Сучасні технології переробки пальних копалин. 2024

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/78635

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 8 з 8

Дослідження оптимального хімічного складу агломерату відходів поліаміду-6 з підвищеним комплексом міцносних властивостей
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Пурис, Володимир Володимирович; Лебедєв, Володимир Володимирович; Мірошниченко, Денис Вікторович; Карев, Артем Ігорович; Шестопалов, Олексій Валерійович; Волощук, Валентина Василівна
Сучасна ситуація у сфері переробки полімерних відходів вимагає пошуку ефективного рішення поводження з полімерними відходами. Розробка ефективних технологій вторинної переробки (переробки) поліамідів, що сприяє збереженню природних ресурсів. Мета дослідження – дослідження оптимального хімічного складу агломерату відходів поліаміду-6 з підвищеним комплексом міцносних властивостей. Об’єктом дослідження є модифікований агломерат поліамідних відходів на основі поліаміду-6, мастербатч MW-PA CB10 та гумінові речовини, предметом дослідження – процеси оптимізації хімічного складу агломерату модифікованих поліамідних відходів. В результаті проведених досліджень встановлено оптимізований склад модифікованого поліамідного агломерату відходів з 2 % мас. вмісту мастербатчу MW-PA CB10 та 0,5 % мас. гумінових речовин з максимальним рівнем міцностних властивостей.
Полімер-керамо-гумінові нанокомпозити для захисту від тепловізаційної детекції
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Рябченко, Максим Олександрович; Лебедєв, Володимир Володимирович; Мірошниченко, Денис Вікторович; Кривобок, Руслан Вікторович; Федоренко, Олена Юріївна; Волощук, Валентина Василівна
Метою дослідження є вивчення полімер-керамо-гумінових нанокомпозитів для захисту від тепловізаційної детекції. Було проведено огляд літератури щодо сучасних матеріалів і композитів, які ефективні проти систем тепловізаційної детекції. Визначено тепловізаційні спектральні властивості полімер-керамо-гумінових нанокомпозитів на основі епоксидної смоли, модифікованої за допомогою кераміко-неорганічних графітоферомагнітних наповнювачів, таких як карбід кремнію, оксид хрому, графіт та гумінові речовини. Науковою новизною дослідження встановлено, що використання гумінових речовин бурого вугілля є оптимальним для одержання ефективних нанокомпозитів для тепловізаційного маскування. Ступінь термічного екранування для системи епоксидної смоли з 20% мас. гумінових речовин становить майже 85%, а максимальне зниження температури для цих систем від 26,6 до 13,5 ºС. Показано, що нанокомпозити, модифіковані гуміновими речовинами, були найбільш ефективними у зниженні інтенсивності смуг спектру тепловізору завдяки аналізу результатів порівняльних експериментів. Практичне значення дослідження всіх випробуваних нанокомпозитів полягає в здатності захищати тіло людини від виявлення тепловізійними системами та можуть бути рекомендовані для створення маскувальних екранів, листів, текстилю та конструкцій.
Використання відходів олієжирової промисловості у якості котельного палива
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Пархомов, Юрій Юрійович; Мірошниченко, Денис Вікторович; Тертичний, В. В.
Вивчено склад відходів олієжирової промисловості, розглянута технологія отримання котельного палива на основі відходів олієжирової промисловості, запропоноване використання такого палива для парогенераторів дезодораційних колон олієжирових комбінатів.
Аналіз технічних рішень в конструкції установок сухого гасіння коксу спрямованих на інтенсифікацію процесу сухого гасіння коксу
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Когтін, Артем Анатолійович; Мірошниченко, Денис Вікторович
Наведено перелік та представлено аналіз технічних рішень в конструкції установок сухого гасіння спрямованих на підвищення продуктивності. Ключові слова: сухе гасіння коксу, інтенсифікація, суб-економайзер, завантажувальний пристрій, розвантажувальний пристрій, дутьовий пристрій, котел-утилізатор, подача повітря на доспалювання, вогнетривка кладка камери гасіння.
Вплив сировинних та технологічних факторів на сорбційні властивості коксу
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Шмельцер, Катерина Олегівна; Кормер, Марина Віталіївна; Мірошниченко, Денис Вікторович; Сагалай, Дарина Володимирівна
Вивчено вплив сировинних факторів (компонентний склад шихт, петрографічні характеристики, показники технічного, пластометричного аналізів, гранулометричний склад) та технологічних чинників (період коксування, температура процесу) на сорбційні властивості карбонізованого продукту – коксу. На підставі результатів досліджень показано, що такі характеристики коксу як низька вологість, невисока зольність, мінімальний вихід летких речовин, розвинена система пор та невисока вартість роблять його використання в якості сорбенту перспективним та економічно обґрунтованим. Отримані залежності для прогнозування сорбційної ємності по 58 лугу та кислоті та адсорбційної активності по йоду з урахуванням вмісту вітриніту та виходу летких речовин шихти характеризуються високими коефіцієнтами кореляції r(0,912 і 0,927 та 0,937 відповідно), тому можна їх рекомендувати для прогнозування зазначених показників. Ключові слова: вуглецеві адсорбенти, коксовий сорбент, сорбційна ємність, адсорбційна активність, активація.
Утилізація коксового дрібняку і шламу брикетуванням із зв'язуючою речовиною
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Сагалай, Дарина Володимирівна; Мірошниченко, Денис Вікторович
У статті розглянуто технології та схеми проектних рішень щодо кваліфікованої утилізації дрібних відходів коксової продукції та перетворення їх на високоліквідну товарну продукцію.Проведено огляд сучасних способів «холодного» брикетування на водорозчинних зв’язуючих – лігносульфонаті, рідкому склі, карбамідоформальдегідній смолі та ін. Запропоновано принципову технологічну схему одержання класу 5–10 мм з коксового дрібняку та коксобрикетів для феросплавних та доменних печей. Сформовано основні технологічні вимоги до якості вуглецевих відновників.
Оцінка ефективності штампування при підготовці вугілля
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Авдеюк, Ілля; Мірошниченко, Денис Вікторович; Коваль, Валентин Валерійович; Борисенко, Олександр Людвікович; Мукіна, Наталія Володимирівна
У статті наведено результати досліджень реальних вугільних шихт різного складу, призначених для коксування із завантаженням у камеру методом штампування. Дослідження було проведено з метою встановлення роботи штампування, необхідної для досягнення необхідної щільності та стабільності вугільного коксу з технологічної точки зору, а також факторів, що на це впливають. Встановлено вплив складу вугільних шихт та їх гранулометричного складу на параметри, щільність, тиск розширення та роботу штампування; встановлено вплив петрографічних характеристик шихти на роботу її штампування; оцінено вплив ступеня подрібнення шихти на роботу її штампування; та встановлено вплив складу вугільної шихти на показники якості коксу. За результатами дослідження встановлено, що зі збільшенням вмісту вугілля низької стадії метаморфізму та зменшенням вмісту вугілля високої стадії метаморфізму в шихтах спостерігається зниження якісних показників коксу, отриманого з їх призводить до зниження виходу коксу. При цьому відбувається поступове зменшення ущільнення шихт з 22,5 до 21,1 кПа; тиск їх розширення зменшується з 6,8 до 5,9 кПа; а робота штампування зменшується з 8966 до 6822 Дж. Доведено, що зі збільшенням ступеня подрібнення шихти, а відповідно і зменшенням середнього діаметра її частинок, робота штампування вугільних шихт зменшується з 7407 до 6238 Дж.
Вплив добавок на показники якості коксу
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Соловйов, Євген Леонідович; Мірошниченко, Денис Вікторович; Зеленський, Олег Іванович; Пиш'єв, Сергій Вікторович; Борисенко, Олександр Людвікович; Коваль, Валентин Валерійович
Дослідження проводилось з метою виявити можливості впливу різних добавок на якість лабораторного коксу, включаючи електричний опір його структури. В якості модифікаторів шихти були використані неорганічні порошки кремнію та карбіду кремнію (карборунду), а також органічна добавка нафтового коксу. Показано, що для вугільних шихт з поганими коксівними властивостями буде особливо актуальне використання в якості добавок неорганічних порошків. Отримані результати показують, що введення неспікливих неорганічних добавок в кількості від 0,125 до 0,5 мас. % дозволяє регулювати процеси в пластичному стані з метою підвищення міцності коксу. Так додавання SiC призводить до помітного підвищення індексу гарячої міцності (CSR) і зниженню індексу реакційної здатності (CRI). Поліпшення CRI та CSR коксу при використанні добавок SiC підтверджено аналізом інших фізико-хімічних властивостей коксу. Конкретний вплив такої модифікації на якість коксу істотно залежить від марочного складу вугільної шихти. 29 Отримані дані свідчать про збільшення ступеня впорядкованості структури коксу і появі більшої кількості наноструктур при введенні у вугільні шихти в якості добавки нафтового коксу в кількості 5 %. Також подібна модифікація шихти призводить до збільшення виходу валового коксу на 1,2-1,3 %; збільшення загального вмісту сірки в коксі на 0,15-0,23 %; зниження зольності коксу на 0,2-0,3 %; погіршення механічної (Р25 – на 0,1-0,6 %; I10 – на 0,1-0,2 %) і міцності коксу після реакції (CSR – на 0,6-1,0 %), реакційної здатності (CRI – на 0,2-0,3 %) коксу, а також структурної міцності (СМ на 0,3-0,4 %), абразивної твердості (АТ на 0,7-1,0 мг) і питомого електричного опору (ρ на 0,002-0,007 Ом×см). Через позитивний вплив вугілля ЦЗФ «Свято-Варваринська» на якісні показники доменного коксу, спостерігається покращення якості коксу отримуваного за більшої його дольової участі в шихті. Натомість, при використанні вугільної шихти, що характеризується найнижчим вмістом згаданого вугілля, якість отримуваного коксу різко знижується.