Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
9 результатів
Результати пошуку
Документ Кінодидактика; відеоматеріали про транспорт нафти і газу у становленні фахової медіакомпетентності спеціаліста з нафтогазової інженерії(MDPC Publishing, 2024) Білецький, Володимир Стефанович; Онкович, Ганна ВолодимирівнаСпецкурс «Професійно орієнтована медіаосвіта» складається з медіадидакнчних тем розділів – пресодидактика, кінодидактика, інтернет-дидактика, блогодидактика та ін. Кінодидактика - це технологія навчання, яка використовує кінопродукцію як засіб формування знань, умінь, навичок, цінностей та світогляду студентів. Відеоматеріали можуть стосуватися як технічних пристроїв, так і технологій, наукових досліджень, практики експлуатації техніки, промислових екскурсій тощо. У статті подано приклади відеотекстів про сучасний трубопровідний, залізничний, автомобільний та водний транспорт нафти і природного газу, окремі магістральні трубопроводи флюїдів.Документ Спецкурс "Професійно орієнтована медіаосвіта" у розвитку фахової компетентності майбутніх фахівців з первинної переробки корисних копалин(European Scientific Platform, 2023) Білецький, Володимир Стефанович; Онкович, Ганна ВолодимирівнаСучасний навчальний процес в царині інженерії, зокрема, в галузі гірництва, переробки корисних копалин, де нещодавно було задіяно до 30% активного працездатного населення України, суттєво базується на використанні інтернету. Медіаграмотність стала ключовою ознакою фаховості спеціаліста. Її набуття спонукає до розвитку медіаосвітніх технологій. Сучасними дослідниками розглянуто різні аспекти використання засобів масової інформації та їхніх продуктів у навчальному процесі. В університетах з’являються спецкурси з медіаосвіти, що свідчить як про екстенсивний так і інтенсивний розвиток медіадидактики вищої школи, яка збагачується новітніми технологіями, термінами, поняттями і водночас проникає в найновіші царини знань. У нашому дослідженні пропонується програма нового спецкурсу «ПРОФЕСІЙНО ОРІЄНТОВАНА МЕДІАОСВІТА ДЛЯ ФАХІВЦІВ З ПЕРВИННОЇ ПЕРЕРОБКИ РОРИСНИХ КОПАЛИН» для спеціальності 184 «Гірництво», підгалузі «Збагачення корисних копалин» (05.15.08) і даються деякі рекомендації щодо його впровадження у систему вищої освіти. Для українського фахового середовища такий спецкурс з використанням ІТ-технологій має підвищену актуальність, оскільки з трьох українських науково-освітніх шкіл за спеціальністю 05.15.08 –донецької, дніпровської та криворізької, історія яких нараховує 70-100 років, станом на 2022 рік функціонує тільки остання. Водночас промисловий сектор налічує декілька десятків збагачувальних фабрик, можливості підготовки кадрів інженерної кваліфікації для яких обмежена.Документ Спецкурс "Професійно орієнтована медіаосвіта" у розвитку фахової компетентності майбутніх спеціалістів з трубопровідного транспорту(Scientific Publishing Center "InterConf", 2023) Білецький, Володимир Стефанович; Онкович, Ганна ВолодимирівнаМедіаграмотність нині – ключова ознака фаховості спеціаліста в царині інженерії. Її набуття спонукає до розвитку медіаосвітніх технологій. Сучасними дослідниками-практиками було розглянуто різні аспекти використання засобів масової інформації та їхніх продуктів у навчальному процесі. В університетах з’являються спецкурси з медіаосвіти, що свідчить як про екстенсивний так і інтенсивний розвиток медіадидактики вищої школи, яка збагачується новітніми технологіями, термінами, поняттями і водночас проникає в найновіші царини знань. У нашому дослідженні пропонується програма нового спецкурсу «Професійно орієнтована медіаосвіта для спеціалістів з трубопровідного транспорту». Запит на таких спеціалістів сьогодні охоплює спеціальності 184 «Гірництво», 185 «Нафтогазова інженерія та технології», 102 «Хімія» та ін. Для фахового середовища такий спецкурс з використанням ІТ-технологій має підвищену актуальність, оскільки Україна – транзитна країна, через її територію проходять ряд міжнародних транспортних коридорів, що послуговуються трубопровідним транспортом – магістральних газопроводів, нафтопроводів, продуктопроводів (зокрема аміакопровід). Станом на 2013 рік загальна довжина нафто- і газопроводів в Україні складала 45597 км, з них газопроводи – 36720 км, нафтопроводи – 4514 км, нафтопродуктопроводи – 4363 км. Тільки Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» має 72 тис. працівниківДокумент Інноваційність медіаосвітніх технологій у розвитку професійної компетентності майбутніх фахівців(ПП "Технологічний центр", 2022) Білецький, Володимир Стефанович; Онкович, Ганна ВолодимирівнаДокумент Спецкурс "Професійно орієнтована медіаосвіта у розвитку фахової компетентності майбутніх бакалаврів та магістрів інженерних спеціальностей в галузі наукового моделювання"(Scientific Publishing Center "InterConf", 2022) Білецький, Володимир Стефанович; Онкович, Ганна ВолодимирівнаДокумент Спецкурс "Професійно орієнтована медіаосвіта" у розвитку фахової компетентності майбутніх працівників правничої галузі(Донецьке відділення Наукового товариства ім. Шевченка, 2022) Онкович, Ганна Володимирівна; Білецький, Володимир Стефанович; Адамія, Зоя Костянтинівна; Онкович, Артем Дмитрович; Білецький, Віталій ВолодимировичСучасний навчальний процес важко уявити без використання інтернет-джерел. Ми вже не раз наголошували, що медіа-інформаційна грамотність стала ключовою ознакою фаховості спеціаліста. Вона успішно розвивається завдяки медіаосвітнім технологіям. Їх об’єднує відносно нове поняття медіа-дидактика, котра успішно розвивається в різних аспектах і на різних рівнях функціонування медіапедагогіки в руслі медіаосвіти Медіа-дидактика – це новітня галузь педагогіки. З точки зору функціональності – напрямок, що об’єднує педагогічні технології, розробляє теорію освіти, навчання й виховання, обґрунтовує зміст, визначає закономірності, цілі, форми та методи освіти за допомогою медіазасобів та складається з певних систем способів або дій – технологій навчання, розвиває навички критичного мислення. Медіаосвітні технології – процес усіх можливих дій, способів, методів побудови навчально-освітньої діяльності із залученням медіа-освітніх засобів з метою формування медіакультури особистості студента (майбутнього фахівця) на рівнях медіаграмотності, медіакомпетентності та медіаобізнаності.Документ Спецкурс "Професійно орієнтована медіаосвіта" у розвитку фахової компетентності майбутніх бакалаврів та магістрів інженерних спеціальностей в галузі автоматики(European Scientific Platform, Germany, 2022) Білецький, Володимир Стефанович; Онкович, Ганна ВолодимирівнаДокумент Розвиток медіакомпетентності як сучасна педагогічна стратегія(Видавничий дім Дмитра Бураго, 2019) Онкович, Ганна Володимирівна; Білецький, Володимир СтефановичСтаття присвячена важливості залучення до навчального процесу, формування професійної компетентності, саморозвитку вчителя, практичного досвіду викладачів на прикладі їхніх блогів, веб-сторінок в соціальній мережі тощо. Дослідники висвітлюють медіадидактику старих, нових і сучасних ЗМІ, говорять про її складові, виділяють нові поняття, терміни. Аналіз як метод дослідження показав історію та прогресивний розвиток медіаосвіти та медіадидактики у світі. Педагогічна спільнота в даний час говорить про новітні галузі медіадидактики, виправдовує і вводить терміни "блогодидактика" (педагогічна, предметна, наукова, навчально-наукова), вікідидактика та інші. Тематичні сторінки на Facebook успішно функціонують, вони стали платформами для обміну кращими практиками українських медіа-просвітників. Мова йде про практичний розвиток медіадидактики вищої, середньої, початкової школи, позашкільної роботи, навколишнього середовища тощо. Наявні відповідні практики, відсутні наукові розробки та узагальнення. Цей процес зараз активний.Документ Методологія та організація наукових досліджень(Полтавський національний технічний університет ім. Юрія Кондратюка, 2014) Білецький, Володимир Стефанович; Северин, Олексій АнатолійовичМетою вивчення дисципліни "Методологія та організація наукових досліджень" є формування у студентів систематизованого комплексу знань про загальні принципи, форми та методи проведення наукових досліджень. Основними завданнями вивчення дисципліни є такі: ознайомлення із засадами організації наукових досліджень в Україні; оволодіння сучасною методологією наукових досліджень; ознайомлення з особливостями вибору напрямів наукових досліджень та визначення етапів НДР; вивчення засад інформаційного забезпечення НДР; ознайомлення з методами проведення теоретичних та експериментальних досліджень; ознайомлення з особливостями оформлення результатів наукової роботи; формування практичних навичок раціональної організації наукової роботи. У результаті вивчення дисципліни студенти повинні: знати: засади організації НДР в Україні; теоретичні та методологічні основи наукового дослідження; особливості вибору напряму наукового дослідження та формування етапів НДР; особливості пошуку, накопичення та обробки наукової інформації; методи проведення теоретичних та експериментальних досліджень; методичні та практичні основи обробки результатів наукових досліджень; основні вимоги до оформлення результатів проведення НДР; особливості впровадження результатів наукової роботи та розрахунку ефективності НДР; основні принципи організації роботи в наукових колективах; уміти: вибирати напрями наукових досліджень та формувати етапи НДР; виконувати інформаційний пошук; формувати задачі та вибирати методи теоретичних та експериментальних досліджень; виконувати розрахунки економічної ефективності теми та результатів наукових досліджень; оформляти результати НДР; організовувати роботу у наукових колективах; використовувати набуті знання в практичній економічній та управлінській діяльності. Теоретичною базою курсу, що вивчається, є знання з менеджменту та економічних дисциплін. Разом з цим вивчення питань організації наукових досліджень передбачає наявність у студентів знань з філософії. Основними розділами та питаннями, які є базовими для викладання дисципліни, є такі: основи теорії пізнання; нематеріальні активи підприємства; економічна ефективність; інноваційна діяльність та інноваційний розвиток підприємств; основні принципи управління колективом; інформаційні ресурси як складова економічного потенціалу підприємства; гіпертекстові технології і нові можливості бізнесу в мережі Інтернет; організація наукових досліджень.