Кафедра "Туризм i готельно-ресторанний бізнес"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2422

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/tourism

Від листопада 2021 року кафедра має назву "Туризм і готельно-ресторанний бізнес". Перейменована під час реорганізації кафедри "Бізнес-аналітики, обліку та готельно-ресторанної справи" (НАКАЗ 552 ОД від 26.11.2021 року).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Подорожі змінюють нас, допомагають нам зростати і розвиватися. Подорожі – найкраща освіта сучасного світу!

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: доктор економічних наук, 5 кандидатів наук: 4 –економічних, 1 – географічних; 1 співробітник має звання професора, 5 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Антикризове управління у корпоративному секторі економіки
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2010) Манойленко, Олександр Володимирович
    Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.03 – економіка та управління національним господарством. – Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, Харків, 2010. У дисертації розроблено та обґрунтовано наукову концепцію антикризового управління у корпоративному секторі економіки. Проведено причинно-наслідковий аналіз генезису корпоративного сектору економіки України, визначено основні фактори, що його зумовили, досліджено його типологічну структуру. Здійснено дослідження факторів, що зумовлюють виникнення та перебіг кризових явищ в економіці України, визначені особливості побудови інституційного середовища щодо формоутворення та взаємодії дисипативних корпоративних структур. Проведено типологізацію державних важелів антикризового управління, які з урахуванням обмежень їх застосування інституційного, фінансово-економічного та організаційного характеру стають у підґрунті розробки антисипативного механізму державної антикризової політики. Визначено напрямки реформування інституційного механізму відновлення просторової стійкості корпоративних структур, який враховує типологічну неоднорідність корпоративного сектору економіки, причини виникнення кризи, стадії й глибину її перебігу та системно зумовлює прогресивні напрямки виходу суб‘єктів господарювання з кризового стану (відновлення платоспроможності). Обґрунтовано методи впливу держави на узгодження цілей суб‘єктів системи корпоративного управління у кризовому стані. Запропоновано удосконалення методичного підходу щодо діагностики розгортання кризи, який базується на застосуванні методології «штучного інтелекту», враховує вплив факторів зовнішнього середовища, особливості корпоративних відносин суб‘єктів управління, глибину та стадії розвитку кризи у корпоративних структурах.
  • Ескіз
    Документ
    Капітал як головний об'єкт антикризового управління
    (Харківський національний університет внутрішніх справ, 2005) Манойленко, Олександр Володимирович
    Для дослідження такої складної соціально-економічної категорії, як капітал, нам необхідно проаналізувати основні наукові підходи щодо визначення його суті. Основна мета антикризового управління капіталом корпорації полягає в забезпеченні безперервного процесу збереження і примноження капіталу, тобто забезпечення його розширеного відтворення.
  • Ескіз
    Документ
    Формування концепції антикризового управління підприємствами корпоративного сектору економіки
    (Харьковский национальный университет городского хозяйства им. А. Н. Бекетова, 2010) Манойленко, Олександр Володимирович
    На основі узагальнення закономірностей та принципів функціонування та розвитку корпоративних соціально-економічних систем, визначення особливостей виникнення та перебігу кризових явищ побудовано концепцію антикризового управління, що включає специфічні принципи антикризового управління підприємств корпоративної форми організації діяльності на основі визначення стадії та глибини поширення кризових явищ в соціально-економічних системах, обмежень з боку інституційного, транзакційного та когнітивного середовищ, в підгрунті чого встає комплекс антикризових стратегій, які будуються залежно від рівнів корпоративного управління, підрозділяються на регуляторні, стабілізаційні, трансформаційні з урахуванням узгодження цілей зацікавлених осіб.