Кафедра "Туризм i готельно-ресторанний бізнес"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2422

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/tourism

Від листопада 2021 року кафедра має назву "Туризм і готельно-ресторанний бізнес". Перейменована під час реорганізації кафедри "Бізнес-аналітики, обліку та готельно-ресторанної справи" (НАКАЗ 552 ОД від 26.11.2021 року).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Подорожі змінюють нас, допомагають нам зростати і розвиватися. Подорожі – найкраща освіта сучасного світу!

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: доктор економічних наук, 5 кандидатів наук: 4 –економічних, 1 – географічних; 1 співробітник має звання професора, 5 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 7 з 7
  • Ескіз
    Документ
    Інновації в туризмі: теоретичний аспект
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Побережний, Роман Олегович; Побережна, Наталія Миколаївна; Савченко, Ольга Ігорівна; Побережна, Катерина Вікторівна
    Визначено основні стратегічні пріоритетні цілі розвитку туризму в Україні на період до 2026 року – створення конкурентоспроможного національного туристичного продукту на засадах системної маркетингової діяльності; забезпечення економічного, соціального, екологічного та інноваційного використання наявного туристичного потенціалу; підвищення якості інфраструктури курортів; створення центрів туристичної інформації під час проведення ярмарків, фестивалів та виставок; удосконалення інформаційної інфраструктури туристичних послуг; забезпечення відповідності ціни та якості туристичних продуктів, організація системи якісної підготовки фахівців туристичного бізнесу. Надано загальну характеристику суб’єктів туристичної діяльності. Визначено головні фактори гальмування розвитку туристичного бізнесу в умовах сьогодення (відсутність цілісної системи державного управління туризмом у регіонах; недосконалість нормативно-правової бази, недостатність методичної, організаційної, інформаційної та матеріальної підтримки держави; недостатність інвестицій у розвиток сфери туризму; відсутність об'єктів для розвитку туристичної діяльності в сільській місцевості; недостатня забезпеченість туристичної галузі висококваліфікованими спеціалістами; скорочення кількості підприємств готельного господарства; відсутність інноваційних проектів та наукових досліджень з питань розвитку перспективних видів туризму; неефективне використання рекреаційних ресурсів та необхідність їх збереження; недостатність рівня розвитку інформаційної інфраструктури; недостатність державної підтримки рекламування національного туристичного продукту та ін.). Розглянуто погляди різних науковців на визначення терміну «інновації в туризмі». Сформульовано особливості інновацій у туризмі та визначено принципи їх застосування (принцип науковості, системності, відповідності інновацій потребам туристів, відповідності інноваційної діяльності рівню розвитку суспільства, позитивності результатів, зв’язаності та безпеки).
  • Ескіз
    Документ
    Структура та динаміка торговельного балансу України
    (НТУ "ХПІ", 2018) Гаврись, Олександр Миколайович; Гаврись, Ольга Олександрівна; Гаврись, Петро Олександрович
    Торговельний баланс - це різниця між обсягами експорту та імпорту товарів. Якщо експорт перевищує імпорт (позитивне сальдо) - це говорить про те, що відбувається приплив іноземної валюти в країну, що призводить до підвищення курсу національної валюти. Натомість переважання імпорту над експортом (негативне сальдо) означає низьку конкурентоспроможність товарів країни за кордоном. В статті розглянуто структуру та динаміку торговельного балансу України починаючи з 2001 року. З'ясовано, що у структурі імпорту переважну частину складають промислові вироби з високою доданою вартістю, зокрема, продукція машинобудування, в тому числі автомобілі, сільськогосподарська техніка, побутові прилади тощо, а також енергоносії. В структурі експорту домінує продукція з низькою до даною вартістю. Оскільки вітчизняний експорт характеризується високою часткою сировини та необробленої продукції у загальному об'ємі експорту, це стало однією з ключових причин, які гальмують економічне зростання держави. Встановлено тенденції і взаємозв’язки між економічною політикою в окремих сегментах економіки або ж відсутністю системної підтримки високотехнологічних галузей економіки та динамікою сальдо торговельного балансу. Виявлено та проаналізовано наслідки негативного торговельного балансу для економіки держави. Обґрунтовано, що метою державної політики має бути не просто досягнення позитивного торговельного сальдо, а радикальна зміна структури торговельного балансу. Визначено фактори, що найбільшою мірою впливають на сальдо торговельного балансу України. Зроблено висновок, що агропромисловий сектор у тій формі, в якій він існує у нашій країні не виконує ключових функцій, покладених на нього державою, а саме наповнення держбюджету та забезпечення зайнятості населення. Обґрунтовано методичні підходи до державної стратегії реформування агропромислового сектору. За умови проведення успішних реформ аграрний сектор може стати двигуном економіки України.
  • Ескіз
    Публікація
    Імітаційне моделювання взаємовідносин суб'єктів електроенергетичного ринку: теоретичний аспект
    (Національна академія природоохоронного та курортного будівництва, 2014) Колєсніченко, Анастасія Сергіївна
    Досліджено теоретичне підґрунтя імітаційного моделювання із визначенням його етапів, які було покладено в основу формування етапів імітаційного моделювання відносин між суб'єктами ринку електричної енергії. Доповнено етапи, визначені теорією імітаційного моделювання, відповідно до сучасних вимог та стану розвитку інформаційних і комп’ютерних систем з метою аналізу їх застосування в контексті взаємовідносин суб'єктів енергоринку. Обґрунтовано значення використання моделей і формування систем імітаційного моделювання відносин між суб'єктами ринку електроенергії, що сприятиме побудові процесу державного регулювання, опираючись на адекватність сприйняття змін внутрішнього та зовнішнього середовища. Проаналізовано особливості процесу прийняття рішення державою щодо впровадження комплексу заходів, які регулюють взаємовідносини суб'єктів електроенергетичного ринку, з використанням методів моделювання, що покликано забезпечити ефективність функціонування ринку електроенергії та задовольнити інтереси учасників з позиції держави, що в результаті дозволить створити налагоджений механізм державного регулювання.
  • Ескіз
    Публікація
    Державне регулювання відносин суб'єктів електроенергетичного ринку: теоретичний аспект
    (Чернігівський національний технологічний університет, 2013) Колєсніченко, Анастасія Сергіївна
    Удосконалено понятійно-термінологічний апарат, який характеризує державне регулювання відносин суб’єктів електроенергетичного ринку. На основі системного аналізу уточнено сутність понять «регулювання», «державне регулювання» та окреслено їх ключові ознаки. Удосконалено категоріальний базис державного регулювання відносин учасників ринку електричної енергії, який доповнено логічними зв’язками між базовими категоріями і спеціальними поняттями та ґрунтується на визначенні основних його складових, закономірностей, що дозволило розширити основи науково-методичного забезпечення формування органами влади стратегій, програм розвитку електроенергетичного ринку в українському та європейському контексті.
  • Ескіз
    Публікація
    Діагностика стану взаємовідносин суб’єктів електроенергетичного ринку України
    (Харківський національний університет міського господарства ім. О. М. Бекетова, 2014) Колєсніченко, Анастасія Сергіївна
    Узагальнено існуючі підходи до поняття «показник» з метою побудови теоретико-методичного інструментарію для здійснення якісної та кількісної оцінки функціонування електроенергетичного ринку. Розроблено класифікацію показників, які характеризують господарські відносини між суб’єктами енергоринку, на основі видів діяльності та сфер застосування, що забезпечить систематичний підхід до аналізу проблемних питань у цій сфері. Проведено діагностику стану взаємовідносин суб’єктів ринку електричної енергії за допомогою ключових показників, що сприятиме забезпеченню більш точного прогнозування діяльності суб’єктів господарювання та підвищенню ефективності регулювання з боку держави при розробці короткострокових й стратегічних програм розвитку електроенергетики.
  • Ескіз
    Публікація
    Формування концепції державного регулювання взаємовідносин суб'єктів електроенергетичного ринку
    (Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут", 2014) Колєсніченко, Анастасія Сергіївна
    На основі інституціональної парадигми побудовано концепцію державного регулювання взаємовідносин суб'єктів електроенергетичного ринку, яка базується на впровадженні аргументованої системи принципів та заходів, орієнтованих на підвищення ефективності використання інструментів державного регулювання, що дає можливість продукувати якісні та своєчасні рішення і забезпечує реалізацію адекватної моделі розвитку взаємовідносин суб’єктів електроенергетичного ринку в умовах невизначеності та мінливості зовнішнього та внутрішнього середовища. Сформовано концептуальну модель процесу дослідження державного регулювання взаємовідносин суб'єктів електроенергетичного ринку, що сприятиме формуванню логіки та науковій обґрунтованості підходів у вивченні засад державного регулювання.
  • Ескіз
    Публікація
    Дослідження умов формування правової основи державного регулювання взаємовідносин суб`єктів електроенергетичного ринку
    (НТУ "ХПІ", 2014) Колєсніченко, Анастасія Сергіївна
    У статті розглянуто законодавчу та нормативно-правову базу регулювання взаємовідносин учасників електроенергетичного ринку України, яка потребує постійного перегляду в контексті переходу до нового формату. Визначено ключові фактори, які обумовлюють необхідність удосконалення правової основи поведінки суб’єктів енергоринку як інструменту, який використовує держава з метою реалізації своєї регулюючої функції у відносинах між ними.