Кафедра "Фізична хімія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1402

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/fchem

Кафедра "Фізична хімія" заснована в 1926 році професором Олександром Миколайовичом Щукарьовим. Свої витоки вона веде від 1918 року, коли кафедра хімії розділилася на кафедри неорганічної, органічної, аналітичної і фізичної хімії.

У різні роки нею керували професори Ілля Іванович Стрєлков, Сергій Степанович Уразовський, Аркадій Юхимович Луцький, Володимир Мойсейович Кошкін. Від 2012 року кафедру очолює доктор технічних наук, професор Микола Дмитрович Сахненко, академік АН Вищої освіти України.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Наукова школа кафедри включає понад 90 кандидатів і докторів наук.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 2 кандидата технічних наук, 1 кандидат хімічних наук; 1 співробітник має звання професора, 2 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника, 1 – старшого дослідника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 23

Електроліти для гальванохімічного осадження потрійних сплавів кобальт – вольфрам – молібден
(Сумський державний університет, 2016) Гапон, Юліана Костянтинівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Ненастіна, Тетяна Олександрівна
Дослідження процесів осадження сплавів Nі-V з електрокаталітичними властивостями
(Український державний університет залізничного транспорту, 2018) Байрачний, Борис Іванович; Фіногенов, Олексій Михайлович; Желавська, Юлія Анатоліївна
Вплив режиму електролізу на кількісний і фазовий склад покривів Fe–Co–W(Mo)
(Український державний хіміко-технологічний університет, 2019) Сачанова, Юлія Іванівна; Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола Дмитрович; Єрмоленко, Ірина Юріївна
Досліджено вплив природи на кількісний і фазовий склад і морфологію покривів Fe–Co–W(Mo), осаджених з цитратних електролітів на основі ферум (ІІІ). Показано, що вміст заліза в покриві Fe–Co–W збільшується з 50 до 60 ат.% з підвищенням густини як постійного, так і імпульсного струму, а покриви Fe–Co–Mo збагачуються молібденом. Застосування імпульсного струму сприяє зростанню атомної частки молібдену від 9-11 до 12-15 ат.% і зниженню вмісту кобальту від 36-38 до 28-29 ат.%. Сумарний відсоток легувальних компонентів є максимальним 53-55 ат.% при густині струму 5 А/дм² і співвідношенні тривалості імпульс/пауза (10-20) мс/10 мс. Вихід за стумом сплавів знижується з густиною постійного струму від 45% до 30%, але використання імпульсного режиму сприяє зростанню виходу за струмом до 75%. Поверхня покриттів Fe–Co–W(Mo), осаджених імпульсним струмом, стає більш рівномірною за розподілом сплавотвірних компонентів, а кількість Оксигену в сплава суттєво знижується. Встановлено, що покриви Fe–Co–W(Mo), одержані в імпульсному режимі, містять фази кристалічних W, Mo та інтерметалідів Fe₂W, на відміну від осаджених постійним струмом.
Функціональні гальванічні покриви багатокомпонентними сплавами – проектування, синтез, діагностика
(Фізико-механічний інститут ім. Г. В. Карпенка, 2016) Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Єрмоленко, Ірина Юріївна; Гапон, Юліана Костянтинівна; Козяр, Марина Олексіївна
На прикладі бінарних і тернарних сплавів проаналізовані методологічні підходи до селекції легувальних компонентів, оптимізації параметрів електросинтезу і прогнозування властивостей. Встановлено вплив енергетичних параметрів електролізу на фазовий склад і морфологію поверхні гальванічних сплавів тріади заліза (залізо, нікель, кобальт) з тугоплавкими металами – вольфрамом, молібденом і цирконієм. Подано результати тестування синтезованих покривів залежно від їх призначення, а також оцінено чинники синергізму, обумовлені взаємною дією легувальних елементів. Проаналізовано вплив складу покривів на їх корозійну тривкість у середовищах різної кислотності та виокремлено роль кожного легувального елемента і морфології поверхні. Обґрунтовано рекомендації до використання вказаних матеріалів у різних галузях промисловості.
Фазовий склад електролітичних сплавів заліза і кобальту з тугоплавкими металами
(Дослідно-видавничий центр Наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка, 2018) Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола Дмитрович; Єрмоленко, Ірина Юріївна
Вплив складу електроліту та параметрів стаціонарного електролізу на склад покриттів Fe–Co–W
(ТОВ "Нілан-ЛТД", 2017) Лагдан, Інна Володимирівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Єрмоленко, Ірина Юріївна; Ведь, Марина Віталіївна
Функціональні властивості гальванічних сплавів Fe–Mo і Fe–Mo–W
(Фізико-механічний інститут ім. Г. В. Карпенка НАН України, 2015) Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола Дмитрович; Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Єрмоленко, Ірина Юріївна; Фоміна, Лариса Петрівна
Розглянуто вплив режимів електроосадження на морфологію, топографію і структуру гальванічних сплавів заліза з молібденом і вольфрамом. Показано, що підвищення корозійного опору покривів Fe–Mo і Fe–Mo–W у кислому та нейтральному хлоридвмісному середовищах обумовлено як зростанням схильності до пасивації завдяки легувальним компонентам, так і формуванням глобулярної та гомогенної за складом поверхні. Встановлено, що мікротвердість гальванічних сплавів Fe–Mo і Fe–Mo–W у 2-3 рази перевищує показники підкладок з низьколегованої сталі, що пояснюється утворенням аморфної структури. Результати досліджень і трибологічних випробувань свідчать про доцільність використання покривів подвійними і потрійними сплавами заліза для зниження зношування у парах тертя та підвищення корозійного опору і механічної міцності поверхонь, що робить їх перспективними для ремонтних і відновлювальних технологій.
Влияние параметров электролиза на состав и выход по току покрытий сплавами Co – W, Ni – W
(НТУ "ХПИ", 2008) Байрачная, Т. Н.; Ведь, Марина Витальевна; Сахненко, Николай Дмитриевич; Илляшенко, Т. А.
Досліджено вплив тривалості імпульсу та паузи на склад та вихід за струмом сплавів вольфраму з кобальтом або нікелем при їх сумісному осадженні в нестаціонарному режимі. Встановлено, що масова частка тугоплавкого елементу в покриттях зі збільшенням тривалості імпульсу зростає, а паузи – зменшується з антибатною зміною значень виходів за струмом для обох сплавів.
Functional Properties of Fe−Mo and Fe−Mo−W Galvanic Alloys
(Springer, Heidelberg, Allemagne, 2016) Ved, M. V.; Sakhnenko, N. D.; Karakurkchi, G. V.; Yermolenko, I. Yu.; Fomina, L. P.
The influence of the modes of electrodeposition on the morphology, topography, and structure of the galvanic alloys of iron with molybdenum and tungsten is discussed. It is shown that the increase in the corrosion resistance of Fe–Mo and Fe–Mo–W coatings in acid and neutral chloride-containing media is caused both by the elevation of their passivating ability caused by the process of alloying components and by the formation of globular surfaces with homogeneous chemical composition. The microhardnesses of Fe–Mo and Fe–Mo–W galvanic alloys prove to be 2–3 times higher than the microhardnesses of the substrates made of low-alloy steel, which can be explained by the formation of amorphous structures. The results of investigations and tribological tests show that it is reasonable to apply the coatings of double and triple iron alloys in order to reduce wear in friction couples and to increase the corrosion resistance and mechanical strength of the surfaces, which makes them promising for the repair and restoration technologies.
Підходи щодо підвищення корозійної стійкості вузлів та агрегатів ОВТ військ РХБ захисту
(ВД Дмитра Бураго, 2013) Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Єрмоленко, Ірина Юріївна; Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола Дмитрович