2024
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/76250
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Публікація Інформаційні війни як маркетинговий інструмент в умовах цифровізації суспільства(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Косенко, Олександра Петрівна; Лучинський, Максим ВолодимировичГоловна мета інформаційних війн полягає у маніпулюванні масами, впливі на суспільну та індивідуальну свідомість, дезорієнтації, дезінформації, послабленні переконань та залякуванні. Це може включати внесення шкідливих ідей, створення образу ворога, підкреслення могутності та забезпечення ринку збуту для власної економіки. Успішна інформаційна кампанія на оперативному рівні підтримує стратегічні цілі, утруднюючи конкурентам ухвалення ефективних рішень. Мета інформаційних атак полягає у створенні перешкод для конкурентів, щоб унеможливити їм діяти координовано та ефективно. Гармонізація дій на оперативному та стратегічному рівнях унеможливлює супротивника приймати рішення, які б сприяли досягненню власних цілей та заважали супротивнику досягати своїх. Затяжна інформаційна війна може бути шкідливою для всіх сторін, крім PR-менеджерів, журналістів і власників ЗМІ, які можуть скористатися цим для своїх цілей. Підприємство, яке стає об'єктом атаки, може витрачати значні кошти на відновлення своєї репутації, тоді як підприємство, що здійснює атаку, ризикує втратити контроль над ситуацією. Однак, досвідчений фахівець може використати інформаційну атаку для проведення успішної PR-кампанії, що в результаті може зміцнити імідж підприємства в очах громадськості. Важливо мати стратегію та план дій для вирішення конфліктних ситуацій та використання можливостей, які може надати інформаційна війна. У статті досліджено історичні передумови виникнення явища інформаційної війни та розглянуто різні наукові підходи до тлумачення цього поняття. Особлива увага приділена аналізу причин інформаційного протистояння та визначенню евристично-дуальної структури когнітивної теорії, яка вказує на те, що людина користується двома системами когнітивної обробки інформації. Також розглянуто роль PR служб у проведенні інформаційної війни, де ЗМІ виступають рушійною силою політики, змінюючи комунікативну динаміку між політичними діячами, працівниками PR служб та громадськістю. Це дозволяє краще зрозуміти сутність і вплив інформаційних процесів на сучасне суспільство та політичну сферу.Публікація Концептуальні напрямки соціально-орієнтованого маркетингу людського потенціалу людей з інвалідністю(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Косенко, Олександра ПетрівнаДана стаття покликана відповісти на питання шляхів використання відомих концептуальних маркетингових заходів щодо усунення бар’єрів різного роду в соціальній інтеграції осіб з особливими потребами. Стаття містить інформацію про поняття інклюзії та теорії, які її пояснюють в хронологічному порядку. Звідси видно. Як поняття інклюзії перейшло від виключно медичного висновку про пацієнта і турботу про нього з позиції медицини та лікування, через соціальні та психологічні теорії та практики до педагогічних. Освітніх, управлінських та, в кінцевому результаті, менеджерських та маркетингових теорій розвитку. Далі в статті наголошено на проблемах соціальної ізоляції людей з особливими потребами. І в цю групу людей, за західними теоріями, включені не лише особи з інвалідністю, а й особи, які потерпають від різних штучних бар’єрів щодо раси, статі, соціального походження, місця народження (місто, село), тимчасових життєвих труднощів, маргінальних груп тощо. Щоб врегулювати процеси соціальної інтеграції вказаних осіб, розглянуто європейське законодавство, яке спочатку декларативно, а згодом відносно кожної країни Європейського Союзу, сформувало критерії та концепції формування соціального інклюзивного простору. Це сталося ще в другій половині ХХ століття, але практично стало можливим втілитись у перших десятиліттях ХХІ століття. В роботі також окреслено принципи маркетингових підходів до формування бази соціального інклюзивного суспільства, вказано напрямки використання відомих маркетингових заходів, які доцільно застосовувати в різних комбінаціях щодо формування соціального інклюзивного простору. Дослідження побудоване з використанням як загальних, так і спеціальних методів. До загальних відносять опис і аналіз проблеми, її порівняння за часовими рамками та концептуальними підходами. Спеціальні методи, в які входять наочне відображення напрямків, їх структуризація та соціальне прогнозування, використані для розкриття теми дослідження. Поряд з ними також використані методи припущення, аналізу фактів.Публікація Маркетингові детермінанти працівників з обмеженими можливостями в системі економічної безпеки підприємства(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Перерва, Петро Григорович; Косенко, Олександра Петрівна; Кучинський, Володимир АнатолійовичВ статті доведено, що працевлаштування є одним із найважливіших завдань соціальної реабілітації осіб з обмеженими можливостями, насамперед – представників дитячої та молодіжної вікових груп. Працевлаштування як предмет наукового аналізу і як практичне рішення має мультидисциплінарний характер, тому що включає різні компоненти, пов'язані з медициною, психологією та з іншими науками. Для маркетингового супроводу ефективного використання трудового потенціалу осіб з обмеженими можливостями сформовано дві моделі соціальної допомоги такого роду працівникам: а) інтеграційна модель маркетингу з обов’язковою адресною системою допомоги; б) компенсаційна модель маркетингу із розширеною системою пільг. Запропоновано всіх осіб з обмеженими можливостями за маркетинговими детермінантами соціальної поведінки розділити на чотири характерні групи. 1. Самореабілітована, соціально активна особа з обмеженими можливостями (підвищена соціальна активність, прагнення обов'язково здобути професійну освіту та роботу відповідно до своїх інтересів). 2. Малоактивна, частково реабілітована особа з обмеженими можливостями (мають можливості самостійно пересуватися територією підприємства, мають навички самообслуговування). 3. Соціально пасивна, нереабілітована особа з обмеженими можливостями (це непрацюючі особи, які не мають навичок самообслуговування, із явно вираженими утриманськими звичками. Типовими представниками цієї групи є молоді особи з обмеженими можливостями, які виросли в сім'ях в умовах гіперопіки та гіперуваги з боку батьків, які іноді випрошують для своїх дітей матеріальну допомогу на придбання дорогих технічних засобів реабілітації, обов'язково необхідних для їх соціальної реабілітації). 4. Латентна особа з обмеженими можливостями (групу складають люди з невираженою зовнішньо інвалідністю, з високим рівнем фізичної мобільності). Доведено, що для соціальних підприємств зазначені вище проблеми осіб з обмеженими можливостями є практично не актуальними, так як вони спеціально створювалися для масового працевлаштування осіб з обмеженими можливостями, причому працівниками основного виробництва, яке організовано з урахуванням їх можливостей та потреб шляхом створення спеціальних умов для їх комфортного перебування на території підприємств. На звичайних підприємствах спеціальні умови праці для інваліда найчастіше відсутні, і зазначені вище проблеми вимагають оперативного вирішення.