05.18.06 "Технологія жирів, ефірних масел і парфумерно-косметичних продуктів"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/21777
Переглянути
15 результатів
Результати пошуку
Документ Науково-практичне обґрунтування інноваційних технологій переробки насіння олійних культур(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Перевалов, Леонід ІвановичДисертація на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю 05.18.06 – технологія жирів, ефірних масел і парфумерно-косметичних продуктів. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" Міністерства освіти і науки України, Харків, 2021 р. Дисертаційну роботу присвячено вирішенню науково-прикладної проблеми – розробці науково обґрунтованих технологій переробки насіння соняшнику сучасної селекції з одержанням безлушпинного ядра, пресової харчової олії, комплексної переробки соняшникової макухи та технології обрушування сафлору вітчизняних сортів для виробництва харчової олії. На основі інноваційних рішень зазначених проблем сформульовано нову концепцію переробки насіння соняшника, засновану на новій технології якісного обрушування насінин в охолодженому стані, принципах максимальної селективності проведення основних процесів переробки; зміни послідовності їх проведення з урахуванням принципу поступового накопичення концентрацій супутніх речовин для полегшення їх виділення; відмови від проведення технологічних операцій, пов'язаних з підвищеною температурою переробки; використання хімічних реагентів та нехарчових розчинників, а також суміщення окремих операцій. На основі розробленого нового способу обрушування олійного насіння при мінусових температурах експериментально виявлені нові закономірності по процесу обрушування насінню соняшника високоолійного і кондитерського сортів, а також насіння сафлору сортів вітчизняної колекції; можливістю якісного обрушування всіх фракцій; виявлено вплив відношення вологість : мінусова температура обрушування на якісний склад рушанки і показники якості обрушування олійного насіння. Визначено органолептичні властивості, жирнокислотний і ацілгліцеріновий склад одержуваних олій, склад стеринової фракції. Показана можливість видавлювання якісної олії на шнекових пресах з сирого безлузгового ядра без його попереднього подрібнення і волого-теплової обробки. Визначені ефективні параметри процесу пресування. Науково обґрунтовано та розроблено перспективну технологію комплексної переробки соняшникової макухи з безлузгового ядра, за якою можна отримати: олію екстракційну, шрот (або борошно) та жиророзчинний рослинний антиоксидант. Розроблено структурні схеми основних технологічних стадій інноваційної технології переробки насіння соняшнику. Доведено, що ефективне отримання безлузгового ядра з насіння соняшника сучасної селекції і ядра з насіння сафлору вітчизняних сортів і гібридів може здійснюватися за схожою технологією по одній і тій же технологічній схемі. Розроблена технологія і технологічна схема є універсальними для переробки насіння і інших плодів, що мають досить пластичне ядро і крихку оболонку. Створено теоретичну модель, що розкриває складний механізм впливу базових і ефективних пластично-міцнісних властивостей насіння різного ступеню вологості, умов обрушування на ступінь обрушування насіння і збереження цілого ядра. Виконано економіко-екологічну оцінку запропонованих технологій. Результати дисертаційної роботи пройшли випробування на підприємствах олійно-жирової та суміжних галузей, а саме: основні наукові здобутки використовує підприємство "Завод Фадєєв Агро" під час розробки початкових даних для проектування нових насіннєрушок соняшнику сучасних гібридів та ліній; технологію одержання харчового соняшникового шроту впроваджено на підприємстві НВ ПП "Інститут "ТЕКМАШ". Результати досліджень дисертаційної роботи Перевалова Л. І., які було проведено в період 2015-2017 рр., використовуються в наукових розробках Інституту рослинництва імені В. Я. Юр'єва НААН України (м. Харків). Здобувач приймав участь у держбюджетних науково-дослідних роботах Українського науково-дослідного інституту олій та жирів Національної академії аграрних наук України (УкрНДІОЖ НААН). Наукові досягнення дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі кафедри технології жирів і продуктів бродіння НТУ «ХПІ», а також при виконанні дисертаційних робіт по спеціальності 05.18.06. Розроблено та узгоджено Технічні умови ТУУ 10.4-3199908465-001:2020 "Олія сафлорова харчова".Документ Технологія переробки воскоподібних компонентів у продукти харчового та технічного призначення(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Руднєва, Лариса ЛеонідівнаДисертація на здобуття наукового ступня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.18.06 – технологія жирів, ефірних масел і парфумерно-косметичних продуктів – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2021 р. Дисертаційна робота присвячена науковому обґрунтуванню та розробці технології вилучення воскоподібних компонентів з відходів олієжирової галузі та переробки вилучених воскоподібних компонентів у харчових продуктах та продуктах технічного призначення. Актуальність роботи пов’язана з удосконаленням технології вилучення воскоподібних компонентів з відходів олієжирової галузі та раціональним застосуванням воскоподібних компонентів рослинного походження. Рівень розвитку олієжирової промисловості значною мірою визначається утилізацією відходів виробництва. У сучасному виробництві олій і жирів відбуваються суттєві структурні зміни, спрямовані на інтенсифікацію виробництва і максимальне використання відходів олієжирової галузі агропромислового комплексу України. В процесі переробки олійної сировини, особливо соняшника, на стадіях шеретування насіння відходами виробництва є соняшникове лушпиння, що не знаходять подальшого застосування. Удосконалення технології вилучення корисних речовин з відходів і подальше їх використання достатньо актуальні в наш час. Зростаючі вимоги відносно якості харчових продуктів, розширення області застосування воскоподібних компонентів і посилення конкуренції у сфері харчового виробництва вимагають удосконалення технології переробки вторинної сировини, в тому числі воскоподібних компонентів. З метою утилізації відходів і визначення можливих напрямів практичного застосування виконувались дослідження способу вилучення воскоподібних компонентів з соняшникового лушпиння. У дисертаційній роботі вперше одержано нові наукові дані щодо вилучення воскоподібних компонентів з соняшникового лушпиння методами занурення та перколяції за допомогою органічного розчинника (гексан) та використання вилучених воскоподібних компонентів у восковмісних продуктах. Експериментально доведено, що перколяція з наступним виморожуванням воскоподібних компонентів з місцели є раціональним методом вилучення воскоподібних компонентів з соняшникового лушпиння. Проведено експериментальні дослідження з обґрунтування вибору діапазонів обраних технологічних параметрів, а саме: співвідношення соняшникове лушпиння : розчинник як 1 : 1, 1 : 2, 1 : 3 та 1 : 4, тривалість процесу екстракції у діапазоні 2-8 год., температурі виморожування воскоподібних компонентів з місцели у діапазоні 4-25ºС. Запропоновані технології вилучення воскоподібних компонентів соняшникового лушпиння дозволяють раціонально використовувати відходи олієвидобувної галузі та в значній мірі знизити втрати воскоподібних компонентів із лушпинням. Науково обґрунтовано технологію вилучення воскоподібних компонентів соняшникового лушпиння методом перколяції за допомогою розчинника гексан та кристалізацією їх з місцели, що дозволило отримати товарний продукт. Доведена економічна та екологічна ефективність запропонованих технологій. Результати дисертаційної роботи з вилучення воскоподібних компонентів з соняшникового лушпиння досліджено в промислових умовах на підприємствах ТОВ "Кондитерська фабрика "Стимул" та ТОВ "Еліксір".Документ Удосконалення технології видобування рослинної олії з вітчизняних сортів сафлору(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Мироненко, Лілія СергіївнаДиссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.18.06 "Технология жиров, эфирных масел и парфюмерно-косметических продуктов" (18 – Производство и технологии). – Национальный технический университет "Харьковский политехнический институт" Министерства образования и науки Украины, Харьков, 2021 г. Диссертация посвящена созданию научно обоснованной технологии обрушивания семян сафлора для получения прессового масла пищевого назначения. У диссертационной работе впервые показано, что обрушивание семян сафлора может быть достигнуто путем предварительного охлаждения, которое существенно уменьшает физико-механические свойства семенной оболочки; определены эффективные технологические параметры обрушивания путем экспериментального исследования и аппроксимационного моделирования, а именно температуру предварительного охлаждения, влажность и частоту оборотов ротора семенорушки, которые обеспечивают достаточную для практических целей степень обрушивания; получены новые научные данные касательно технологических свойств семян сафлора отечественных сортов, структурных и качественных показателей сафлорового масла. Разработана усовершенствованная технологическая схема переработки семян сафлора с получением пресового масла. Выполнена экономическая оценка предложенной технологии. На основании выполненных исследований и испытаний образцов сафлорового масла в лаборатории инструментальных исследований Украинского научно-исследовательского института масел и жиров НААН и в отделе хроматографических и радиологических испытаний государственной исследовательской лаборатории пищевой и сельскохозяйственной продукции Государственного предприятия "Харьковский региональный научно-производственный центр стандартизации, метрологии и сертификации" разработан и согласован проект технических условий ТУУ 10.4-3199908465-001:2020 "Масло сафлоровое пищевое". Результаты диссертационной работы внедрены в учебный процесс НТУ "ХПИ".Документ Технологія одержання і використання природних антиоксидантів із вторинних продуктів олієжирових виробництв(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Лабейко, Марина АнатоліївнаДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.18.06 – технологія жирів, ефірних масел і парфумерно-косметичних продуктів. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2021. Дисертацію присвячено науковому обґрунтуванню та розробці технології отримання хлорогенової кислоти із соняшникового шроту. Удосконалено метод кількісного визначення (метод титрування перманганатом калію) хлорогенової кислоти: в частині екстрагування із соняшникового шроту (готування проб) – шляхом визначення раціональних параметрів процесу (концентрація етилового спирту, гідромодуль в системі "шрот-екстрагент", тривалість екстрагування) з одержанням математичних моделей, та в частині титрування – шляхом визначення кількості хлорогенової кислоти по аналогії з методом визначення таніну в чаї. Досліджено ефективність ряду розчинників щодо екстрагування хлорогенової кислоти із соняшникового шроту. Експериментально та за допомогою математичного моделювання встановлено залежність ступеня вилучення хлорогенової кислоти із соняшникового шроту від параметрів екстрагування: гідромодулю в системі "шрот-екстрагент" та тривалості екстрагування. Визначено залежність ступеня екстрагування хлорогенової кислоти із соняшникового шроту від способу екстрагування. Одержано нові наукові дані щодо впливу умов очищення спиртового екстракту хлорогенової кислоти на вихід кінцевого кристалічного продукту. Проведено ідентифікацію отриманого продукту за допомогою методів диференційної скануючої калориметрії, інфрачервоної спектроскопії та високоефективної рідинної хроматографії. Визначено антиоксидантні властивості хлорогенової кислоти у складі основи майонезу – модельної суміші "вода-олія соняшникова". Доведено можливість використання хлорогенової кислоти як консерванту у складі емульсійного продукту – майонезу. Розроблено технологічну схему одержання хлорогенової кислоти із соняшникового шроту. Проведено економічні розрахунки щодо собівартості отриманого антиоксиданту. Розроблено проект технічних умов щодо хлорогенової кислоти, отриманої із соняшникового шроту.Документ Новий тип кондитерських (кулінарних) жирів функціонального призначення(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Удовенко, Олексій ОлександровичДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.18.06 – технологія жирів, ефірних масел і парфумерно-косметичних продуктів. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" Міністерства освіти і науки України, Харків, 2021 р. Дисертація присвячена науковому обґрунтуванню і розробці технології модифікування жирової сировини з одержанням жирів кулінарного призначення. Сформульовано робочу гіпотезу щодо удосконалення технології модифікації жирів шляхом етерифікації жирних кислот спиртами високої молекулярної маси на відміну від традиційних жирів – ефірів жирних кислот і трьохатомного спирту гліцерину, що виключає утворення гліцидолових ефірів. Створено математичне описання (у вигляді регресійної моделі) і встановлено раціональні умови етерифікації жирних кислот спиртами високої молекулярної маси з ферментним і кислотним каталізатором. Визначено показники якості одержаних модифікованих жирів. Визначено технологічні параметри використання модифікованих кулінарних жирів як фритюру. Науково обгрунтовані і розроблені рецептури рідких кулінарних жирів підвищеної харчової цінності шляхом купажування рослинних олій. Встановлено антиоксидантну стабільність розроблених сумішей. Науково-обґрунтоване технологію спеціалізованих жирів на основі пальмового стеарину, визначені оптимальні умови отримання таких жирів. Встановлено, що отримані жири за показниками якості відповідають вимогам нормативних документів. Запропоновано технологічну схему виробництва модифікованих кулінарних жирів. Розроблено та погоджено технічні умови ТУ У 20.5 – 1225000194 – 001: 2019 жири модифіковані рослинні кондитерські, кулінарні, хлібопекарські та для молочної промисловості. Проведено апробацію виробництва модифікованих кулінарних жирів шляхом етерифікації жирних кислот спиртами високої молекулярної маси в промислових умовах.Документ Удосконалення технології жирових систем зі зниженим вмістом транс-ізомерів жирних кислот для маргаринів(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Гудзь, Ольга МиколаївнаДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.18.06 – технологія жирів, ефірних масел і парфумерно-косметичних продуктів. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2019. Дисертацію присвячено удосконаленню технології жирових систем зі зниженим вмістом транс-ізомерів, що дозволяє на їх основі виробляти маргарини підвищеної харчової цінності. Встановлено основні закономірності кінетики біокаталітичного переетерифікування триацилгліцеринів під дією ферментного препарату Novozym 40086 та біокаталітичного гліцеролізу триацилгліцеринів, збагачених омега-3 поліненасиченими жирними кислотами. Визначено константи швидкостей прямих і зворотних реакцій, що протікають у реакційних системах, а також константи рівноваги кожної з них. Розраховано термодинамічні параметри біокаталітичних процесів, на яких ґрунтується технологія виробництва жирових систем зі зниженим вмістом транс-ізомерів. Встановлено раціональні значення основних параметрів біокаталітичного переетерифікування жирів під дією ферментного препарату Novozym 40086. Отримано математичну модель, яка дозволяє на основі даних про компонентний склад жирової сировини прогнозувати вміст твердої фази в продуктах біокаталітичного переетерифікування. Розроблено математичну модель, яка дозволяє, виходячи з рецептурного складу олеогелів, прогнозувати їх термостабільність. Розроблено технічні умови на новий вид м'якого маргарину зі зниженим вмістом транс-ізомерів жирних кислот. Результати роботи впроваджено у навчальний процес кафедри технології жирів та продуктів бродіння НТУ "ХПІ".Документ Технологія білково-жирової суміші підвищеної харчової цінності спеціального призначення(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Бочкарев, Сергій ВолодимировичДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.18.06 – технологія жирів, ефірних масел і парфумерно-косметичних продуктів. – Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» Міністерства освіти і науки України, Харків, 2019 р. Дисертація присвячена науковому обґрунтуванню та розробці технології білково-жирових сумішей підвищеної харчової цінності спеціального призначення. Сформульовано робочу гіпотезу щодо використання в складі білково-жирової суміші насіння олійних культур соняшника, льону та кунжуту як джерел незамінних амінокислот, ессенціальних жирних кислот, вітамінів, мікроелементів, рослинних антиоксидантів. Науково обґрунтовано склад білково-жирової суміші підвищеної харчової цінності спеціального призначення (насіння льону; насіння кунжуту; насіння соняшника; рафінована кукурудзяна олія). Визначено органолептичні, фізико-хімічні, мікробіологічні та технологічні показники якості білково-жирової суміші. Розраховано залежність періоду індукції окиснення ліпідів білково-жирової суміші в закритій тарі від температури зберігання. Розроблено технологічне рішення щодо зниження активності інгібіторів протеолітичних ферментів білково-жирової суміші для максимально можливого збільшення її харчової цінності, яке полягає в її зволоженні та обробці надвисокочастотним випромінюванням. Запропоновано технологічну схему виробництва білково-жирової суміші підвищеної харчової цінності на основі олійної сировини, розроблено та узгоджено проект технічних умов на білково-жирові суміші з олійного насіння. Науково обґрунтовано рецептури жировмісних кондитерських виробів – кремової цукеркової маси для виробництва цукерок типу «трюфель» і шоколадної пасти з додаванням білково-жирової суміші підвищеної харчової цінності. Оцінено фізико-хімічні показники розроблених кондитерських виробів, вони відповідають нормам.Документ Технологія жирових продуктів із заданими властивостями багатоцільового призначення(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Мазаєва, Вікторія СергіївнаДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.18.06 – технологія жирів, ефірних масел і парфумерно-косметичних продуктів. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2018. Дисертаційну роботу присвячено науковому обґрунтуванню перспективної технології одержання жирових продуктів з наперед заданими властивостями. Визначено триацилгліцерольний склад найбільш поширеної жирової сировини. Показано, що при загальній кількості триацилгліцеролів від 11 до 20 у кожному компоненті визначальними (за вмістом) є 7 – 10 триацилгліцеролів, від яких і залежать фізико-хімічні властивості жирових сумішей. На діаграмах диференційної скануючої калориметрії проаналізовані фазові перетворення для процесів плавлення та кристалізації в широкому діапазоні температур для одинадцяти сумішей. Виконано порівняльний аналіз температури в характерних точках з температурами плавлення і застигання. В результаті проведених обчислень знайдені коефіцієнти апроксимації для обчислення вмісту твердих триацилгліцеролів в характерних точках на діаграмі диференційної скануючої калориметрії і отриманих за допомогою ядерного магнітного резонансу, що дозволяє зіставляти і перераховувати результати обох аналізів, а це, в свою чергу, дозволяє досягати більш достовірних результатів. За допомогою плану Шеффе отримані рівняння регресії на базі яких розраховано рівняння залежності фізико-хімічних властивостей від триацилгліцерольного складу, що підтверджує можливість створення жирових основ жировмісних продуктів за допомогою відомого триацилгліцерольного складу. Розроблена методологія дозволяє скорегувати рецептуру жирових сумішей згідно із заданими фізико-хімічними властивостями або відтворювати вже існуючі рецептури за допомогою іншої сировини, на стадії лабораторних досліджень, ще до початку технологічного процесу і мінімізувати втрати енергоресурсів та час роботи лабораторії.Документ Науково-методологічні основи удосконалення технохімічного контролю сировини і готової продукції олійножирових виробництв(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Левчук, Ірина ВолодимирівнаДисертація на здобуття наукового ступеню доктора технічних наук за спеціальністю 05.18.06 − технологія жирів, ефірних масел і парфумерно-косметичних продуктів – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" Міністерства освіти і науки України, Харків, 2018 р. Дисертаційну роботу присвячено науковому обґрунтуванню застосування системного комплексного підходу щодо створення сучасних схем технохімічного контролю сировини і готової продукції олійножирових виробництв з використанням виключно інструментальних методів аналізу: газорідинної хроматографії, високоефективної рідинної хроматографії, газової хромато-масспектроскопії, зонального капілярного електрофорезу та ін. На основі узагальнення теоретичних і експериментальних даних розроблено схему забруднення олійного насіння, соняшникової олії та олієжировмісних продуктів природними та антропогенними екотоксикантами: пестицидами, поліхлорованими біфенілами, поліароматичними вуглеводнями, фталатами, сторонніми домішками органічного і неорганічного походження, харчовими добавками. Удосконалено стандартизований метод визначення воскоподібних речовин. Експериментально досліджено розподіл пестицидів різних класів у насінні соняшнику і продуктах його переробки. Розроблено науково обґрунтовані способи визначення пестицидів, в т.ч. за умови їх сумісної присутності. Гармонізовано з міжнародними вимогами спосіб визначення поліароматичних вуглеводнів (ПАВ) і встановлено, що вміст бенз(а)пірену є технологічним маркером по відношенню до суми ПАВ. Розроблено пріоритетний спосіб визначення фталатів, що мігрують з ПЕТ-упаковки у рослинні олії та жировмісні продукти. Теоретично та експериментально обгрунтовано необхідність застосування методів визначення жирнокислотного, ацилгліцерольного (в т.ч. індивідуального) та складу стеролової фракції для ідентифікації олій та жирів, зокрема для виявлення сторонніх домішок мінерального (мінеральних олив) та органічного (нехарчового курячого жиру) походження, тобто для цілей фальсифікації. Створено наукове та методологічне підґрунтя щодо створення національного стандарту щодо контролювання вмісту консервантів у жировмісних продуктах. Розроблено практичні рекомендації щодо удосконалення схем технохімконтролю сировини і готової продукції у виробництві соняшникової олії, в т.ч. фасованої в полімерну тару, маргаринової продукції, майонезу та салатних соусів, купажованих олій.Документ Удосконалення технології вилучення восків із вторинних продуктів олійно-жирової галузі(НТУ "ХПІ", 2017) Омельченко, Юлія ЄвгенівнаДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.18.06. – технологія жирів, ефірних масел і парфумерно-косметичних продуктів. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2017. Дисертаційну роботу присвячено науковому обґрунтуванню перспективної технології вилучення восків з відпрацьованого фільтрувального порошку. Експериментально підтверджено, що воски можуть бути вилученні з поверхні фільтрувального порошку екстрагуванням сумішшю нижчих спиртів (сивушна олія ‒ відхід виробництва етанолу) або гексаном і відокремлені від олії соняшникової шляхом їх кристалізації з розчинів розчинників, з виходом восків понад 98 % від загальної кількості восків у відпрацьованому фільтрувальному порошку. Експериментальним шляхом та з використанням апроксимаційних поліномів визначено раціональні технологічні параметри вилучення восків з відпрацьованого фільтрувального порошку гексаном та сивушної олії. Науково обґрунтовано технологію вилучення восків з використанням реакції етанолізу безпосередньо на поверхні фільтрувального порошку та визначено, що утворена реакційна суміш є екстрагентом для восків які за її допомогою можуть бути вилучені з фільтрувального порошку, та відокремлені з цієї суміші шляхом кристалізації. За результатами експериментальних досліджень доведено, що за визначеними раціональними умовами етанолізу вихід восків чиниться понад 85 % від загальної кількості восків у відпрацьованому фільтрувальному порошку. Запропонованих технології вилучення восків дозволяють в значній мірі знизити загальні втрати олії і зменшити витрати фільтрувального порошку в ході процесу рафінування та отримати воски як товарний продукт. Доведена економічна та екологічна ефективність запропонованих технології.