Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
10 результатів
Результати пошуку
Документ Комп'ютерне моделювання оптимального хімічного складу гібридних біодеградабельних композитів(2022) Лебедєв, Володимир Володимирович; Мірошниченко, Денис Вікторович; Савченко, Дмитро Олександрович; Білець, Дар'я Юріївна; Мисяк, Всеволод Романович; Тихомирова, Тетяна СергіївнаМета дослідження – комп’ютерне моделювання оптимального хімічного складу гібридних екологічно чистих біодеградабельних наповнених композитів з підвищеним комплексом міцностних властивостей. Завданнями дослідження є виявити оптимальній хімічний склад гібридних екологічно чистих біодеградабельних наповнених композитів та побудувати комп’ютерні моделі з метою прогнозування їх найважливіших експлуатаційних характеристик. Об’єктом дослідження є гібридні екологічно чисті біодеградабельні наповнені композити на основі полімолочної кислоти, відходів кавової гущі та гумінових речовин, предметом дослідження – процеси комп’ютерного моделювання оптимального хімічного складу композитів. Методом дослідження є комп’ютерне моделювання в середовищі MathCad Prime 6.0. В результаті проведених досліджень побудувані моделі з прогнозування експлуатаційних властивостей гібридних екологічно чистих біодеградабельних наповнених композитів залежно від їх хімічного складу, які можуть бути адаптовані до будь-якого вмісту кавової гущі та гумінових речовин.Документ Підготовка кам'яновугільних фусів до утилізації(ТОВ "Планета-Принт", 2020) Білець, Дар'я ЮріївнаПроведено дослідження з визначення оптимальної кількості кам'яновугільних фусів у суміші з твердим носієм при підготовці їх до утилізації. Розроблені графічні та математичні залежності впливу кількості кам'яновугільних фусів у суміші зі шкаралупою волоського горіху та бурим вугіллям на кількість залиплої маси сумішей у масозмішувачі.Документ Дослідження впливу добавок двохатомних спиртів на величину детонаційної стійкості автомобільних бензинів(Товариство з обмеженою відповідальністю "Планета-Прінт", 2021) Рейві, В. М.; Карножицкий, Павло Володимирович; Білець, Дар'я ЮріївнаДосліджено вплив концентрації антидетонаційних кисневмісних добавок до низькооктанових бензинів на величину збільшення їх ОЧМ та ОЧД. Встановлено, що серед кисневих, протестованих як антидетонаційних добавок до автомобільного бензину, найбільш бажаними є етиленгліколь та МТБЕ, які дозволяють при низьких кінцевих показниках виробляти значне збільшення октанових чисел, характеризуючи таким чином високе прийняття моторного палива до цього виду добавок.Документ Процес отримання гудрону з важких вуглеводневих залишків(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Карножицький, Павло Володимирович; Сіробаба, Мирон Олександрович; Терновська, Анастасія Сергіївна; Білець, Дар'я ЮріївнаУ роботі показано вивчення процесу отримання гудрону з важких вуглеводневих залишків. Проведено вхідні аналізи відібраних зразків нафти. Шляхом дистиляції під тиском нижче атмосферного отримані зразки гудронів.Документ Дослідження гумінових кислот та речовин, як гібридних модифікаторів полімерів(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Лебедєв, Володимир Володимирович; Мірошниченко, Денис Вікторович; Савченко, Дмитро Олександрович; Білець, Дар'я Юріївна; Мисяк, Всеволод Романович; Вінник, Андрій Михайлович; Реука, Юрій Вікторович; М'ягкохліб, Ілля ІвановичВ роботі проведені дослідження гумінових кислот та речовин, як гібридних модифікаторів полімерів. Методом ІЧ-аналіз було проведені дослідження для визначення найбільш характерних функціональних груп в гумінових кислотах, одержаних з бурого вугілля. Серед найбільш характерних спектральних смуг гумінових кислот варто відмітити: фенольні −OH гідроксильні групи при 3380-3400 см⁻¹, аліфатичні смуги C–H при 2920-2940 см⁻¹, симетричні νCOO– карбоксильні та νCO (фенольні), νOH (аліфатичні) при 1100 см⁻¹. Встановлено, що саме наявність саме цих функціональних груп зумовлюють здатність гумінових кислот виконувати роль гібридного модифікатора по відношенню до полімерів.Документ Дослідження умов отримання толуольного екстракту та гумінових кислот з бурого вугілля(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Бєлов, Олександр Павлович; Мірошниченко, Денис Вікторович; Білець, Дар'я ЮріївнаУ роботі представлені результати дослідження щодо впливу умов (маса наважки, умови екстракції, об’єм та концентрація реагентів тощо) отримання толуольного екстракту та гумінових кислот на їх вихід та показники якості.Документ Методи контролю якості твердих вуглецевих матеріалів(Видавництво "Крок", 2022) Мірошниченко, Денис Вікторович; Шульга, Ігор Володимирович; Білець, Дар'я Юріївна; Сінкевич, Ірина ВалеріївнаУ посібнику розглянуто теоретичні основи та методики дослідження фізико-хімічних властивостей твердих горючих копалин, в т.ч. з використанням автоматичних аналізаторів якості. Для студентів і аспірантів за спеціалізацією "Технології переробки нафти, газу та твердого палива", а також інженерно-технічних працівників вуглевидобувних та вуглепереробних підприємств і організацій.Документ Газифікація полідисперсних систем кам'яновугільного походження(ТОВ "Планета – Принт", 2021) Білець, Дар'я Юріївна; Мірошниченко, Денис Вікторович; Карножицький, Павло ВолодимировичУ монографії наведено результати виконання комплексних досліджень, щодо визначення впливу технологічних факторів на склад та властивості продуктів отриманих при газифікації полідисперсних систем кам'яновугільного походження.Документ Газифікація полідисперсних систем кам'яновугільного походження(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Білець, Дар'я ЮріївнаДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук (доктора філософії) зі спеціальності 05.17.07 – хімічна технологія палива та паливно–мастильних матеріалів (161 – Хімічні технології та інженерія) – Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», спеціалізована вчена рада Д 08.084.05 при Національній металургійній академії України, Дніпро, 2020. Дисертаційна робота присвячена вирішенню важливого науково-практичного завдання: розробка технології отримання штучних горючих газів шляхом газифікації побічних коксохімічних продуктів властивості котрих (висока в’язкість, адгезія, неплиність, неподрібнюваність) наразі унеможливлюють їх переробку. У вступі подано загальний опис роботи за напрямом теми дисертації: доведено актуальність теми, обґрунтовані мета та основні завдання роботи, визначені об’єкт, предмет та методи дослідження, показано наукову новизну та практичну цінність отриманих даних та їх апробацію. У першому розділі подано огляд українських та зарубіжних досліджень, присвячених способам застосування та переробки побічних продуктів, які утворюються під час виробництва коксу. Проведено аналіз наукових робіт присвячених газифікації таких матеріалів, як одному з головних напрямів переробки побічних продуктів. У другому розділі розглянуті фізико–хімічні властивості головного об’єкту дослідження за напрямом дисертаційної роботи кам’яновугільних фусів. Обґрунтована доцільність використання у якості наповнювача шкаралупи волоського горіху та бурого вугілля, фізико–хімічні властивості яких наведені в цьому розділі. Визначено комплекс стандартизованих методів для дослідження обраних об’єктів, наведена характеристика необхідного обладнання для вирішення завдань. У третьому розділі наведено дослідження, щодо визначення оптимального співвідношення побічного продукту та наповнювача при приготуванні полідисперсних систем для газифікації. Встановлено, що під час змішування відбувається суттєва зміна гранулометричного складу досліджених сумішей. По-перше, збільшення вмісту кам’яновугільних фусів у сумішах призводе до зростання середнього діаметру часток, тобто відбувається їх агломерація. По-друге, шкаралупа волоського горіху більш стійка до механічного впливу порівняно з бурим вугіллям. У четвертому розділі досліджено кінетичні характеристики процесу газифікації та фактори, що впливають на них (температура, витрата повітря, природа сировини). Встановлено, що кінетичні криві процесу газифікації полідисперсних систем в інтервалі температур від 400 до 500 °С та витраті окиснювача (повітря) від 0,0005 до 0,004 м3/хв проходять 3 основні стадії. Визначено матеріальні баланси досліджуваних матеріалів при їх газифікації, а саме: вихід твердого залишку, газоподібних та сконденсованих продуктів. Визначено компонентний склад сконденсованих продуктів по кожному дослідженому матеріалу та вплив витрати повітря і температури на вихід таких компонентів, як: Н₂, О₂, N₂, СН₄, СО, СО₂, С₂Н₄ and С₂Н₆.. У п’ятому розділі розроблено принципову технологічну схему газифікації полідисперсних систем. Проведено розрахунок шарової газифікації досліджуваної сировини за технологією Lurgi. Отримані значення були порівняні з експериментальними. Встановлено, що за пропонованою технологією переробки вміст цільових компонентів генераторного газу, таких як СО та Н₂, значно більший, ніж при класичній газифікації. Визначено економічну оцінку роботи.Документ Газифікація полідисперсних систем кам'яновугільного походження(Національна металургійна академія України, 2020) Білець, Дар'я ЮріївнаДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук (доктора філософії) зі спеціальності 05.17.07 – хімічна технологія палива та паливно–мастильних матеріалів (161 – Хімічні технології та інженерія) – Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», спеціалізована вчена рада Д 08.084.05 при Національній металургійній академії України, Дніпро, 2020. Вперше досліджено вплив складу полідисперсних систем на їх поведінку при підготовці до газифікації: час висипання, кут природного укосу та насипну густину при випусканні з бункеру, а також залипання при змішуванні. Розроблені математичні та графічні залежності впливу витрати повітря від 0,0005 до 0,004 м3/хв та температури 400 до 500 °С на значення констант швидкості та енергії активації, виходу твердого залишку, сконденсованих та газоподібних продуктів при газифікації полідисперсних систем. Розроблено принципову технологічну схеми газифікації полідисперсних систем кам’яновугільного походження, яка може бути рекомендована до впровадження. Основними елементами технологічної схеми є масозмішувач, піч та електроконвертор. Встановлено, що з точки зору витрати електроенергії, оптимальний розмір вуглецевої насадки для електроконвертору становить 10–13 мм та визначено, що витрата вуглецевої насадки (коксу) в процесі газифікації становить 0,014 % від загальної маси наважки, або 0,575 % від маси конвертованої сировини. Встановлено, що при використанні пропонованого способу газифікації полідисперсних систем кам’яновугільного походження можна отримати газ, теплота згоряння якого в 1,62–2,47 рази вища за теплоту згоряння газу, отриманого від газифікації за методом Lurgi. Основні теоретичні положення та експериментальні дані дисертації використовуються в навчальному процесі на кафедрах «Хімічної технології переробки нафти і газу» Національного університету «Львівська політехніка», «Металургійного палива та вогнетривів» Національної металургійної академії України та «Технології переробки нафти, газу та твердого палива» Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут».