Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
12 результатів
Результати пошуку
Документ Жінки України у Польщі та інших державах-членах після 24 лютого 2022 року(Громадська наукова організація "Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління", 2023) Гаєвая, Олександра ВалентинівнаСтаття присвячена аналізу історії походження Європейських Директив та Законів для громадян «третіх країн», «біженців», які через ті чи інші причини змушені мігрувати сьогодні до країн Європейського Союзу. У центрі уваги – жіноча тема, тому що більшість мігруючих сьогодні жінки, їхні діти. Автор аналізує основні нормативні акти, прийняті у різні періоди Європейським Союзом, які стосуються міграційного руху з «третіх країн», з метою звернути увагу на головні питання статей, їхню користь, недоліки, доречність та своєчасність прийняття. На прикладі реальної сім'ї описується життя жінок в еміграції, які, рятуючись від війни, приїхали до Європи, до Польщі. Статистичні дані, які наводяться у статті, демонструють «трансформацію суспільства» у глобальному масштабі, можливості біженців у країнах, що приймають, у реальності буття. Наведені нормативні акти у статті демонструють свою основну місію – формування гуманного майбутнього для своїх країн, громадян із «третіх країн», своїми рішеннями демонструючи основні якості «людяності» та гуманності. У статті досліджуються масштаби явища, пов'язаного з міграцією громадян України та їх діяльності в Польщі та країнах ЄС, показано, як встановлюється правовий статус громадян України як громадян третіх країн у Європейському Союзі до початку війни, показано встановлення правового статусу громадян України у зв'язку з початком війни в Україні згідно польського права та права Європейського Союзу; показано, як визначаються права громадян України щодо перебування, працевлаштування на території Польщі та подальшого переміщення з території Польщі на територію держав-членів ЄС у світлі права ЄС, особливо в контексті можливості збереження та набуття пов'язаних із цим фактом прав у частині соціального забезпечення на випадок непрацездатності (інвалідності) та старості.Документ Державне управління – системне суспільне явище(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Гаєвая, Олександра Валентинівна; Гаряєва, Ганна Михайлівна; Лисенко, Ірина В'ячеславівнаУ статті досліджується, яким чином відбувається становлення громадянського суспільства в країні, яке наукове переосмислення потрібно для визначення місця влади в державному управлінні. Відстежується шлях становлення державного управління, політичної системи, державних інститутів від періоду Давньоруської держави до сьогодення. Аналізуються зародки проблем теорії та практики соціального управління та політики Стародавнього світу у становленні держав у світі. Зазначається цінність держави як філософсько-правової теорії і практики організації політичної влади і управління суспільством. Висвітлюється відстоювання ідей верховенства закону, вимог дотримуватися правової справедливості, договірної концепції держави. Розкривається сутність управління, в якому первинною складовою виступає людина, її свідома діяльність. Висвітлюється два підходи для розуміння змісту державного управління: «американський» та «європейський». Аналізуються різні погляди науковців на визначення поняття «державне управління». Розглядаються етапи еволюції управлінської (менеджерської) школи і визначається термін «соціальне управління». Висвітлюються різні підходи цього «механізму впливу» на суспільство. Визначаються два підходи управління: «менеджеризм» і теорія «наукового управління суспільством». Розкривається значення поняття «адміністрація», і як воно трактується з різних точок зору. Висвітлено розгляд цього поняття у зарубіжній практиці, і, відповідно, в Україні. Розкрито поняття «публічне адміністрування» і визначено «механізм» його дії. Розглядаються суб’єкти публічного управління: органи виконавчої влади, їх апарати, посадові та службові особи; виконавчі органи і посадові особи місцевого самоврядування, посадові та службові особи виконавчих органів місцевого самоврядування. Висвітлюються характерні ознаки трансформації пострадянського державного управління в публічне адміністрування.Документ Моделі впливу соціально-економічних факторів на людей похилого віку за кордоном(Scientific perspectives, 2021) Гаєвая, Олександра ВалентинівнаДокумент Образ "творчої та гідної старості" в епоху Відродження і в період Нового часу(ТОВ "Друкарня Мадрид", 2020) Гаєвая, Олександра ВалентинівнаДокумент Щодо еволюції поглядів на феномен старості від Стародавнього світу до сьогодення(ФОП Кандиба Т. П., 2021) Гаєвая, Олександра ВалентинівнаДокумент Стратегічні напрямки інститутів громадянського суспільства і державної політики щодо людей похилого віку(ФОП Кандиба Т. П., 2021) Гаєвая, Олександра ВалентинівнаДокумент Теоретичні підходи до дослідження політики щодо людей похилого віку(Видавництво Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України "Магістр", 2021) Гаєвая, Олександра ВалентинівнаСистематизовано теоретичні підходи до стану людей похилого віку в суспільстві: теорію соціального визволення; теорію активності в літньому віці; доктрину природних прав і соціальної справедливості, доктрину правової держави і громадянського суспільства; доктрину солідарності. Проаналізовано еволюції теорій добробуту з метою пошуку найкращої моделі для практичного втілення в соціальну політику України. Визнано, що зародження і розвиток ідей добробуту забезпечує соціальний характер суспільних відносин людей похилого віку. Доведено, що застосування наукових теорій сприятиме виконанню державою комплексу соціально-захисних функцій, відповідальності уряду за забезпечення основних соціальних потреб громадян похилого віку. З’ясовано вплив теорії соціального страхування на модель соціального захисту людей похилого віку. Запропоновано поєднання трьох форм соціального страхування – (колективного, державного, змішаного), з метою створення синтетичної моделі соціального захисту людей похилого віку, де останні є агентами впливу публічної політики. Громадянське суспільство виступає ефективним механізмом побудови взаємовідносин на засадах демократичності, масового залучення до взаємодій практично всього населення, барометром соціального захисту всіх категорій населення.Документ Ґенеза та розвиток системи пенсійного забезпечення в Європі(Видавництво Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України "Магістр", 2021) Гаєвая, Олександра ВалентинівнаДокумент Еволюція правових поглядів на феномен старіння від часів Стародавнього світу до сьогодення(Видавничий дім "Гельветика", 2021) Гаєвая, Олександра Валентинівна; Перевалова, Людмила Вікторівна; Гаряєва, Ганна МихайлівнаНайважливішими аспектами соціальної та бюджетної політики держави у сфері матеріального забезпечення літніх є політика держави і структура громадянського суспільства. Ефективність політики залежить від зусиль держави, суспільної активності, зайнятості та соціального страхування населення, освіти та соціальної підтримки сім’ї. Мета політики – надання всім літнім людям можливості для повноцінного життя в суспільстві. Показано виникнення і вирішення проблем літнього віку в Стародавньому світі і в період Середньовіччя. Завдяки вивченню історії еволюції цього питання, береться до уваги необхідний теоретичний і практичний досвід, який обов’язково знайде застосування і втілення в нашому сучасному житті. У статті вісвітлюється розроблення методів оцінки зовнішнього і внутрішнього середовища, класифікація станів людського життя, описання ознак старіння і хвороб у літніх людей, розроблення рекомендацій з дотримання гігієни (за Гіппократом). Пояснюється (за Платоном) феномен старості з позиції неминучості циклічних змін, які відбуваються у космосі. Викладена точка зору Платона щодо потреб людей в об’єднанні зусиль для взаємної допомоги і загального захисту проти сил природи і зовнішніх сил. Зазначено виокремлення Аристотелем двох різновидів справедливості: зрівняльного і розподільного, збіг його думки з думкою філософа Парменіда щодо того, що старість виникає через брак тепла. У статті розкривається погляд Марка Тулія Цицерона на життєдіяльність літніх людей, його бачення позитивних моментів у житті людини в літньому віці, який можна назвати повноцінним і плідним періодом. На його думку, такі цінні якості людини, як мудрість і авторитет, розсудливість, внутрішня зосередженість, спокій, безстрашність у висловленні своєї думки і правди, з’являються тільки в поважному віці. У Середньовіччі питання життєдіяльності людей в літньому віці стають все більш актуальними, що пов’язано зі становленням нової європейської самосвідомості і соціальної культури, з базуванням на християнському світогляді. У статті констатовано, що в період Середньовіччя час людського життя відчувається як висока цінність і водночас підкреслюється його короткочасність і тлінність. Зазначаються пріоритетні для пенсіонерів питання: турбота про розмір їхніх пенсій, соціальне становище в повсякденному житті в нашій країні.Документ Вплив соціально-економічних факторів на людей старшої вікової групи(Громадська організація "Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління", 2021) Гаєвая, Олександра ВалентинівнаЗазначено про формування першочергових завдань в ієрархії пріоритетів державної політики, які спрямовані на регулювання соціального і публічного захисту осіб похилого віку. Відзначено, що сьогодні вельми сприятливі перспективи зростання середньої тривалості життя спостерігаються в країнах, що розвиваються. З‘ясовано, що вищий рівень попередньої освіти спонукає людину брати участь у освітніх програмах для старших дорослих. Зазначено, що міжнародні стандарти ООН закликають уряди всіх країн учасниць до закладення фундаментальної основи політики у сфері соціального захисту, яку необхідно включати в програми країн-співучасниць. Констатовано, що процес демографічного старіння населення став незаперечним фактом суспільного життя розвинених країн світу. Доведено, що "третій вік" - це результат економічного і демографічного розвитку, успішної соціальної політики. З’ясовано, що чим вище рівень попередньої освіти людини, то тим більше ймовірність того, що людина буде брати участь у освітніх програмах для старших дорослих. Освітні програми розглядаються старшими людьми, як можливість подальшої самореалізації особистості;люди у похилому віці намагаються задовольнити свій інтелектуальний потенціал та освітні інтереси, які не були реалізовані в молодості. Доведено, що іншим вагомим чинником розвитку освіти людей похилого віку стала "змішана схема життя", що своєю чергою була результатом демографічних, соціальних і технологічних трансформацій в американському суспільстві. Зазначено, що освіта молодих осіб в основному пов’язана з подальшою кар’єрою, компетенціями чи фахом, новими знаннями, а в похилому віці фокус уваги зміщується на особистісний інтерес, відповідно до сфери зацікавлення.