Кафедра "Фізична хімія"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1402
Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/fchem
Кафедра "Фізична хімія" заснована в 1926 році професором Олександром Миколайовичом Щукарьовим. Свої витоки вона веде від 1918 року, коли кафедра хімії розділилася на кафедри неорганічної, органічної, аналітичної і фізичної хімії.
У різні роки нею керували професори Ілля Іванович Стрєлков, Сергій Степанович Уразовський, Аркадій Юхимович Луцький, Володимир Мойсейович Кошкін. Від 2012 року кафедру очолює доктор технічних наук, професор Микола Дмитрович Сахненко, академік АН Вищої освіти України.
Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Наукова школа кафедри включає понад 90 кандидатів і докторів наук.
У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 2 кандидата технічних наук, 1 кандидат хімічних наук; 1 співробітник має звання професора, 2 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника, 1 – старшого дослідника.
Переглянути
16 результатів
Результати пошуку
Документ Дослідження синтезу функціональних матеріалів на сплаві АЛ-25 в режимі МДО(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2014) Андрощук, Дмитро Степанович; Сахненко, Микола Дмитрович; Ярошок, Тамара ПетрівнаДокумент Основи хімії біогенних елементів, біохімії і біофізики: практичний курс(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016) Ведь, Марина Віталіївна; Ярошок, Тамара Петрівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Орехова, Тетяна Юріївна; Булавін, Віктор ІвановичРозглянуто відомості про макро- і мікробіогенні елементи та їх найважливіші сполуки; основи будови і властивості вуглеводів та гетероорганічних сполук; головні біоорганічні речовини – вуглеводи, білкі, ліпіди, нуклеотиди та нуклеїнові кислоти, ферменти, вітаміни; типові біохімічні реакції за їх участю та висвітлено біологічні функції. Комплекс лабораторних робіт спрямований на визначення якісного та кількісного складу біосполук із застосуванням сучасних фізико-хімічних методів. Призначено для студентів вищих навчальних закладів.Документ Спосіб одержання каталізатора внутрішньоциліндрового каталізу в двигунах внутрішнього згоряння(ДП "Український інститут промислової власності", 2017) Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Парсаданов, Ігор Володимирович; Ярошок, Тамара Петрівна; Горохівський, Андрій СергійовичСпосіб одержання каталізатора внутрішньоциліндрового каталізу в двигунах внутрішнього згоряння, який наносять на поверхню деталей камери згоряння. Каталітичний шар формують методом плазмово-електролітичного оксидування в режимі падаючої потужності за густини струму 3-25 А/дм² до кінцевої напруги 140-240 В протягом 30-60 хв. із водних розчинів лужних електролітів, що містять солі перехідних металів.Документ Електроліт для формування каталітично активних кобальтовмісних оксидних покривів на алюмінії та його легованих сплавах(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2017) Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Горохівський, Андрій Сергійович; Ярошок, Тамара ПетрівнаЕлектроліт для формування каталітично активних кобальтовмісних оксидних покривів на алюмінії та його легованих сплавах містить сульфат кобальту та пірофосфат калію. Крім цього, плазмово-електролітичне оксидування здійснюють в одну стадію з розчину, при наступному співвідношенні компонентів, (г/л): калію пірофосфат – 66,0…165,0; кобальту сульфат – 14,0…35,0; рН – 10,5…12,0.Документ Спосіб формування каталітично активних кобальтовмісних оксидних покривів на алюмінії та його легованих сплавах(ДП "Український інститут промислової власності", 2017) Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Горохівський, Андрій Сергійович; Ярошок, Тамара Петрівна; Галак, Олександр ВалентиновичВинахід належить до гальванотехніки, зокрема до електрохімічного формування на алюмінії та його легованих сплавах активних кобальтовмісних оксидних покривів. Спосіб, згідно з винаходом, проводять плазмово-електролітичним оксидуванням до максимальної напруги 150-190 В протягом 15-60 хв. при поступовому зниженні потужності оксидування за рахунок зміни густини струму від початкової 5-10 А/дм² до кінцевої 2-3 А/дм² в електроліті, який містить, г/л: пірофосфату калію – 66,0-165,0; сульфату кобальту – 14,0-35,05; при рН 10,5-12,0. Спосіб дозволяє формувати на поверхні рівномірні дрібнодисперсні та міцно зчеплені з нею високорозвинені каталітично активні покриви.Документ Спосіб формування каталітично активних покриттів оксидами мангану та кобальту на вентильних металах(ДП "Український інститут промислової власності", 2017) Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Ярошок, Тамара Петрівна; Горохівський, Андрій СергійовичВинахід належить до гальваностегії і стосується електролітичного формування каталітично активних покриттів оксидами мангану та кобальту на вентильних металах. Спосіб здійснюють шляхом плазмово-електролітичного оксидування густиною струму 5-10 А/дм² при перемішуванні і температурі робочих розчинів 20-30 °C в дві стадії із загальною тривалістю процесу до 30 хв.: на першій стадії – з електроліту, г/л: пірофосфат калію – 66,0-297,0; сульфат кобальту – 7,5-46,5; до напруги U=125-135 В; на другій – із електроліту, г/л: гідроксид лужного металу – 0,2-50,0; калію перманганат – 7,0-120,0; до кінцевої напруги 180-235 В. Спосіб забезпечує одержання каталітично активних покриттів з високорозвиненою поверхнею і міцним зчепленням з основним металом.Документ Спосіб формування каталітично активних кобальтовмісних оксидних покривів на алюмінії та його легованих сплавах(ДП "Український інститут промислової власності", 2016) Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Горохівський, Андрій Сергійович; Ярошок, Тамара Петрівна; Галак, Олександр ВалентиновичСпосіб формування каталітично активних кобальтовмісних оксидних покривів на алюмінії та його легованих сплавах плазмово-електролітичним оксидуванням. Процес проводять до максимальної напруги 150…190 В протягом 15…60 хв., при поступовому зниженні потужності процесу за рахунок зміни густини струму від початкової 5…10 А/дм² до кінцевої 2…3 А/дм² в електроліті. Електроліт містить, г/л: калію пірофосфат – 66,0…165,0; кобальту сульфат – 14,0…35,0; рН – 10,5…12,0.Документ Спосіб формування каталітично активних покриттів оксидами мангану та кобальту на вентильних металах(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2016) Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Ярошок, Тамара Петрівна; Горохівський, Андрій СергійовичСпосіб електролітичного формування каталітично активних покриттів оксидами мангану та кобальту на вентильних металах, зокрема сплавах алюмінію, причому плазмово-електролітичне оксидування здійснюють густиною струму 5-10 А/дм², при перемішуванні і температурі робочих розчинів 20-30 °C в дві стадії із загальною тривалістю процесу до 30 хв.: на першій стадії – з електроліту (г/л): пірофосфат калію – 66,0-297,0; сульфат кобальту – 7,5-46,5, до напруги U=125-135 В; на другій стадії – із електроліту, (г/л); гідроксид лужного металу – 0,2-50,0; калію перманганат – 7,0-120,0, до кінцевої напруги 180-235 В.Документ Плазмово-електролітичний синтез гетерооксидних покривів на високолегованих сплавах алюмінію(Фізико-механічний інститут ім. Г. В. Карпенка НАН України, 2018) Сахненко, Микола Дмитрович; Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Ведь, Марина Віталіївна; Ярошок, Тамара Петрівна; Руднєва, Світлана Іванівна; Горохівський, Андрій СергійовичThe scientific principles of control of the composition of heteroxide coatings on aluminum alloys with transition metals are substantiated by varying the formulation of electrolytes, modes and parametersof synthesis by the method of plasma-electrolytic oxidation (PEO). The results of the research aimed to establish a patterns of electrochemical synthesis coatings both mono- and doped oxides in the modes of PEO. The influence of external conditions and internal factors on the structure, element composition, morphology and operating properties of the obtained materials is analyzed. It was established that the composition, surfacemorphology and functional properties of oxide coatings on aluminum alloys depend on the composition of electrolytes andoxidation mode. It is proved the possibility obtaining multicomponent oxide coatings with high adhesionin one-stageusing PEO. It was established that the inclusion of cobalt on the oxide coatings on the aluminumalloy АК12М2МgN leads to formation of a mosaic three–dimensional surface structure, in which the PEO coating contain maximum of cobalt. It is found that mixed oxides coatings systems Al/Al₂O₃, CoOᵧ and Al/Al₂O₃, MnOᵧ, CoOᵧ as promising materials for heterogeneous catalysis can be prepared by electrochemical technology on metal substrates in PEO mode. According to the spectroscopy of the electrode impedance, equivalent schemes of substitution of hetero-oxide systems in different acidity medium have been established. Parameters of multicomponent oxide coatings have been determined, based on which the deep and current corrosion rates have been calculated. It was noted increase of their corrosion resistance in comparison with Al/Al₂O₃ caused by homogenization of the surface layer and the formation of smooth micro globular structure. The system Al/Al₂O₃, MnOᵧ, CoOᵧ identified the highest catalytic properties with the total content of the dopants to 6 at.% in a bench test of the diesel engine in the forced modes reduces fuel consumption.Документ Особливості анодного окиснення сплавів алюмінію у присутності оксоаніонів(НТУ "ХПІ", 2006) Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола Дмитрович; Ярошок, Тамара Петрівна; Богоявленська, Олена Володимирівна; Шевченко, Р. О.Досліджено реакції, що перебігають при анодній поляризації алюмінію та його сплавів у лужних розчинах за присутності оксоаніонів різної природи. Встановлено механізм та кінетичні параметри стадій, у яких вони беруть участь. На підставі аналізу характеристичних критеріїв запропоновано узагальнену схему, яка відбиває всю сукупність перетворень.