Кафедра "Внутрішні хвороби і сімейна медицина"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/64920
Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/medicine/uk/vnutrishnih-hvorob-i-simejnoyi-medicini
Кафедра "Внутрішні хвороби і сімейна медицина" заснована в 2021 році (наказ 317 ОД від 14 липня 2021 року).
Кафедра входить до складу Навчально-наукового медичного інституту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Клінічною базою кафедри є КНП Харківської обласної ради "Обласна клінічна лікарня". Співробітники кафедри, окрім забезпечення навчального процесу та виконання наукових досліджень, надають консультативно-профілактичну допомогу населенню, розробляють та впроваджують нові медичні технології.
У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора медичних наук, 2 кандидата медичних наук; 1 співробітник має звання професора, 2 – доцента.
Переглянути
Результати пошуку
Документ Вплив левотироксину на стан ендотеліальної дисфункції у пацієнтів з поєднаним перебігом артеріальної гіпертензії, цукрового діабету 2 типу та субклінічного гіпотиреозу(Чорноморський національний університет ім. Петра Могили, 2020) Немцова, Валерія ДаниілівнаМета – оцінити вплив додаткового призначення левотироксина на стан ендотелія судин та маркери хронічного системного запалення у пацієнтів з поєднаним перебігом артеріальної гіпертензії, цукрового діабету 2 типа та субклінічного гіпотиреозу. Включено 32 пацієнта (середній вік 59,3±3,5 років) з артеріальною гіпертензією II стадії в поєднанні з цукровим діабетом 2 типу та субклінічним гіпотиреозом. Критерій включення – рівень тиреотропного гормону більш 6,0 мкМОд/мл при скрінінговому дослідженні. Левотироксин був призначений в індивідуально підібраних дозах від 12,5 до 50 мкг/добу з поступовим титруванням дози до досягнення еутиреозу. Термін спостереження – 1 рік. Визначення рівня васкулоендотеліального фактору росту (VEGF–A), С–реактивного протеїну, фактору некрозу пухлин–α (ФНП–α) в плазмі крові проводили імуноферментним методом, кількість десквамуючих циркулюючих ендотеліальних клітин в крові – за методом Hladovec J. в модифікації Rajec J. і співавт. методом фазово–контрастної мікроскопії. Статистичну обробку даних проводили за допомогою комп'ютерної програми SPSS 21.0. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією, цукровим діабетом 2 типу та субклінічним гіпотиреозом на фоні зниженої функції щитоподібної залози були виявлені ознаки хронічного системного запалення та дисфункції ендотелія. Кореляційний аналіз виявив наявність позитивного зв'язку між рівнями VEGF–А та тиреотропного гормону (r=0,421, р=0,001). Лікування левотироксином супроводжу-валося поліпшенням функціонального стану щитоподібної залози, достовірним зниженням рівня VE-GF–А (до лікування 585,67±35,08 пг/мл, після лікування – 462,58±32,18 пг/мл, р<0,001 відповідно), але не було відзначено істотного зниження рівня десквамуючих циркулюючих ендотеліальних клітин (до лікування – 10,28±0,61 (кл./100 мкл), після лікування – 10,16±0,59 (кл. /100 мкл), р=0,083 відповідно), достовірним зниженням рівня С–реактивного протеїну (р<0,001) та ФНП - α(р<0,001). Кореляційний аналіз після лікування виявив наявність позитивного зв'язку між рівнями вільного Т3 та VEGF–А(r=0,481, р=0,015), і негативного зв'язку між кількістю десквамуючих циркулюючих ендотеліальних клітин та рівнем вільного Т4 (r= –0,457, р=0,022). Застосування левотироксину в комплексному лікуванні хворих з поєднаним перебігом артеріальної гіпертензії, цукрового діабету 2 типа та субклінічним гіпотиреозом супроводжується поліпшенням функціонального стану ендотелія, що в сукупності зі зниженням рівнів маркерів хронічного системного запалення може розцінюватися як позитивний вплив на кардіо–васкулярний ризик, що покращує прогноз у цієї когорти хворих.Документ Вплив комбінованої терапії статинами та левотироксином на динаміку ліпідного профілю у пацієнтів з поєднаним перебігом артеріальної гіпертензії, цукрового діабету 2 типу та субклінічного гіпотиреозу(Національний фармацевтичний університет, 2019) Немцова, Валерія Даниілівна; Євтушенко, О. М.; Чайковська, В. В.До теперішнього часу немає достатньо чітких рекомендацій щодо ведення пацієнтів з рівнем тиреотропного гормону (ТТГ) між верхньою межею контрольного діапазону та 10,0 мМО/л і наявністю високого кардіоваскулярного ризику (КВР). Мета дослідження. Оцінити вплив комбінованої терапії статинами та левотироксином на стан ліпідного обміну та загальний КВР у пацієнтів з коморбідним перебігом артеріальної гіпертензії (АГ), цукрового діабету 2 типу (ЦД2Т) та субклінічним гіпотиреозом (СГТ). Матеріали та методи. Включено 67 пацієнтів у віці від 44 до 75 років з АГ II стадії, ЦД2Т та СГТ. Всі пацієнти приймали статини до включення в дослідження. При рівні ТТГ більше 6,0 мкМОд/мл додатково був призначений L-тироксин в індивідуально підібраних дозах від 12,5 до 50 мкг/добу. Вимірювали показники ліпідного та тиреоїдного обміну за стандартними методами, концентрацію С-реактивного протеїну (СРП) та фактора некрозу пухлин-α (ФНП-α). Термін спостереження – 12 місяців. Результати. У пацієнтів з рівнем ТТГ > 6,0 мкМОд/мл, незважаючи на статинотерапію, присутня більш виражена дисліпідемія, більш високі значення СРП (р < 0,05) та тенденція до росту ФНП-α (р > 0,05). Додаткове застосування левотироксину привело до достовірного зниження рівнів загального холестерину (р = 0,011), холестерину ліпопротеїдів низької щільності (р = 0,025), високодостовірного зниження рівнів СРП і ФНП-α (р < 0,001). Висновки. Комбінована терапія, що включає статини та левотироксин, приводить до більш значущого, ніж статини без застосування замісної терапії поліпшення ліпідного профілю, зниження ознак системного запалення, що в сукупності позитивно впливає на сумарний КВР у даної категорії хворих.Документ Вплив левотироксину на стан оксидантно-антиоксидантного балансу у пацієнтів з поєднаним перебігом артеріальної гіпертензії, цукрового діабету 2 типу та субклінічного гіпотиреозу(Полтавський державний медичний університет, 2019) Немцова, Валерія ДаниілівнаУ 40 пацієнтів з поєднаним перебігом артеріальної гіпертензії (АГ), цукрового діабету 2 типу (ЦД2Т) та субклінічного гіпотиреоза (СГТ) при рівні ТТГ в діапазоні 6.0-10,0 мкМОд/мл має місце виражена стимуляція окислювальних процесів на тлі пригнічення антиоксидантної системи. Призначення левотироксину супроводжувалось недостовірним зниженням рівнів малонового діальдегіду та 8-гідроксі-2-дезоксигуанозину наприкінці терміну спостерігання (1 рік), та вірогідним підвищенням рівня глутатіонпероксидази (р=0,016) та сульфгідрильних груп (р=0,001), що свідчить про покращення оксидантно-антиоксидантного балансу за рахунок інтенсифікації захисних антиоксидантних механізмів в більшій мірі, ніж за рахунок пригнічення окислювальних процесів.