Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
12 результатів
Результати пошуку
Документ Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни "Загальна екологія"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Бабенко, Володимир Миколайович; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Сакун, Антоніна ОлегівнаТехнології захисту навколишнього середовища це комплекс сучасних універсальних знань, які потрібно застосувати у сферах діяльності людини, що пов’язаній не тільки з екологією, а і з промисловістю, техногенною безпекою та охороною праці. Об’єктом дисципліни є технології захисту навколишнього середовища, що забезпечують природоохоронні та екологічні параметри технологічних процесів, розглядають принципи та розроблення нових технологій захисту навколишнього середовища, можливості існуючих методів та правил що засновуються на застосування чинної законодавчої та нормативної бази природокористування та екології. Хоча екологія, як наука це досить молода галузь знання, а її розвиток почався лише в другій половині двадцятого сторіччя, сам розвиток ідей занурюється в VI сторіччя до нашої ери. У XX столітті, в сучасній науці виник термін моніторинг (екологічний моніторинг) для визначення системи повторних цілеспрямованих спостережень за одним або більше елементами навколишнього природного середовища в просторі і часі. І вже після цього, з’явився напрям «Екологічний моніторинг», саме як комплекс науково обґрунтованих програмами спостережень, оцінок, прогнозів і розроблюваних на їх основі рекомендацій та варіантів управлінських рішень, необхідних і достатніх для забезпечення управління станом навколишнього природного середовища та екологічною безпекою. А створювати екологічну безпеку можна завдяки технологіям захисту навколишнього середовища.Документ Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни "Загальна екологія"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Бабенко, Володимир Миколайович; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Сакун, Антоніна ОлегівнаЕкологія як наука це досить молода галузь знання, її фактичний розвиток почався лише в другій половині двадцятого сторіччя, хоча розвиток ідей занурюється в VI сторіччя до нашої ери. По сучасний класифікації становлення та розвиток екології має вісім етапів, де кожен з них відіграє свою роль. Перший з яких відображав примітивні знання та їх накопичення. Другий був вже в античні часи не тільки з накопиченням даних, а і з першими роботами рослин і тварин з дійсно філософським підходом, де від "колиски всіх наук" відокремлювались прикладні дисципліни. Третій етап – як продовження зборуінформації на сьогодні можна було б назвати "моніторинговим накопиченням", коли знання вже оброблялись та систематизувались і це було як раз в "епоху Відродження". Четвертий етап припадає на кінець XVIII – та початок XIX століття і базується на великих географічних та ботанічних відкриттях, коли з’явилось розуміння, що таке дія екологічних факторів у природі. П’ятий етап характеризувався у XIX столітті вивченням взаємозв’язків в природних комплексах. Шостий етап мав рамки з 1866 до 1936 року та мав напрям на вивчення природних зв’язків видів що постійно перебудовуються стосовно до зміни факторів середовища, з’являються самі терміни "екологія", "екологічна ніша", "поліморфізм" та інші, чому сприяло формування концепції біоценозів які фактично пов’язані між собою. Сьомий етап – це вже більш сучасний підхід, що відображає системний підхід до вивчення та досліджень процесів матеріально-енергетичного обміну з застосуванням математичного моделювання. І нарешті останній восьмий етап з так званою "екологізацією" екологічних наук, з розумінням формування біогеоценозів, зв’язком антропогенних факторів в природі та розвитком методів екологічного моніторингу.Публікація Принципи збалансованого користування як запорука екологічності в промисловості(ФОП Яроченко Я. В., 2024) Красножон, А. А.; Бабенко, Володимир МиколайовичBased on theoretical methods and practical research in various industrial centers of Ukraine, confirmation of a balanced approach to improving the environmental situation to save the country’s water resources was obtained. The study is part of the creation and implementation of an appropriate water resources management system to ensure the environmental safety of the natural waters of Ukraine.Публікація Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни "Моніторинг довкілля"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Бабенко, Володимир Миколайович; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Сакун, Антоніна ОлегівнаВиконання студентом індивідуального завдання, як і самостійна робота, сприяє його поглибленому засвоєнню матеріалу курсу, а також виявленню аналітичних навичок, уміння працювати з первинними джерелами інформації, уміння оформлювати та представляти результати роботи широкому загальному кругу однокурсників, володінню знаннями з обраної тематики та здатності відповідати на запитання по темі роботи. Під час підготовки інженера-еколога, вважається, що необхідно зробити акцент на його вмінні висловлювати власну точку зору публічно, грамотно та впевнено, а також аргументовано відповідати на запитання та зауваження. У контексті дистанційного навчання цей досвід можна отримати шляхом публічного обговорення результатів виконання індивідуального завдання, саме обговорення, а не прослуховування доповіді, а також створення презентації на досвіді знань, що були отримані при опрацювання самостійного матеріалу та їх захисту в рамках семінарів на дистанційних освітніх платформах.Публікація Методичні вказівки до виконання практичних занять та розрахункової роботи з дисципліни "Моніторинг довкілля"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Бабенко, Володимир Миколайович; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Сакун, Антоніна ОлегівнаПрактична робота студентів базується на принципах розвиваючого навчання та відбувається при участі викладача й під його керівництвом. У процесі практичної роботи реалізується одна з важливіших функцій навчального процесу при отриманні студентом максимального обсягу знань та їх закріплення і перетворення у стійкі практичні навички. Виконання практичного завдання студентом допомагає йому набути поглиблених знань з курсу, що вивчається, а також продемонструвати свої раніше придбані навички, вміння працювати з простими приладами, вміння оформлювати та представляти результати своєї практичної роботи в закінчену форму звіту та вміння відповідати на запитання по пройденої теми.Публікація Методичні вказівки до виконання індивідуального завдання та самостійної роботи з дисципліни "Методи вимірювання параметрів навколишнього середовища"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Бабенко, Володимир Миколайович; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Сакун, Антоніна ОлегівнаІндивідуальне реферативне завдання є одним із видів позааудиторної самостійної роботи студента та має навчальний, або навчально-дослідницький характер, що використовується в процесі вивчення базового матеріалу навчальної дисципліни. Індивідуальне реферативне завдання, по цьому предмету, є необхідною умовою формування підсумкової оцінки з дисципліни "Методи вимірювання параметрів навколишнього середовища". На самостійну роботу студента відводиться не менш ніж 1/3 і не більш ніж 2/3 навчального часу студента. Самостійна робота студентів ґрунтується на принципах розвиваючого навчання та проводиться без прямої участі викладача, але під його керівництвом. У ході самостійної роботи реалізується основна мета навчального процесу – отримання студентом максимального обсягу знань, їх закріплення і перетворення на стійкі вміння і навички.Публікація Використання впроваджень сучасних підходів для озеленення міських територій(Liha-Pres, 2023) Бабенко, Володимир Миколайович; Ткачова, Л. В.; Іващенко, В. В.; Мамчич, С. В.Публікація Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічного завдання з дисципліни "Топографія з основами картографії"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Бабенко, Володимир Миколайович; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Сакун, Антоніна ОлегівнаВ ХХІ сторіччі темпи росту антропогенного впливу на навколишнє природне середовище обумовлюють безумовну актуальність еколого-географічного аналізу та оцінювання різноманітних територій. При цьому ключова роль належить картографічному моделюванню, що є цілковитим підґрунтям для аналізу, узагальненню та впорядкуванню різноманітної інформації про екологічний потенціал географічних та топографічних систем. Кінцевим документом географічного дослідження є сама карта, яка в простий формі відображує практичні та статистичні результати еколого-географічного аналізу й оцінювання географічної території. Якісна підготовка фахівців з технології захисту навколишнього середовища та екології знаходиться в прямому взаємозв’язку з отриманням знань щодо використання картографічних та топографічних методів дослідження та оцінювання практично любої території. Для вирішення цієї задачі необхідна наявність методичного забезпечення навчального процесу, яке б дозволяло отримувати базові навички й уміння вирішувати більш складні інженерно-технічні та екологічні задачі з картографічного моделювання при дослідженнях в еколого-географічному моніторингу. В методичних вказівках наведена характеристика картографічних образно знакових просторових моделей, математична основа побудови топографічної карти, системи координат в топографії та картографії, методи й прийоми використання топографічних карт і планів для екологічного моніторингу. Розглядається топографо-геодезичне вимірювання. Особлива увага звертається на методологічні основи створення з простого супутникового фото картографічної розрахункової інформації, яка використовується надалі в прикладної екології. При викладанні матеріалу методичного посібника використовувалися результати наукових досліджень та практичний досвід виконання топографічних робіт й картографічного моделювання. Окремі теоретичні положення мають специфічну методику викладання, яка роз’яснює суть питання, що розглядається. Усвідомлення важливості геодезії – наука що вивчає методи визначення форми та розмір Землі, зображення земної поверхні на планах і картах, а також – точні вимірювання на місцевості, пов’язаних з розв’язанням різних наукових і практичних завдань, надає можливості швидко орієнтуватись в тематичних атласах та електронних картах для вирішення практичних екологічних завдань. Топографія та картографія є підрозділами геодезії, тому для нас більш цікава ті прикладні аспекти, що допомагають науковцям та інженерам-екологам орієнтуватись в необхідної для них паперової та електронної картографічної продукції.Публікація Методичні вказівки до виконання індивідуального завдання та самостійної роботи з дисципліни "Радіоекологія"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Бабенко, Володимир Миколайович; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Сакун, Антоніна Олегівна; Манойло, Євгенія ВолодимирівнаЕпохальні відкриття наприкінці ХІХ століття В. Рентгеном у 1895 р. рентгенівських променів та А. Беккерелем у 1896 р. природної радіоактивності і подружжям Кюрі у 1898 р. радіоактивних властивостей полонію і радію сприяло виникненню ряду наук, що вивчають теоретичні і практичні питання застосування людством ядерної енергії. Все це привело до активних досліджень в цьому напрямку та створенню атомної бомби, інтенсивному розвитку ядерної енергетики і застосування ядерних технологій у різних галузях народного господарства. Завдяки цим факторам у біосферу Землі почали надходити різноманітні штучні радіонукліди у значних кількостях. Радіоактивний фон планети, який протягом багатьох тисячоліть був відносно постійним, став суттєво зростати, а штучні радіонукліди включалися в біогеохімічні цикли у наземних та водних екосистемах. Наслідком цього стало підвищення рівня складової штучного опромінення на населення, мікрофлору, рослинний і тваринний світ. Розвиток ядерних технологій викликав потребу у виокремленні особливого наукового напрямку – радіоекології, яка займається процесами міграції радіонуклідів у біосфері та особливо вивченням наслідків їх впливу на живі організми. Особливої актуальності проблеми радіоекології набули після аварії на Чорнобильській АЕС в 1986р. [1]. Ця катастрофа загострила увагу вчених на необхідності дослідження біологічного впливу радіоактивних ізотопів на живі організми та їх популяції. Усвідомлення важливості радіоекології – науки, що вивчає розподіл, міграцію та кругообіг радіонуклідів у біосфері і вплив іонізуючого випромінювання на екологічні системи, її значення для розв’язання проблем охорони довкілля та покращення його якості, запобіганням негативним наслідкам впливу техногенного підвищеного радіаційного фону на екосистеми, сприяло інтенсифікації досліджень у галузі експериментальної радіоекології.Публікація Методичні вказівки до виконання індивідуального завдання та самостійної роботи з дисципліни "Моделювання та прогнозування стану довкілля"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Бабенко, Володимир Миколайович; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Сакун, Антоніна ОлегівнаМоделювання − це особливий пізнавальний процес, метод теоретичного та практичного опосередкованого пізнання, коли суб’єкт замість безпосереднього об’єкта пізнання вибирає чи створює схожий із ним допоміжний об’єкт-замісник (модель), досліджує його, а здобуту інформацію переносить на реальний предмет вивчення. Моделювання − це процес створення та дослідження моделі, а модель − засіб, форма наукового пізнання. Зазвичай моделювання це складне, трудомістке і відповідальне наукове завдання, іноді дослідження за допомогою моделей є єдино можливим способом експериментального вивчення технологічних процесів. Так, процеси, які тривають багато років, можна вивчати на моделях протягом короткого проміжку часу. І навпаки, швидкоплинні процеси вивчаються на моделях протягом більш довгого часу. Моделювання різних фізичних процесів виходить з подібності явищ, що розглядаються. Два явища називаються подібними, якщо за характеристиками одного можна одержати характеристики іншого шляхом простого перерахунку. Умовами або критеріями подібності двох явищ є рівності деяких безрозмірних параметрів, які називаються числами або критеріями подібності. Визначення критеріїв подібності при моделюванні процесів, що вивчаються, потребує глибокого знання механізму цих процесів і є досить важким завданням. Під час розв’язання цього завдання усі досліджувані процеси слід розділяти на дві суттєво різні групи. До першої групи потрібно віднести процеси і явища, які можна описати рівняннями, до другої, яка становить найбільший інтерес – процеси і явища, які ще не мають математичного опису. У разі, коли рівняння досліджуваних процесів невідомі, числа подібності можна знайти за теорією розмірностей. У разі наявності диференціальних рівнянь досліджуваних процесів, числа подібності легко визначаються, як коефіцієнти рівнянь, які представлено в безрозмірному вигляді. Природно, що одержання критеріїв подібності за наявності рівнянь значно простіше, ніж при їх відсутності. Тому теорію розмірностей слід застосовувати для отримання критеріїв подібності тільки при дослідженні процесів, які не мають математичного опису. Важливості прогнозування – науки, що вивчає появу можливих сценаріїв розвитку майбутнього, в екологічному сенсі [1], її значення для розв’язання проблем охорони довкілля та покращення його якості, запобіганням негативним наслідкам впливу техногенних явищ на екосистеми, сприяло інтенсифікації досліджень у галузі експериментальної прогнозистики та створень моделей які найбільш відповідають емпіричним дослідженням.