Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
17 результатів
Результати пошуку
Публікація Робота Chatgpt з джерелами наукової інформації(Impress, 2023) Главчева, Юлія Миколаївна; Главчев, Максим ІгоровичПублікація Особливості існуючих конструкторських видів з'єднань для передачі крутного моменту(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Охріменко, Олександр Анатолійович; Главчева, Юлія Миколаївна; Старченко, Олена Павлівна; Федоренко, Віталій Сергійович; Фу, ХунГоловною метою сучасного машинобудування є виготовлення продукції високої якості з мінімальними капіталовкладеннями та якомога меншими затратами часу, що в той же час супроводжується постійним підвищенням складності геометричних форм деталей і їх точності, високими вимогами до сполучуваних поверхонь і їх властивостей, працездатності складальних виробів та умов їх експлуатації. Елементи шпонкових та шліцьових з'єднань становлять значну частку продукції машинобудування серед великої різноманітності інших виробів. Існує значна група роз'ємних з'єднань, що використовуються для передачі крутного моменту, в яких роз'єм здійснюється за допомогою особливих конструктивних умов збірки. До цієї групи в першу чергу слід віднести шпонкові та шліцьові з'єднання. Це стандартні способи об'єднання, в яких всі конструктивні параметри, матеріали, точність виготовлення та умови експлуатації, а також збірка повністю визначаються державними стандартами. Розглянуті шпонкові та шліцьові з'єднання призначені для передачі крутного моменту від валу до посадженої на нього деталі (шківа, зубчатого колеса та ін.) і навпаки. Перевагами шпонкових з'єднань є їх простота і надійність у експлуатації, але вони ослаблюють вали та маточину шпонковими пазами і викликають концентрацію напруги. Шліцьові з'єднання в порівнянні з шпонковимиі мають велику навантажувальну здатність, краще центрують деталь на валу і дають меншу концентрацію напруги, що підвищує втомну міцність валів, але вони складніші у виробництві.Публікація Проблема ідентифікації академічного плагіату програмного коду(ФОП Петров В. В., 2021) Главчева, Юлія Миколаївна; Главчев, Максим ІгоровичПублікація Використання підходів рефакторингу програмних продуктів для визначення подібності програмного коду в академічних роботах(Тарасенко В. П., 2021) Главчев, Дмитро Максимович; Главчева, Юлія МиколаївнаПублікація Використання наукового ландшафту для ефективного планування науки(Тарасенко В. П, 2022) Главчева, Юлія МиколаївнаПублікація Використання тематичного моделювання для вирішення завдання пошуку наукового експерта(Петров В. В., 2022) Главчева, Юлія Миколаївна; Главчев, Максим ІгоровичПублікація Про відкритий дистанційний курс «Куратор змісту-4»(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016) Главчева, Юлія Миколаївна; Кухаренко, Володимир Миколайович; Рибалко, Олена ВолодимирівнаПублікація Розробка підходу для ранжування академічних установ за показниками наукової діяльності(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Главчева, Юлія Миколаївна; Главчев, Максим Ігорович; Каніщева, Ольга Валеріївна; Кучук, Георгій АнатолійовичПредмет статті – наукометричні дані інформаційно-аналітичних систем. Мета даної статті – провести аналіз існуючих методів оцінки академічних установ за показниками наукової діяльності та використовуючи його результати запропонувати підхід до складання рейтингу академічних установ на основі наукометричних даних інформаційно-аналітичних систем Web of Science Core Collection (WoS CC) та Scopus з урахуванням особливостей оцінюваних об’єктів. Результати. Невід’ємною частиною сучасних методів оцінки наукової діяльності є академічні рейтинги. Їх результати використовуються установами для управління якістю діяльності, на їх основі академічна організація може отримати певні преференції як у фінансуванні, так і для студентів, аспірантів, науково-педагогічних працівників, академічної репутації тощо. Удосконалення методів оцінки наукової діяльності є актуальним завданням. Важливо, щоб рейтингова оцінка була об’єктивною. За цієї умови установа може запланувати проведення адекватних заходів для покращення якості освітньої та наукової діяльності, тобто для забезпечення кращих показників. У статті пропонується підхід до складання рейтингу академічних установ на основі бібліометричних методів з урахуванням їх обмежень та особливостей оцінюваних об’єктів. Висновки. Запропонований підхід забезпечує збільшення інформаційної бази для дослідження документних потоків; підвищує об’єктивність оцінки за рахунок використання більшої кількості показників; враховує обмеження та недоліки бібліометричних методів та особливості оцінюваних об’єктів. Підхід за нормованим показником може стати основою для загального рейтингу установ після доопрацювання. Основними напрямками для доопрацювання є такі: обов’язкове врахування кількості співробітників академічної установи; розрахунок показників на основі кількості оригінальних публікацій.Публікація Загальні технології визначення об'єктів інтелектуальної власності комплексних проектів(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Главчева, Юлія Миколаївна; Бухкало, Світлана ІванівнаПублікація Деякі властивості складових об'єктів інтелектуальної власності комплексних проектів(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Главчева, Юлія Миколаївна; Бухкало, Світлана Іванівна; Іглін, Сергій Петрович; Мірошниченко, Н. М.