Кафедра "Фізична хімія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1402

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/fchem

Кафедра "Фізична хімія" заснована в 1926 році професором Олександром Миколайовичом Щукарьовим. Свої витоки вона веде від 1918 року, коли кафедра хімії розділилася на кафедри неорганічної, органічної, аналітичної і фізичної хімії.

У різні роки нею керували професори Ілля Іванович Стрєлков, Сергій Степанович Уразовський, Аркадій Юхимович Луцький, Володимир Мойсейович Кошкін. Від 2012 року кафедру очолює доктор технічних наук, професор Микола Дмитрович Сахненко, академік АН Вищої освіти України.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Наукова школа кафедри включає понад 90 кандидатів і докторів наук.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 2 кандидата технічних наук, 1 кандидат хімічних наук; 1 співробітник має звання професора, 2 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника, 1 – старшого дослідника.

Переглянути

Фільтри

2015 - 201932020 - 20231

Налаштування

Ключові слова: search.filters.subject.electrochemical synthesis

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    Вплив умов електролізу на склад електролітичних композиційних покриттів на основі кобальту
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Ненастіна, Тетяна Олександрівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Дженюк, Анатолій Володимирович
    Електроосадження композитів та покриттів тугоплавкими металами з кобальтом дозволяє отримувати покриття з унікальним поєднанням фізико-хімічних властивостей, недосяжних при використанні інших методів нанесення. Однією з причин обмеженого використання лектролітичного способу нанесення покриттів такими композитами є складність керування процесом. Властивості композитів і сплавів металів підгрупи заліза з тугоплавкими металами залежать не тільки від хімічного складу, тобто вмісту тугоплавкого компонента, але і умов осадження. Варіюванням складу електроліту в гальваностатичному режимі не вдається отримати якісні композиційні покриття с високим вмістом тугоплавких компонентів та виходом за струмом. Як альтернативу запропоновано використання імпульсного режиму електролізу, що дозволяє вдосконалити технологічний процес отримання композиційних покриттів та осаджувати покриття різного складу, а відповідно, і різних функціональних властивостей. Досліджено процес формування композиційних електролітичних покриттів на основі кобальту Co-W-ZrO2 в імпульсному режимі з дифосфатно-цитратного електроліту. Вивчено вплив густини струму, тривалості імпульсу та частоти на склад, морфологію поверхні та вихід за струмом композитів. Підвищення робочих густин струму приводить до зменшення вмісту тугоплавких металів в композиційних електролітичних покриттях та збільшення вмісту кисню. Отримані покриття вирізняються рівномірно розвиненою поверхнею без тріщин, що забезпечує високу адгезію. Встановлено, що розміри глобул на поверхні сплаву зменшуються зі збільшенням густини струму до 10 А/дм2. Управління складом гальванічних сплавів Co W-ZrO2 в широкому діапазоні концентрацій сплавотвірних компонентів досягається варіюванням параметрів імпульсного електролізу, що дозволяє адаптувати технологію нанесення до потреб сучасного ринку.
  • Ескіз
    Документ
    Інверсія структурних матриць металоксидних композитів
    (Київський національний університет технологій та дизайну, 2018) Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Майба, Марина Володимирівна
    The principles of formal description for themetal-oxide systems with a wide spectrum of application fields, based on electrochemical technologies of synthesis an are offered. The description of the such systems state is proposed to be constructed by the graphs theory, which allows to visualize the nature of transformations and to establish quantitative parameters of dynamics of the indicated processes as the intensity of transitions between individual states. A generalized inversion scheme of a two-component bimetal system is constructed, which takes into account the presence of individual metals, their alloy, two monoxides and a hetero oxide compound. The factors influencing the nature and intensity of transitions between the nodes of the graph are analyzed and an example of inversion of a metal oxide composite structural elements is shown.
  • Ескіз
    Документ
    Functional properties of electrolytic alloys of Cobalt with Molybdenum and Zirconium
    (Institute for Single Crystals, 2016) Ved, M.; Koziar, M.; Sakhnenko, N. D.; Slavkova, M.
    Functional electrolytic alloy coatings Co-Mo and Co-Mo-Zr were deposited on substrates steel 3 from polyligand citrate-pyrophosphate bath using pulsed current. It was shown that the alloying components content, their distribution on the surface, morphology and topography of the coatings are depended on the electrolysis energetic parameters. It was established that the functional properties of the binary and ternary electrolytic cobalt alloys (corrosion resistance, catalytic activity in hydrogen evolution and carbon II oxide oxidation) are predetermined by material composition, morphology and relief of the surface. Stability Co-Mn, and Co-Mo-Zr systems in aggressive media due to increased susceptibility to passivity when the molybdenum and zirconium are in the coating is a prerequisite of their use for corrosion protection. The high level of the catalytic properties of Co-Mn, and Co-Mo-Zr associated with different affinities for alloying metals to oxygen and hydrogen evolution mechanism verification allows to recommend them for platinum metals replacement in heterogeneous catalysis.
  • Ескіз
    Документ
    Functional properties of multicomponent galvanic alloys of iron with molybdenum and tungsten
    (Institute for Single Crystals, 2015) Karakurkchi, A. V.; Ved, M. V.; Sakhnenko, N. D.; Yermolenko, I. Yu.; Zyubanova, S. I.; Kolupayeva, Z. I.
    Galvanic alloy coatings Fe-Mo (W) and Fe-Mo-W were deposited from citrate bath based on Fe (III) using both direct and pulsed current on substrates steel 3 and grey cast iron GC 18. It was shown that the alloying components content, their distribution on the surface, morphology and topography of the coatings are depended on the electrolysis mode. It was established that the functional properties of the binary and ternary alloys of iron (corrosion resistance, microhardness, antifriction et al.) exceed parameters of the substrate and are predetermined by the composition, structure, material and surface roughness.