Кафедра "Внутрішні хвороби і сімейна медицина"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/64920

Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/medicine/uk/vnutrishnih-hvorob-i-simejnoyi-medicini

Кафедра "Внутрішні хвороби і сімейна медицина" заснована в 2021 році (наказ 317 ОД від 14 липня 2021 року).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового медичного інституту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Клінічною базою кафедри є КНП Харківської обласної ради "Обласна клінічна лікарня". Співробітники кафедри, окрім забезпечення навчального процесу та виконання наукових досліджень, надають консультативно-профілактичну допомогу населенню, розробляють та впроваджують нові медичні технології.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора медичних наук, 2 кандидата медичних наук; 1 співробітник має звання професора, 2 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Вплив левотироксину на стан ендотеліальної дисфункції у пацієнтів з поєднаним перебігом артеріальної гіпертензії, цукрового діабету 2 типу та субклінічного гіпотиреозу
    (Чорноморський національний університет ім. Петра Могили, 2020) Немцова, Валерія Даниілівна
    Мета – оцінити вплив додаткового призначення левотироксина на стан ендотелія судин та маркери хронічного системного запалення у пацієнтів з поєднаним перебігом артеріальної гіпертензії, цукрового діабету 2 типа та субклінічного гіпотиреозу. Включено 32 пацієнта (середній вік 59,3±3,5 років) з артеріальною гіпертензією II стадії в поєднанні з цукровим діабетом 2 типу та субклінічним гіпотиреозом. Критерій включення – рівень тиреотропного гормону більш 6,0 мкМОд/мл при скрінінговому дослідженні. Левотироксин був призначений в індивідуально підібраних дозах від 12,5 до 50 мкг/добу з поступовим титруванням дози до досягнення еутиреозу. Термін спостереження – 1 рік. Визначення рівня васкулоендотеліального фактору росту (VEGF–A), С–реактивного протеїну, фактору некрозу пухлин–α (ФНП–α) в плазмі крові проводили імуноферментним методом, кількість десквамуючих циркулюючих ендотеліальних клітин в крові – за методом Hladovec J. в модифікації Rajec J. і співавт. методом фазово–контрастної мікроскопії. Статистичну обробку даних проводили за допомогою комп'ютерної програми SPSS 21.0. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією, цукровим діабетом 2 типу та субклінічним гіпотиреозом на фоні зниженої функції щитоподібної залози були виявлені ознаки хронічного системного запалення та дисфункції ендотелія. Кореляційний аналіз виявив наявність позитивного зв'язку між рівнями VEGF–А та тиреотропного гормону (r=0,421, р=0,001). Лікування левотироксином супроводжу-валося поліпшенням функціонального стану щитоподібної залози, достовірним зниженням рівня VE-GF–А (до лікування 585,67±35,08 пг/мл, після лікування – 462,58±32,18 пг/мл, р<0,001 відповідно), але не було відзначено істотного зниження рівня десквамуючих циркулюючих ендотеліальних клітин (до лікування – 10,28±0,61 (кл./100 мкл), після лікування – 10,16±0,59 (кл. /100 мкл), р=0,083 відповідно), достовірним зниженням рівня С–реактивного протеїну (р<0,001) та ФНП - α(р<0,001). Кореляційний аналіз після лікування виявив наявність позитивного зв'язку між рівнями вільного Т3 та VEGF–А(r=0,481, р=0,015), і негативного зв'язку між кількістю десквамуючих циркулюючих ендотеліальних клітин та рівнем вільного Т4 (r= –0,457, р=0,022). Застосування левотироксину в комплексному лікуванні хворих з поєднаним перебігом артеріальної гіпертензії, цукрового діабету 2 типа та субклінічним гіпотиреозом супроводжується поліпшенням функціонального стану ендотелія, що в сукупності зі зниженням рівнів маркерів хронічного системного запалення може розцінюватися як позитивний вплив на кардіо–васкулярний ризик, що покращує прогноз у цієї когорти хворих.