Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
12 результатів
Результати пошуку
Документ Методичні вказівки до самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни "Основи пошукової оптимізації (SEO)"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Панченко, Володимир Іванович; Главчев, Максим ІгоровичСамостійна робота студента (СРС) відіграє важливу роль у навчальному процесі, сприяючи розвитку навичок, умінь і знань, формуванню пізнавальних методів та стимулюючи інтерес до творчої діяльності. Правильно спланована і організована самостійна робота студентів дозволяє: ✓ підвищити якість і інтенсивність освітнього процесу; ✓ стимулювати інтерес до обраної професії та опанування її специфіки; ✓ залучити студентів до творчої діяльності; ✓ реалізовувати диференційований підхід у навчанні. Мета самостійної роботи студентів полягає в оволодінні фундаментальними знаннями та практичним досвідом у вибраній професії. Вона повинна розвивати відповідальність, організованість і здатність творчо підходити до вирішення нестандартних завдань. Самостійна робота охоплює різні форми індивідуальної та колективної діяльності, що здійснюються студентами під керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі, у спеціально відведений аудиторний або позааудиторний час. Це особлива форма навчання, яка передбачає виконання завдань викладача і вимагає творчого підходу та вміння самостійно здобувати знання. Методологічною основою самостійної роботи студентів є діяльнісний підхід, який орієнтований на формування вміння вирішувати як стандартні, так і нестандартні завдання. Це передбачає використання творчого підходу ініціативності і застосування на практиці знань, умінь і навичок, отриманих у процесі вивчення дисципліни. Структурно самостійну роботу студента можна поділити на дві частини (залежно від організатора): 1. під керівництвом викладача – детально прописана в навчально методичних матеріалах; 2. самостійно студентом – за власним вибором і без безпосереднього контролю викладача.Публікація Робота Chatgpt з джерелами наукової інформації(Impress, 2023) Главчева, Юлія Миколаївна; Главчев, Максим ІгоровичПублікація Проблема ідентифікації академічного плагіату програмного коду(ФОП Петров В. В., 2021) Главчева, Юлія Миколаївна; Главчев, Максим ІгоровичПублікація Використання тематичного моделювання для вирішення завдання пошуку наукового експерта(Петров В. В., 2022) Главчева, Юлія Миколаївна; Главчев, Максим ІгоровичДокумент До питання аналізу засобів знищення інформації на магнітних носіях(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2015) Главчев, Максим Ігорович; Чалапко, А. В.Документ Загальний підхід до комбінованих шифрів(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2012) Главчев, Максим Ігорович; Новікова, А. В.Публікація Розробка підходу для ранжування академічних установ за показниками наукової діяльності(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Главчева, Юлія Миколаївна; Главчев, Максим Ігорович; Каніщева, Ольга Валеріївна; Кучук, Георгій АнатолійовичПредмет статті – наукометричні дані інформаційно-аналітичних систем. Мета даної статті – провести аналіз існуючих методів оцінки академічних установ за показниками наукової діяльності та використовуючи його результати запропонувати підхід до складання рейтингу академічних установ на основі наукометричних даних інформаційно-аналітичних систем Web of Science Core Collection (WoS CC) та Scopus з урахуванням особливостей оцінюваних об’єктів. Результати. Невід’ємною частиною сучасних методів оцінки наукової діяльності є академічні рейтинги. Їх результати використовуються установами для управління якістю діяльності, на їх основі академічна організація може отримати певні преференції як у фінансуванні, так і для студентів, аспірантів, науково-педагогічних працівників, академічної репутації тощо. Удосконалення методів оцінки наукової діяльності є актуальним завданням. Важливо, щоб рейтингова оцінка була об’єктивною. За цієї умови установа може запланувати проведення адекватних заходів для покращення якості освітньої та наукової діяльності, тобто для забезпечення кращих показників. У статті пропонується підхід до складання рейтингу академічних установ на основі бібліометричних методів з урахуванням їх обмежень та особливостей оцінюваних об’єктів. Висновки. Запропонований підхід забезпечує збільшення інформаційної бази для дослідження документних потоків; підвищує об’єктивність оцінки за рахунок використання більшої кількості показників; враховує обмеження та недоліки бібліометричних методів та особливості оцінюваних об’єктів. Підхід за нормованим показником може стати основою для загального рейтингу установ після доопрацювання. Основними напрямками для доопрацювання є такі: обов’язкове врахування кількості співробітників академічної установи; розрахунок показників на основі кількості оригінальних публікацій.Публікація Визначення авторського стилю в академічних текстах: емпіричні дослідження(НТУ "ХПІ", 2017) Главчева, Юлія Миколаївна; Каніщева, Ольга Валеріївна; Главчев, Максим ІгоровичПублікація Штучний інтелект: проблеми та протиріччя, з якими стикається людина у кіберпросторі(НТУ "ХПІ", 2017) Главчев, Максим Ігорович; Главчева, Юлія МиколаївнаРозглядається проблема створення штучного інтелекту, як ймовірного елементу кіберпростору. Кіберпростір представлений складною системою інформації та інформаційних сервісів, в якій відбувається діалог між людиною та елементами кіберпростору. У віртуальному просторі формується "відбиток користувача", що сприяє поширенню впливу інформаційного наповнення кіберпростору на свідомість та світогляд людини. Відбувається трансформація роботи бібліотеки в нових умовах, при цьому інформаційні ресурси бібліотеки займають особливе місце у кіберпросторі.Документ Інформаційне поле антропоекосистеми та його проблеми(НТУ "ХПІ", 2005) Гринь, Світлана Олександрівна; Кузнєцов, Павло Володимирович; Главчев, Максим ІгоровичПоказано, що найбільш важливими питаннями динаміки антропоекосистеми є проблема інформаційного поля. Запропоновано інформаційні потоки різних рівнів. Установлено взаємозв'язок історичної епохи з науковою чи культурною парадигмою.