Методичні вказівки до виконання індивідуального завдання та самостійної роботи з дисципліни "Радіоекологія"

Abstract

Епохальні відкриття наприкінці ХІХ століття В. Рентгеном у 1895 р. рентгенівських променів та А. Беккерелем у 1896 р. природної радіоактивності і подружжям Кюрі у 1898 р. радіоактивних властивостей полонію і радію сприяло виникненню ряду наук, що вивчають теоретичні і практичні питання застосування людством ядерної енергії. Все це привело до активних досліджень в цьому напрямку та створенню атомної бомби, інтенсивному розвитку ядерної енергетики і застосування ядерних технологій у різних галузях народного господарства. Завдяки цим факторам у біосферу Землі почали надходити різноманітні штучні радіонукліди у значних кількостях. Радіоактивний фон планети, який протягом багатьох тисячоліть був відносно постійним, став суттєво зростати, а штучні радіонукліди включалися в біогеохімічні цикли у наземних та водних екосистемах. Наслідком цього стало підвищення рівня складової штучного опромінення на населення, мікрофлору, рослинний і тваринний світ. Розвиток ядерних технологій викликав потребу у виокремленні особливого наукового напрямку – радіоекології, яка займається процесами міграції радіонуклідів у біосфері та особливо вивченням наслідків їх впливу на живі організми. Особливої актуальності проблеми радіоекології набули після аварії на Чорнобильській АЕС в 1986р. [1]. Ця катастрофа загострила увагу вчених на необхідності дослідження біологічного впливу радіоактивних ізотопів на живі організми та їх популяції. Усвідомлення важливості радіоекології – науки, що вивчає розподіл, міграцію та кругообіг радіонуклідів у біосфері і вплив іонізуючого випромінювання на екологічні системи, її значення для розв’язання проблем охорони довкілля та покращення його якості, запобіганням негативним наслідкам впливу техногенного підвищеного радіаційного фону на екосистеми, сприяло інтенсифікації досліджень у галузі експериментальної радіоекології.