравлічні машини та передачі" для студентів спеціальності 145 "Відновлювальні джерела енергії та гідроенергетика"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Кухтенков, Юрій Михайлович
Передача енергії від насосного колеса до турбінного відбувається за допомогою рідини (мінеральні масла, вода), що заповнює проточну порожнину. В ГМ крутні моменти на насосному та турбінному валах на усіх режимах роботи рівні по величині та протилежні по знаку. ГМ використовується у багатьох машинах та механізмах при необхідності: 1) регулювання частоти обертання приводів (вентиляторів, турбоповітрядувів, живлячих насосів теплових електростанцій, шахто-під'ємних машин та ін.); 2) розгін великих махових мас (у приводі центрифуги, при запуску газових турбін, для розворота та розгону ротора гвинтокрила, у тепловозах та ін.); 3) підсумовування потужностей та реверса (в судових установках). Цим, звісно, не обмежується область використання ГМ. Їх встановлення, як правило, полегшує управління машинами, підвищує їх економічність, надійність та довговічність [1 –3]. На нафтопромислах, поряд з турбобурами, широко використовуються гідропередачі – гідротрансформатори та ГМ для регулювання частоти обертання бурильної колони