Кафедра "Психіатрія, аддиктологія, психотерапія та клінічна психологія"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/64962
Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/medicine/uk/psyhiatriyi-addyktologiyi-psyhoterapiyi-ta-klinichnoyi-psyhologiyi
Кафедра "Психіатрія, аддиктологія, психотерапія та клінічна психологія" заснована в 2021 році.
Кафедра входить до складу Навчально-наукового медичного інституту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Співробітники кафедри, окрім забезпечення навчального процесу та виконання наукових досліджень, надають консультативно-профілактичну допомогу населенню, розробляють та впроваджують нові медичні технології.
У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор та 2 кандидата медичних наук;1 співробітник має звання професора, 2 – доцента.
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Особливості когнітивних функцій хворих із судинною деменцією з різною локалізацією вогнищ ураження головного мозку(ДУ "Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України", 2021) Лінський, Ігор Володимирович; Злобін, Олександр ОлександровичМета дослідження - визначити особливості когнітивного функціонування у осіб із судинною деменцією з різною локалізацією вогнищ ураження головного мозку. Обстежено 157 осіб із діагнозом судинна деменція. До групи 1 (Г1) увійшли 22 особи із локалізацією патологічного процесу у лобній частці, до групи 2 (Г2) - 18 пацієнтів із ураженням скроневої частки, до групи 3 (Г3) - 17 пацієнтів із ураженням тім’яної частки, до групи 4 (Г4) - 15 пацієнтів із ураженням потиличної частки, до групи 5 (Г5) - 68 осіб із тотальним ураженням. Методи дослідження: клініко-психопатологічний, клініко-інструментальний, експериментально-психологічний, анамнестичний, клініко-статистичний. У Г1 найбільш ураженим когнітивним доменом є абстракція, окрім того, суттєве когнітивне зниження спостерігається за таким доменами: "відстрочене пригадування", "увага (цифри)" та "мовлення (повторення)". Для Г2 найвираженіше зниження когнітивного функціонування відбулося за такими доменами: "відстрочене пригадування", "швидкість мовлення" та "лічення". Помітним також є зниження за доменами "мовлення (повторення)" та "увага (цифри)". У Г3 найбільш ураженими когнітивними доменами є швидкість мовлення та мовлення (повторення), що очевидно є наслідком розміщення центру Брока, що відповідає за мовлення, у тім’яних частках; окрім того, суттєве когнітивне зниження спостерігається за доменом "відстрочене пригадування". Для Г4 найвираженіше зниження когнітивного функціонування відбулося за доменами: "зорово-конструктивні навички" та "називання предметів", що є прямим наслідком ураження центрів зору. В Г5 загалом відзначалося найсильніше когнітивне зниження, порівняно із особами з груп із локалізованою патологією, яке відповідало помірній деменції. Більшість когнітивних доменів продемонстрували статистично значуще зниження порівняно з рештою груп.Документ Сталі комплекси нейропсихіатричної симптоматики, притаманні хворим з судинною деменцією з різною локалізацією вогнищ ураження головного мозку(ДУ "Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України", 2020) Злобін, Олександр ОлександровичМета дослідження - визначити сталі комплекси нейропсихіатричної симптоматики, притаманні хворим з судинною деменцією з різною локалізацією вогнищ ураження головного мозку. Було обстежено 157 осіб із діагнозом судинна деменція. До групи 1 увійшли 22 особи із локалізацією патологічного процесу у лобовій частці, до групи 2 - 18 пацієнтів із ураженням скроневої частки, до групи 3 - 17 пацієнтів із ураженням тім’яної частки, до групи 4 - 15 пацієнтів із ураженням потиличної частки, до групи 5 - 68 осіб із тотальним ураженням головного мозку. Всі контингенти - постінсультні хворі віком понад 50 років, середній вік - 68,12 роки. Методи дослідження: клініко-психопатологічний, клініко-інструментальний, експериментально-психологічний, анамнестичний, клініко-статистичний. Визначено сталі комплекси (кластери) нейропсихіатричної симптоматики, притаманні хворим з судинною деменцією при різній локалізації вогнищ ураження головного мозку. Виявлені такі стійкі асоціації "локалізація - кластер": лобова частка - субпсихотичний кластер (марення - галюцинації - ейфорія - ажитація - депресія); скронева частка - астеноанксіозний кластер (тривога - дратівливість - ажитація - порушення сну - апатія); тім’яна частка - збудливо-депресивний кластер (депресія - ажитація - дратівливість - порушення сну); потилична частка - афектоцентричний кластер (тривога - депресія - ажитація - дратівливість); тотальне ураження - астенопатоідеаторний кластер (апатія - дратівливість - ажитація - тривога - марення). Виявлені асоціації дають змогу впевнено визначати характер очікуваної нейропсихіатричної симптоматики негайно після отримання даних нейро-візуалізації стосовно локалізації вогнища ураження, що створює оптимальні умови для своєчасного формування програми відповідних терапевтичних втручань.Документ Психопатологічні особливості судинних деменцій при різній локалізації патологічних осередків(Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2020) Злобін, Олександр ОлександровичАктуальність. Судинна деменція, що спричинена різними за генезом, об’ємом та локалізацією органічними ушкодженнями тканин головного мозку, проявляє себе широким спектром супутньої нейропсихіатричної симптоматики. Однак незважаючи на очевидний зв’язок між локалізацією судинних уражень та психопатологічними симптомами, що виявляються у пацієнта, вплив фізичних характеристик мозкових пошкоджень, що стали причиною судинної деменції, та відповідною нейропсихіатричної симптоматикою залишаються маловивченими. Мета дослідження – вивчити психопатологічні особливості когнітивних порушень у пацієнтів з судинною деменцією в залежності від локалізації вогнища ураження. Контингенти і методи. Обстежено 157 осіб із діагнозом судинної деменції, що були розділені на п’ять груп: група 1 - 22 особи із локалізацією патологічного процесу у лобній частці; група 2 - 18 пацієнтів із ураженням скроневої частки; група 3 - 17 пацієнтів із ураженням тім’яної частки; група 4 - 15 пацієнтів із ураженням потиличної частки і група 5 - 68 осіб із тотальним ураженням. Результати: Встановлено, що ураженням лобних часток притаманні висока частота ейфорії та галюцинаторних феноменів, а також незначні прояви апатії і тривожності; ураженням скроневої частки – найвища частота і виразність апатії; ураженням тім’яних часток – низька частота тривоги у поєднанні з її високою інтенсивністю; ураженням потиличних часток – інтенсивні депресивні переживання (в тих випадках, коли вони мали місце), тотальним ураженням головного мозку – найнижча поширеність та інтенсивність маревних переживань, дратівливості та ажитації Висновки. В ході комплексного дослідження хворих на судинні деменції визначено специфічні для кожної локалізації ураження головного мозку спектри нейропсихіатричної симптоматики, що створює необхідні передумови для раннього застосування диференційованих терапевтично-реабілітаційних заходів і, відповідно, для підвищення якості життя пацієнтів цієї категорії.