Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Документ Використання методів нейронних мереж і генетичних алгоритмів для дослідження біокаталітичного гідролізу олії(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Некрасов, Павло Олександрович; Некрасов, Олександр Павлович; Березка, Тетяна Олександрівна; Мольченко, Світлана Миколаївна; Гудзь, Ольга МиколаївнаДокумент Використання водно-етанольного розчину карбонату калію для нейтралізації соняшникової олії(Український науково-дослідний інститут олій та жирів Національної академії аграрних наук України, 2017) Демидов, Ігор Миколайович; Мольченко, Світлана МиколаївнаНаведено результати досліджень нейтралізації соняшникової олії водно-етанольним розчином карбонату калію. Встановлено раціональні технологічні параметри нейтралізації, які дозволяють прогнозувати технологічний процес нейтралізації жирів, а саме: температура, надлишок нейтралізуючого агенту, час протікання нейтралізації. Показано, що використання водно-етанольного розчину карбонату калію як лужного агенту для нейтралізації соняшникової олії дозволяє знизити відходи нейтрального жиру у соапсток.Документ Використання діоксиду вуглецю для одержання жирних кислот з соапстоку(ПП "Технологічний Центр", 2015) Мольченко, Світлана Миколаївна; Демидов, Ігор МиколайовичНаведено результати дослідження щодо одержання жирних кислот шляхом вуглекислотного розкладання їх мил. Отримані експериментальні дані доводять можливість одержання жирних кислот з використанням діоксиду вуглецю. Визначені раціональні технологічні параметри та отримана апроксимаційна модель цього процесу. Проаналізовано жирнокислотний склад одержаних жирних кислот, який визначали методом газорідинної хроматографії.Документ Можливість одержання біомастильних матеріалів шляхом хімічної модифікації олій(НТУ "ХПІ", 2019) Касьяненко, Любов Миколаївна; Демидов, Ігор Миколайович; Мольченко, Світлана МиколаївнаНа сьогодні досить багато є робіт присвячених пошуку альтернативи нафтопродуктам. Більшість робіт стосується хімічної обробки олій, як присадка до нафтопродуктів. Зазвичай використовують для таких досліджень рицинову або ріпакову олії, оскільки вони більш популярні для технічного застосування, та рицинову олію можливо використовувати без хімічних перетворень, так як вона містить у своєму складі гідроксікислоти. Об'єктом дослідження є процес гідрохлорування соняшникової олії хлорним вапном. Метою роботи є розробка технології одержання мастильних матеріалів на основі соняшникової олії шляхом гідрохлорування олії з наступним хімічним перетворенням продукту для отримання основи мастильних матеріалів. В роботі обґрунтовано методи отримання базових мастил з альтернативних джерел (відновлюваної сировини), в тому числі – за допомогою переробки рослинних олій. Виготовлено зразки мастильних олив на основі соняшникової олії. Визначено в'язкість-температурні властивості отриманих продуктів. Результати проведеної роботи вказують на перспективність і доцільність подальших досліджень в галузі одержання кисневміщуючих похідних рослинних олій з метою визначення оптимальних умов проведення зазначеної хімічної модифікації.Документ Одержання жирних кислот з соапстоку шляхом розкладання мила карбонатною кислотою(НТУ "ХПІ", 2015) Мольченко, Світлана Миколаївна; Демидов, Ігор Миколайович; Ведь, Валерій ЄвгеновичЖирні кислоти – цінні продукти, що знаходять своє застосування в самих різних галузях народного господарства. Одним з їхніх джерел є відходи лужної рафінації рослинних олій – соапстоки. Недоліками сучасної технології виділення жирних кислот є підвищені витрати сірчаної кислоти і соди, а також наявність шкідливих речовин, що надходять в навколишнє середовище у вигляді сульфату натрію і водорозчинних органічних домішок. У даній статті наведено результати дослідження щодо одержання жирних кислот шляхом вуглекислотного розкладання їх мил. Отримані дані доводять можливість одержання жирних кислот шляхом розкладання натрієвих солей жирних кислот (мил) карбонатною кислотою. Визначені раціональні технологічні параметри та отримана апроксимаційна модель цього процесу. Проаналізовано жирнокислотний склад одержаних жирних кислот, який визначали методом газорідинної хроматографії.