Кафедра "Внутрішні хвороби і сімейна медицина"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/64920

Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/medicine/uk/vnutrishnih-hvorob-i-simejnoyi-medicini

Кафедра "Внутрішні хвороби і сімейна медицина" заснована в 2021 році (наказ 317 ОД від 14 липня 2021 року).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового медичного інституту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Клінічною базою кафедри є КНП Харківської обласної ради "Обласна клінічна лікарня". Співробітники кафедри, окрім забезпечення навчального процесу та виконання наукових досліджень, надають консультативно-профілактичну допомогу населенню, розробляють та впроваджують нові медичні технології.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора медичних наук, 2 кандидата медичних наук; 1 співробітник має звання професора, 2 – доцента.

Переглянути

Фільтри

2018 - 20192

Налаштування

Автор: search.filters.author.Ільченко, І. А.Ключові слова: search.filters.subject.subclinical hypothyroidism

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Особливості змін антиоксидантного захисту в залежності від функціонального стану щитоподібної залози у пацієнтів різного віку з коморбідною патологією
    (Чорноморський національний університет ім. Петра Могили, 2018) Немцова, Валерія Даниілівна; Біловол, О. М.; Ільченко, І. А.
    Метою роботи стала оцінка впливу функціонального стану щитоподібної залози на стан антиоксидантного захисту у хворих з коморбідним перебігом артеріальної гіпертензії, цукрового діабету 2 типу та субклінічного гіпотиреозу різних вікових груп. 127 хворих від 45 до 75 років з артеріальною гіпертензієюII стадії та компенсованим цукровим діабетом 2 типу, у 48 з них – субклінічний гіпотиреоз, були розподілені на 4 групи: 1 група (n = 33) – пацієнти з артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом 2 типу від 45 до 59 років, 2 група (n = 35) – з артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом 2 типу від 60 до 75 років, 3 група (n = 30) – пацієнти з артеріальною гіпертензією, цукровим діабетом 2 типу та субклінічним гіпотиреозом від 45 до 59 років, 4 група (n = 29) – пацієнти з артеріальною гіпертензією, цукровим діабетом 2 типу та субклінічним гіпотиреозом від 60 до 75 років. Антиоксидантну систему оцінювали за активністю глутатіонпе-роксидази, рівнем сульфгідрильних груп (SH-груп). Рівень малонового діальдегіду використовували як маркер оксидативного стресу, 8-гідроксі-2-дезокси-гуанозин (8-OH-dG) – як маркер оксидантного пошкодження ДНК. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією, цукровим діабетом 2 типу та субклінічним гіпотиреозом спостерігалось більше пригнічення антиоксидантного захисту, ніж у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом 2 типу, вікові зміни антиоксидантного захисту З характеризувалися стійкою тенденцією до зниження, але не були достовірними (p > 0,05). Рівень малонового діальдегіду був найбільшим у пацієнтів 3 групи, в групах з артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом 2 типу мав незначні вікові зміни (p > 0,05). Значення 8-OH-dG більш виражені у осіб старших вікових груп. Дослідження показало, що наявність субклінічного гіпотиреозу у пацієнтів з коморбідною патологією супроводжувалось збільшенням проявів оксидативного стресу незалежно від віку на тлі зниження активності антиоксидантного захисту, більш вираженого в старшої вікової групі.
  • Ескіз
    Документ
    Вплив гормонального дисбалансу на зміну швидкості старіння у хворих на артеріальну гіпертензію і коморбідні ендокринопатії
    (Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова, 2019) Немцова, Валерія Даниілівна; Ільченко, І. А.; Златкіна, В. В.
    У зв'язку зі зростанням кількості хворих з вік-асоційованими захворюваннями, метою дослідження було вивчення змін темпів старіння (ТС) у хворих із коморбідним перебігом артеріальної гіпертензії (АГ), цукрового діабету 2 типу (ЦД2Т) та субклінічним гіпотиреозом (СГ) і вивчення особливостей змін залежно від гормонального дисбалансу. 118 пацієнтів (63 жінки і 55 чоловіків, середній вік - 53,6±4,3 років) були розподілені на 3 групи: 1 група (n=37) з ізольованою АГ; 2 група (n=42) - з АГ і ЦД2Т; 3 група (n=39) - з АГ, ЦД2Т і СГ. Програма дослідження включала: вимір антропометричних показників (артеріальний тиск, зріст, маса тіла (МТ), індекс маси тіла (ІМТ)), показників вуглеводного та тиреоїдного обміну за стандартними методами, біологічного віку (БВ) за методом Войтенко В. П. та співав. Статистична обробку проводили за допомогою пакета програм Statistica for Windows 8.0. При оцінці ТС фізіологічне старіння було встановлено у 8 пацієнтів (21,6%) 1-ї групи, 4 (9,5%) пацієнтів 2-ї групи і 3 (7,7%) пацієнтів 3-ї групи. У переважної більшості обстежених пацієнтів було відзначено передчасне старіння (ПС), однак прискорення ТС між групами хворих 2 та 3 групи достовірно не відрізнялося (p>0,05). Підвищення ТС у пацієнтів 2 групи супроводжувалося збільшенням БВ на 7,2 роки, у пацієнтів 3 групи - на 7,3 роки в порівнянні з їх календарним віком. Проведений кореляційний аналіз встановив позитивний зв'язок між ІМТ і коефіцієнтом швидкості старіння (КШС) (r=0,679; p<0,05); ІМТ і БВ (r=0,562; p<0,05), КШС і рівнем ТТГ (r=0,050; p=0,388) у 3-й групі. Таким чином, наявність АГ і коморбідних ендокринопатій - ЦД2Т і СГ значно підвищує ТС організму людини, а при оцінці впливу ендокринних порушень більше значення має наявність ЦД2Т, ніж СГ.