Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
14 результатів
Результати пошуку
Документ Електрохімічні методи осадження тонкоплівкових багатокомпонентних покриттів(Видавнитво від А до Я, 2021) Горохівська, Наталя Валентинівна; Індиков, Сергій Миколайович; Єрмоленко, Ірина ЮріївнаДокумент Вплив режиму електролізу на кількісний і фазовий склад покривів Fe–Co–W(Mo)(Український державний хіміко-технологічний університет, 2019) Сачанова, Юлія Іванівна; Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола Дмитрович; Єрмоленко, Ірина ЮріївнаДосліджено вплив природи на кількісний і фазовий склад і морфологію покривів Fe–Co–W(Mo), осаджених з цитратних електролітів на основі ферум (ІІІ). Показано, що вміст заліза в покриві Fe–Co–W збільшується з 50 до 60 ат.% з підвищенням густини як постійного, так і імпульсного струму, а покриви Fe–Co–Mo збагачуються молібденом. Застосування імпульсного струму сприяє зростанню атомної частки молібдену від 9-11 до 12-15 ат.% і зниженню вмісту кобальту від 36-38 до 28-29 ат.%. Сумарний відсоток легувальних компонентів є максимальним 53-55 ат.% при густині струму 5 А/дм² і співвідношенні тривалості імпульс/пауза (10-20) мс/10 мс. Вихід за стумом сплавів знижується з густиною постійного струму від 45% до 30%, але використання імпульсного режиму сприяє зростанню виходу за струмом до 75%. Поверхня покриттів Fe–Co–W(Mo), осаджених імпульсним струмом, стає більш рівномірною за розподілом сплавотвірних компонентів, а кількість Оксигену в сплава суттєво знижується. Встановлено, що покриви Fe–Co–W(Mo), одержані в імпульсному режимі, містять фази кристалічних W, Mo та інтерметалідів Fe₂W, на відміну від осаджених постійним струмом.Документ Функціональні гальванічні покриви багатокомпонентними сплавами – проектування, синтез, діагностика(Фізико-механічний інститут ім. Г. В. Карпенка, 2016) Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Єрмоленко, Ірина Юріївна; Гапон, Юліана Костянтинівна; Козяр, Марина ОлексіївнаНа прикладі бінарних і тернарних сплавів проаналізовані методологічні підходи до селекції легувальних компонентів, оптимізації параметрів електросинтезу і прогнозування властивостей. Встановлено вплив енергетичних параметрів електролізу на фазовий склад і морфологію поверхні гальванічних сплавів тріади заліза (залізо, нікель, кобальт) з тугоплавкими металами – вольфрамом, молібденом і цирконієм. Подано результати тестування синтезованих покривів залежно від їх призначення, а також оцінено чинники синергізму, обумовлені взаємною дією легувальних елементів. Проаналізовано вплив складу покривів на їх корозійну тривкість у середовищах різної кислотності та виокремлено роль кожного легувального елемента і морфології поверхні. Обґрунтовано рекомендації до використання вказаних матеріалів у різних галузях промисловості.Документ Фазовий склад електролітичних сплавів заліза і кобальту з тугоплавкими металами(Дослідно-видавничий центр Наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка, 2018) Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола Дмитрович; Єрмоленко, Ірина ЮріївнаДокумент Вплив складу електроліту та параметрів стаціонарного електролізу на склад покриттів Fe–Co–W(ТОВ "Нілан-ЛТД", 2017) Лагдан, Інна Володимирівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Єрмоленко, Ірина Юріївна; Ведь, Марина ВіталіївнаДокумент Функціональні властивості гальванічних сплавів Fe–Mo і Fe–Mo–W(Фізико-механічний інститут ім. Г. В. Карпенка НАН України, 2015) Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола Дмитрович; Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Єрмоленко, Ірина Юріївна; Фоміна, Лариса ПетрівнаРозглянуто вплив режимів електроосадження на морфологію, топографію і структуру гальванічних сплавів заліза з молібденом і вольфрамом. Показано, що підвищення корозійного опору покривів Fe–Mo і Fe–Mo–W у кислому та нейтральному хлоридвмісному середовищах обумовлено як зростанням схильності до пасивації завдяки легувальним компонентам, так і формуванням глобулярної та гомогенної за складом поверхні. Встановлено, що мікротвердість гальванічних сплавів Fe–Mo і Fe–Mo–W у 2-3 рази перевищує показники підкладок з низьколегованої сталі, що пояснюється утворенням аморфної структури. Результати досліджень і трибологічних випробувань свідчать про доцільність використання покривів подвійними і потрійними сплавами заліза для зниження зношування у парах тертя та підвищення корозійного опору і механічної міцності поверхонь, що робить їх перспективними для ремонтних і відновлювальних технологій.Документ Підходи щодо підвищення корозійної стійкості вузлів та агрегатів ОВТ військ РХБ захисту(ВД Дмитра Бураго, 2013) Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Єрмоленко, Ірина Юріївна; Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола ДмитровичДокумент Функціональні властивості електролітичних сплавів заліза з тугоплавкими металами(Національний університет цивільного захисту України, 2014) Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Єрмоленко, Ірина Юріївна; Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола ДмитровичДокумент Спосіб нанесення гальванічного покриття сплавами заліза для зміцнення поверхні деталей зі сталі та чавуну(ДП "Український інститут промислової власності", 2016) Ведь, Марина Віталіївна; Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Зюбанова, Світлана Іванівна; Єрмоленко, Ірина ЮріївнаВинахід стосується гальванотехніки, використовується в хімічній та машинобудівній промисловості. Спосіб полягає в катодному осадженні з комплексного цитратного електроліту, процес проводять при температурі 20-25 °C, імпульсному струмі амплітудою 3,5-6,0 А/дм² при тривалості імпульсу 5·10⁻³-1·10⁻² с та паузи 1·10⁻²-2·10⁻² с з електроліту складу, моль/дм³: сульфат заліза (III) - 0,1 - 0,15; молібдат натрію - 0,06-0,08; вольфрамат натрію - 0,04-0,06; цитрат натрію - 0,2-0,3; сульфат натрію - 0,1-0,15; борна кислота - 0,1. Технічний результат: спосіб, що заявляється, дозволяє наносити покриття з підвищеною мікротвердістю та корозійною тривкістю для деталей зі сталі та чавуну з вмістом молібдену 25-40 % мас. та вольфраму 6-9 % у сплаві при виході за струмом 65-85 %.Документ Електрохімічний рециклінг псевдосплавів вольфраму(НТУ "ХПІ", 2014) Єрмоленко, Ірина Юріївна; Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола ДмитровичРозглянуто сучасні хімічні та електрохімічні технології переробки вольфрамвмісної вторинної сировини. Висвітлено фізико-хімічне підґрунтя електрохімічних процесів при анодному розчиненні псевдосплавів вольфраму, детально розглянуто окремі стадії електродних реакцій, закономірності впливу компонентів електроліту та параметрів нестаціонарного електролізу на перебіг цільових реакцій. Значну увагу приділено удосконаленню технології електрохімічної переробки вольфрамвмісного брухту і одержання покриттів сплавами вольфраму з широким спектром функціональних властивостей. Монографія розрахована на викладачів, аспірантів і студентів вищих навчальних закладів денної та заочної форм навчання напрямку "Хімічна технологія та інженерія", "Екотехнологія", а також фахівців у галузі хімічної технології.