Кафедра "Математичне моделювання та інтелектуальні обчислення в інженерії"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1366

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/dpm

Від 2022 року кафедра має назву "Математичне моделювання та інтелектуальні обчислення в інженерії", первісна назва – "Динаміка та міцність машин".

Iсторія кафедри починається в 1930 році, коли в нашому університеті, що називався тоді Харківський механіко-машинобудівний інститут, була створена спеціальність "Динаміка і міцність машин".

Засновниками спеціальності були видатні вчені: академіки Йоффе Абрам Федорович, Обреїмов Іван Васильович, Синельников Кирило Дмитрович, професор Бабаков Іван Михайлович. В різні роки кафедрою завідували: член-корреспондент АН УРСР Майзель Вениамин Михайлович (1936-1941); академік АН УРСР Філіппов Анатолій Петрович (1948-1960), професор, доктор технічних наук, лауреат Державної премії України Богомолов Сергій Іванович (1960-1991); професор, доктор технічних наук, академік АН вищої школи України Львов Геннадій Іванович (1992-2020). Від 2020 року і по теперішній час завідувач кафедри – лауреат премії Президента України для молодих вчених за видатні досягнення, доцент, кандидат технічних наук Водка Олексій Олександрович.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерного моделювання, прикладної фізики та математики Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Наукова школа з динаміки і міцності машин, створена в нашому університеті, широко відома у світі.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють; 2 доктора технічних наук, 7 кандидатів технічних наук, 1 доктор філософії; 2 співробітника мають звання професора, 5 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до виконання лабораторних завдань з навчальної дисципліни "Програмування на Python"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Шаповалова, Марія Ігорівна
    Методичні вказівки до дисципліни «Програмування на Python» розроблені для комплексного супроводу навчального процесу та допомоги студентам у систематичному вивченні основ програмування на мові Python. Вони включають як теоретичні матеріали, так і детальні рекомендації для виконання практичних завдань, що дозволяє поступово та структуровано опанувати навички, необхідні для ефективного програмування. Основна мета цих методичних вказівок – допомогти студентам зрозуміти принципи роботи мови Python, розібратися в її синтаксисі та ключових конструкціях. Особлива увага приділяється таким базовим темам, як синтаксис мови, типи даних (числові, рядкові, логічні типи), оператори порівняння, цикли та логічні оператори. Ці теми є фундаментом для подальшого вивчення мови та необхідні для розуміння більш складних концепцій. Курс також включає розгляд колекційних типів даних, таких як списки, кортежі, множини та словники, які дозволяють зберігати та опрацьовувати великі обсяги інформації ефективно та зручно. Завдяки детальному розгляду роботи з колекціями студенти навчаться застосовувати їх у реальних програмних рішеннях. У вказівках наводяться численні приклади, що демонструють, як правильно використовувати ці інструменти для вирішення різних типів завдань. Друга частина курсу присвячена функціям та методам їх оптимізації через використання обгорток. Студенти навчаться створювати власні функції, що сприяє організації коду в модулі та повторному його використанню. Велике значення надається також обробці помилок — методи та інструменти, що розглядаються в рамках цієї теми, допоможуть студентам створювати програми, стійкі до помилок, та підвищувати їх надійність. Ще одним важливим аспектом курсу є ознайомлення з об'єктно-орієнтованим програмуванням (ООП). У методичних вказівках розглядаються основні принципи ООП, такі як класи, об’єкти, спадкування та поліморфізм. Це дозволяє студентам зрозуміти, як структурувати великі програмні проекти, використовуючи ООП для побудови більш гнучких і масштабованих систем. Окрема увага приділяється практичним аспектам роботи з бібліотеками Python, які знайшли широке застосування у наукових та інженерних розрахунках. У методичних вказівках представлені такі бібліотеки, як NumPy, Pandas та Matplotlib, що дозволяють ефективно виконувати складні розрахунки, а також візуалізувати отримані результати. Студенти навчаться використовувати ці бібліотеки для аналізу даних, побудови графіків та вирішення прикладних задач. Для повноцінного оволодіння навичками програмування на Python також важливим є вивчення принципів створення графічного інтерфейсу користувача (GUI). У методичних вказівках розглянуто основи роботи з інструментами для розробки GUI, що дозволить студентам створювати власні застосунки з інтуїтивно зрозумілими інтерфейсами. Зокрема, увага приділяється використанню таких бібліотек, як Tkinter або PyQt. Загалом, методичні вказівки є важливим інструментом для опанування програмування на Python. Вони не тільки сприяють ефективному засвоєнню матеріалу, але й надають практичні інструменти та приклади, які допоможуть студентам закріпити знання на практиці та застосовувати їх у реальних проектах. Кожен розділ вказівок містить чіткі інструкції, приклади коду та рекомендації щодо самостійного виконання завдань, що допомагає студентам у поглибленні знань та підготовці до подальшої професійної діяльності у сфері програмування.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до виконання лабораторних завдань з навчальної дисципліни "Програмування на Java"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Шаповалова, Марія Ігорівна
    Методичні вказівки з курсу програмування мовою Java для студентів спеціальностей 122 «Комп'ютерні науки» та 113 «Прикладна математика» спрямовані на формування у студентів фундаментальних знань з об'єктно орієнтованого програмування та розвиток практичних навичок у розробці програмного забезпечення. Лабораторні роботи дозволяють поступово освоювати ключові можливості мови Java, починаючи з простих програм на зразок "Hello World" і переходячи до складніших завдань, таких як робота з колекціями, обробка рядків і використання регулярних виразів. Цей підхід дозволяє студентам крок за кроком занурюватися в мову програмування та її можливості. На початкових етапах студенти знайомляться з базовими елементами синтаксису Java, а також із концепціями об'єктно-орієнтованого програмування, такими як спадкування та поліморфізм. Поступово робота ускладнюється через завдання, які передбачають розробку консольних додатків та освоєння графічного інтерфейсу на основі JavaFX. Це допомагає студентам зрозуміти, як можна створювати більш масштабовані та функціональні програми, використовуючи ці підходи. Додатково, у рамках лабораторних робіт студенти вивчають принципи створення динамічних веб-додатків із застосуванням сервлетів, що є важливим етапом для розуміння взаємодії між сервером і клієнтом у веб-розробці. Завдяки цьому курсу студенти отримують міцний фундамент для подальшого розвитку своїх навичок програмування та успішного застосування їх у професійній діяльності.
  • Ескіз
    Документ
    Структурне програмування
    (2020) Ларін, Олексій Олександрович; Шаповалова, Марія Ігорівна