Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Документ Можливість отримання хлорогенової кислоти із соняшникового шроту(Національний університет харчових технологій, 2017) Лабейко, Марина Анатоліївна; Федякіна, Зоя Павлівна; Литвиненко, Олена Анатоліївна; Шеманська, Євгенія ІванівнаДокумент Технологія вилучення фенольних сполук із соняшникового шроту(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017) Коваленко, Т. Р.; Гладкий, Федір Федорович; Литвиненко, Олена АнатоліївнаДокумент Екстракційний потенціал розчинів деяких кислот стосовно фенольних сполук(Український науково-дослідний інститут олій та жирів, 2017) Лабейко, Марина Анатоліївна; Гладкий, Федір Федорович; Литвиненко, Олена Анатоліївна; Федякіна, Зоя ПавлівнаВ статті розглянуто проблему видалення фенольних сполук, і зокрема хлорогенової кислоти, зі соняшникового шроту, з метою отримання у подальшому якісного харчового білку світлого кольору. В якості екстрагенту обрано розчин соляної кислоти; визначено раціональні параметри процесу екстрагування: концентрація розчинника, температура процесу, гідромодуль, тривалість екстрагування, кількість та спосіб промивок.Документ Удосконалення методики кількісного визначення хлорогенової кислоти у шроті з насіння соняшнику(НТУ "ХПІ", 2019) Лабейко, Марина Анатоліївна; Литвиненко, Олена Анатоліївна; Гладкий, Федір Федорович; Федякіна, Зоя ПавлівнаУ статті розглянуто корисні властивості сполук - антиоксидантів стосовно жирових продуктів харчування та організму людини вцілому. Зазначено, які бувають антиоксиданти за природою та описано механізми їх дії. Крім того, обґрунтовано вибір соняшникового шроту, як сировини для виробництва антиоксидантів і вказано, які саме антиоксиданти містяться у шроті. До них належать поліфенольні сполуки і, зокрема хлорогенова кислота, кількість якої складає 43-73 % усіх поліфенольних сполук, виділених з ядра соняшника та 1-4 % стосовно соняшникового шроту. Розглянуто методи кількісного аналізу поліфенольних сполук - антиоксидантів та, враховуючи переваги і недоліки, обрано один з них для подальших досліджень - метод перманганатного титрування, який базується на окисленні фенольних сполук перманганатом калію за участю індигокарміну як індикатору. Кінець реакції визначається за зникненням зеленого відтінку і появою чистого жовтого кольору. Обраний метод був удосконалений з метою усунення труднощів під час визначення кінця реакції. Для економії часу та кількості розчинника, підготовку зразка шроту для вилучення поліфенольних сполук і, зокрема хлорогенової кислоти, також вдосконалено за допомогою центрального композитного ортогонального планування другого порядку з наступним математичним моделюванням в пакеті програмного забезпечення MathCad. Серію дослідів щодо екстрагування хлорогенової кислоти із соняшникового шроту проводили в одну ступінь у колбі зі зворотним холодильником на киплячій водяній бані. Визначено оптимальні умови процесу екстрагування: концентрація водного розчину етилового спирту становить 60%, гідромодуль шрот: розчинник 1:90, тривалість екстракції - 30 хвилин. За отриманих умов масова частка хлорогенової кислоти складає 7,99 %. (Враховуючи, що масова частка хлорогенової кислоти у соняшниковому шроті за традиційних умов екстрагування - складає 6,80 %).Визначення оптимальних параметрів процесу екстрагування фенольних сполук дозволило істотно скоротити тривалість процесу підготовки проби, зменшити вартість екстрагента - етанольного розчину і збільшити вихід кінцевого продукту у порівнянні з відомим традиційним методом.Документ Про здатність природних антиоксидантів впливати на окиснення харчових рослинних олій(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Лабейко, М. А.; Литвиненко, Олена Анатоліївна; Любченко, Н. М.; Гладкий, Федір ФедоровичВ статье освещен вопрос касательно возможности торможения окислительных процессов в растительных маслах, которые провоцируют не только порчу масел, но и способствуют развитию в них канцерогенов, опасных для здоровья потребителей. Рассмотрено использование антиоксидантов в качестве ингибиторов окислительной порчи, как приоритетное направление в данном вопросе. Описана возможность получения природных антиоксидантов из подсолнечного шрота – вторичного масличного сырья. Получен опытный образец с последующей проверкой его антиоксидантных свойств на дифференциальном сканирующем калориметре (ДСК). В процессе исследований образец показал антиокислительную эффективность, поэтому является целесообразным до-исследование состава и свойств полученного продукта.