Кафедра "Туризм i готельно-ресторанний бізнес"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2422
Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/tourism
Від листопада 2021 року кафедра має назву "Туризм і готельно-ресторанний бізнес". Перейменована під час реорганізації кафедри "Бізнес-аналітики, обліку та готельно-ресторанної справи" (НАКАЗ 552 ОД від 26.11.2021 року).
Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Подорожі змінюють нас, допомагають нам зростати і розвиватися. Подорожі – найкраща освіта сучасного світу!
У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: доктор економічних наук, 5 кандидатів наук: 4 –економічних, 1 – географічних; 1 співробітник має звання професора, 5 – доцента.
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Публікація Зарубіжний і вітчизняний досвід інноваційних подієвих активностей у ресторанному бізнесі та гастрономічному туризмі(2022) Якименко-Терещенко, Наталія Василівна; Аніщенко, Алла Петрівна; Чайка, Тетяна Юріївна; Вишняков, Олександр Віталійович; Синько, Анастасія ДмитрівнаМета. Метою цього дослідження є виявлення та узагальнення сучасних успішних практик застосування подієвих активностей у ресторанному бізнесі та гастрономічному туризмі; удосконалення підходів до адміністрування та маркетингового супроводу ресторанних заходів. Результати. Проведене дослідження показало, що в ресторанному бізнесі та гастрономічному туризмі триває процес спеціалізації та виділення вузьких споживчих ніш на основі інтересів і мотивів відвідувачів; з боку клієнтів підвищуються вимоги до якості та різноманітності послуг. Ці обставини, а також високий рівень конкуренції в галузі, змушують власників бізнесу шукати інноваційні способи залучення клієнтів. Ресторанна подієва активність – один із таких способів. Зарубіжний і вітчизняний ресторанний бізнес уже накопичив значний досвід розробки та впровадження ресторанних подій різного спрямування. Наразі індустрія гостинності пропонує безліч різноманітних подієвих активностей. Велика кількість унікальних ресторанних заходів різного спрямування ускладнює зусилля, спрямовані на їх типологізацію. З точки зору планування подієвої активності в ресторані можна виділити самодостатні ресторанні заходи, які не рекомендується поєднувати з іншими подіями, та модульні ресторанні заходи, які будуть більш привабливими в разі їх поєднання з іншими подієвими активностями. При формуванні банку ресторанних подієвих активностей, складанні базового пакету подій та розробці меню необхідно враховувати концепцію конкретного ресторану, а також фактори зовнішнього та внутрішнього середовища. Наукова новизна дослідження полягає в уточненні перспективних напрямів розвитку подієвої активності в ресторанах. Подальший розвиток отримало дослідження механізму використання ресторанних заходів як засобу підвищення привабливості та впізнаваності бренду ресторану. На основі проведеного аналізу удосконалено методичний підхід до формування банку ресторанних активностей, складання базового пакету подій і розробці Event-меню ресторану. Практична цінність отриманих результатів полягає в можливості їх використання у практичній діяльності підприємств ресторанного бізнесу й туристичних агенцій, що спеціалізуються на гастрономічному туризмі.Публікація Кейтеринг у MICE-індустрії: тренди розвитку, міжнародний досвід і перспективи digital-трансформації(2021) Якименко-Терещенко, Наталія Василівна; Чайка, Тетяна Юріївна; Бєлікова, Олена СтаніславівнаУ статті розглянуті тенденції та перспективи розвитку індустрії гостинності, а також деякі найперспективніші інноваційні digital-рішення у сфері надання послуг кейтерингу для MICE-заходів: цифрові ваучери, гастро-меппінг, набори для онлайн-кейтерингу. Приділено увагу комплексному підходу до формування інноваційних бізнес-моделей на основі digital-трансформації. Криза, що була викликана пандемією COVID-19, поставила на межу банкрутства значну частину економічних агентів. У такій ситуації на економічне процвітання можуть розраховувати ті суб'єкти підприємницької діяльності, які оперативно відмовляться від застарілих бізнес-моделей. Тільки комплексне та системне використання інноваційних рішень, формування нових інноваційних бізнес-моделей здатне забезпечити підприємство конкурентною перевагою та запобігти негативному сценарію розвитку подій. У статті вдосконалено підхід та розроблено практичні рекомендації щодо впровадження конкретних інноваційних цифрових технологій у базові компоненти бізнес-процесів з метою формування нової бізнес-моделі на основі комплексного використання digital-рішень.Документ Методика економіко-статистичної оцінки фінансової складової інноваційного потенціалу (на прикладі підприємств готельно-ресторанного бізнесу)(Національний університет харчових технологій, 2018) Чайка, Тетяна ЮріївнаСтаття присвячена вдосконаленню методики оцінки фінансової складової інноваційного потенціалу підприємства. Емпіричний економіко-статистичний аналіз здійснювався за даними фінансової звітності українських підприємств КВЕД 55.10. Виявлено, що вільний грошовий потік є найбільш релевантним індикатором фінансової компоненти інноваційного потенціалу підприємства. Наявність стійкого позитивного вільного грошового потоку свідчить про здатність підприємства вкладати гроші в інновації. Методика оцінки фінансової компоненти інноваційного потенціалу повинна враховувати як абсолютну величину вільного грошового потоку, так і його рівномірність. У разі недостатньої рівномірності грошового потоку повинні застосовуватися більш суворі критерії до оцінки його величини. Нерівномірність вільного грошового потоку пов'язана з загрозою недофінансування інновацій власними ресурсами і, як наслідок, робить негативний вплив на успішність інноваційних заходів.Документ Класичні концепції інновацій і сучасність: емпіричні підтвердження та коригування. Базові індикатори інноваційної активності(Ужгородський національний університет, 2018) Чайка, Тетяна Юріївна; Авдєєва, Любов ВікторівнаКласичні концепції інновацій містять такі основні положення: інновації мають циклічний характер; найважливішим елементом інноваційного процесу є "творче руйнування"; інноваційна активність схильна до кластеризації. Ретроспективні емпіричні дослідження підтверджують справедливість цих положень. З огляду на значне збільшення швидкості і щільності інформаційних взаємодій у сучасному суспільстві, є підстави припускати прискорення технологічної дифузії і більш рівномірний розподіл інноваційних вигод у сучасній економічній системі порівняно з попередніми періодами. Іманентні властивості інновацій дають змогу виділити базові показники економічної діяльності підприємства, які є індикаторами його інноваційної активності. Про залучення в інноваційну діяльність свідчать: 1) стрибкоподібне позитивне зростання економічних показників, що супроводжується значущими структурними змінами; 2) зростання продуктивності праці; 3) зниження капіталомісткості; 4) зниження питомих витрат; 5) зростання показника економічної доданої вартості. Серед провідних способів моніторингу рівня інноваційної активності на макрорівні вважаємо за можливе виділити кластерний аналіз, що дає змогу виявити "точки кристалізації" інновацій з подальшим дослідженням характеру їх дифузії.