Кафедра "Фізична хімія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1402

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/fchem

Кафедра "Фізична хімія" заснована в 1926 році професором Олександром Миколайовичом Щукарьовим. Свої витоки вона веде від 1918 року, коли кафедра хімії розділилася на кафедри неорганічної, органічної, аналітичної і фізичної хімії.

У різні роки нею керували професори Ілля Іванович Стрєлков, Сергій Степанович Уразовський, Аркадій Юхимович Луцький, Володимир Мойсейович Кошкін. Від 2012 року кафедру очолює доктор технічних наук, професор Микола Дмитрович Сахненко, академік АН Вищої освіти України.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Наукова школа кафедри включає понад 90 кандидатів і докторів наук.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 2 кандидата технічних наук, 1 кандидат хімічних наук; 1 співробітник має звання професора, 2 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника, 1 – старшого дослідника.

Переглянути

Фільтри

2016 - 20174

Налаштування

Автор: search.filters.author.Ярошок, Тамара ПетрівнаКлючові слова: search.filters.subject.корисна модель

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    Спосіб одержання каталізатора внутрішньоциліндрового каталізу в двигунах внутрішнього згоряння
    (ДП "Український інститут промислової власності", 2017) Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Парсаданов, Ігор Володимирович; Ярошок, Тамара Петрівна; Горохівський, Андрій Сергійович
    Спосіб одержання каталізатора внутрішньоциліндрового каталізу в двигунах внутрішнього згоряння, який наносять на поверхню деталей камери згоряння. Каталітичний шар формують методом плазмово-електролітичного оксидування в режимі падаючої потужності за густини струму 3-25 А/дм² до кінцевої напруги 140-240 В протягом 30-60 хв. із водних розчинів лужних електролітів, що містять солі перехідних металів.
  • Ескіз
    Документ
    Електроліт для формування каталітично активних кобальтовмісних оксидних покривів на алюмінії та його легованих сплавах
    (ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2017) Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Горохівський, Андрій Сергійович; Ярошок, Тамара Петрівна
    Електроліт для формування каталітично активних кобальтовмісних оксидних покривів на алюмінії та його легованих сплавах містить сульфат кобальту та пірофосфат калію. Крім цього, плазмово-електролітичне оксидування здійснюють в одну стадію з розчину, при наступному співвідношенні компонентів, (г/л): калію пірофосфат – 66,0…165,0; кобальту сульфат – 14,0…35,0; рН – 10,5…12,0.
  • Ескіз
    Документ
    Спосіб формування каталітично активних кобальтовмісних оксидних покривів на алюмінії та його легованих сплавах
    (ДП "Український інститут промислової власності", 2016) Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Горохівський, Андрій Сергійович; Ярошок, Тамара Петрівна; Галак, Олександр Валентинович
    Спосіб формування каталітично активних кобальтовмісних оксидних покривів на алюмінії та його легованих сплавах плазмово-електролітичним оксидуванням. Процес проводять до максимальної напруги 150…190 В протягом 15…60 хв., при поступовому зниженні потужності процесу за рахунок зміни густини струму від початкової 5…10 А/дм² до кінцевої 2…3 А/дм² в електроліті. Електроліт містить, г/л: калію пірофосфат – 66,0…165,0; кобальту сульфат – 14,0…35,0; рН – 10,5…12,0.
  • Ескіз
    Документ
    Спосіб формування каталітично активних покриттів оксидами мангану та кобальту на вентильних металах
    (ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2016) Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Ярошок, Тамара Петрівна; Горохівський, Андрій Сергійович
    Спосіб електролітичного формування каталітично активних покриттів оксидами мангану та кобальту на вентильних металах, зокрема сплавах алюмінію, причому плазмово-електролітичне оксидування здійснюють густиною струму 5-10 А/дм², при перемішуванні і температурі робочих розчинів 20-30 °C в дві стадії із загальною тривалістю процесу до 30 хв.: на першій стадії – з електроліту (г/л): пірофосфат калію – 66,0-297,0; сульфат кобальту – 7,5-46,5, до напруги U=125-135 В; на другій стадії – із електроліту, (г/л); гідроксид лужного металу – 0,2-50,0; калію перманганат – 7,0-120,0, до кінцевої напруги 180-235 В.