Кафедра "Гідравлічні машини ім. Г. Ф. Проскури"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2767

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/gdm

Від 2021 року кафедра має назву "Гідравлічні машини імені Г. Ф. Проскури", попередня назва – "Гідравлічні машини" (від 1930 року).

Кафедра заснована на основі гідравлічної лабораторії у 1914 році академіком Г. Ф. Проскурою, первісна назва – кафедра гідромеханіки. У 1923 році була створена кафедра “Авіації”, якою керував також Г. Ф. Проскура, на базі якої в 1930 році був створений Харківський авіаційний інститут (нині Національний аерокосмічний університет “ХАІ”), а кафедра гідромеханіки перейменована в кафедру “Гідравлічні машини”. 2 липня 2021 року кафедра перейменована на честь Георгія Федоровича Проскури – видатного вченого, засновника наукової школи гідромашинобудування і авіації в Україні, члена Президії і голови Відділення технічних наук АН України, заслуженого діяча науки і техніки.

Кафедра "Гідравлічні машини імені Г. Ф. Проскури" готує майбутніх фахівців нової генерації в галузі цифрової гідравліки, гідравлічних машини та гідропневмоприводів, що використовуються практично в усіх галузях промисловості.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють 2 доктора технічних наук, 10 кандидатів технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 8 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5

До питання втомної міцності робочих коліс радіально-осьових гідротурбін
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Кухтенков, Юрій Михайлович; Назаренко, Сергій Олександрович
Унікальні робочі колеса високонапірних гідротурбін мають великі розміри і масу. Їх виготовляють у вигляді зварнолитих конструкцій, в яких верхній обід, нижній обід і кожну лопать відливають окремо, а потім зварюють, а іноді виготовляють цільнолитими. Внаслідок умов роботи гідротурбін окремі частини робочого колеса (лопаті, нижній обід) виготовляють з кавітаційно- та корозійностійких хромистих сталей. Зварна конструкція дозволяє виготовляти робочі колеса комбінованими: деталі, схильні до кавітації, виконують з нержавіючих хромистих сталей, решта – з дешевих малолегованих. Тріщини, зазвичай, починаються у місцях концентрації напруг і після заварювання через деякий час виникають знову. У відлитих як одне ціле робочих колесах також виникають втомні руйнування при експлуатації гідротурбін, які викликані вібрацією агрегату в результаті пульсації тиску потоку води, вихроутворення, кавітації поряд з гідроабразивним зносом. Втомні тріщини і злами частіше за все виникають на вхідній і вихідній кромках лопаті, де на постійно діюче, максимальне від напору води статичне навантаження накладаються динамічні навантаження. Розглянуті методи боротьби з тріщеноутворенням, методика досліджень і моделювання експлуатаційної навантаженості лопатей. Розрахунки робочих коліс на втомну міцність дозволили зробити висновки про їх напружений стан. Проведені натурні і модельні експерименти по визначенню рівнів пульсації тиску в робочих колесах високонапірних радіально-осьових гідротурбін на напір 300 метрів. Результати цих досліджень можуть розглядатися, як вихідні дані для подальшого їх використання в розрахунках на втомну міцність сучасних 3D моделей робочих коліс високонапірних радіально-осьових гідротурбін.
Дослідження джгутових пульсацій тиску у радіально-осьовій гідротурбіні РО115
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Кухтенков, Юрій Михайлович
Математичні моделі руху вихрових джгутів у відсмоктуючих трубах радіально-осьових гідротурбін. Частина 1. Плоскі та просторові математичні моделі руху вихрових джгутів у відсмоктуючих трубах РО гідротурбін
(2022) Кухтенков, Юрій Михайлович
Представлені двовимерні та просторові математичні моделі руху вихрових джгутів у відсмоктуючих трубах радіальноосьових гідротурбін на основі яких проводять прогнозні розрахунки пульсаційних характеристик гідротурбін, які в подальшому використовуються в розрахунках на міцність елементів проточного тракту. Наведено розрахунки по цих моделях в конкретних гідротурбінах на напори 100-300 метрів. Навчальний посібник призначений для спеціальності «Гідроенергетика» до курсів «Гідравлічна нестаціонарність гідроагрегатів ГЕС», «Експлуатація гідроенергетичного обладнан-ня ГЕС» та «ГЕС, ГАЕС та насосні станції».
Дослідження вихрових джгутів в проточній частині лопатевих гідротурбін
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Браславець, І. М.; Кухтенков, Юрій Михайлович
Розрахунково-експериментальне дослідження вібраційного стану та параметрів пульсації рідини моделі поворотно-лопатевої гідротурбіни
(Інститут електроенергетичних проблем, 2013) Рябов, А. В.; Катасонов, О. Ю.; Бондаренко, Анатолій Васильович; Трубаєв, Олександр Іванович; Водка, Олексій Олександрович; Ульянов, Юрій Миколайович
Модельні дослідження гідротурбін дозволяють визначити параметри роботи, пульсації тиску та вібрації на різних режимах роботи в лабораторних умовах. Зважаючи на це, у роботі поставлені завдання з визначення впливу пульсацій тиску на вібраційний стан ГА та набування математичних моделей, що їх пов'язують. Тому необхідно виконати такі дослідження: провести одночасне експериментальне дослідження параметрів вібрації елементів конструкції гідроагрегату, а також пульсації рідини в проточній частині; виявити залежності амплітуд вібрації та пульсацій тиску від режиму роботи ГА; побудувати геометричні та скінченно-елементні моделі ротора ГА і провести їх експериментальну верифікацію за власними частотами; визначити теоретично вібраційні спектри відклику системи та зіставити їх з експериментальними.