Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
8 результатів
Результати пошуку
Документ Формування узагальненої семантичної мережі концептів(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Онищенко, Валерій Валентинович; Корольова, Яна Юріївна; Носик, Андрій МихайловичПредметом дослідження є особливості формування узагальненої семантичної мережі концептів. Мета статті – обґрунтування складу та основних типів вершин і відношень, характерних для семантичної мережі концептів, а також формування узагальненої семантичної мережі концептів для структурно-лінгвістичного розпізнавання зображень у комп’ютерних системах і мережах. Методи дослідження: методи теорії математичної логіки, математичної лінгвістики та теорії множин; методи візуалізації інформації за допомогою графів. Результати: запропоновано підхід до формування узагальненої семантичної мережі структурно-лінгвістичних концептів контурних зображень об’єктів, отриманих під різними кутами зйомки; проведено обґрунтування складу та типів вершин і відношень, характерних для семантичної мережі концептів; сформульовані основні принципи побудови семантичної мережі структурно-лінгвістичних концептів об’єктів розпізнавання. Висновки. Для побудови опису зображення, що відповідає концепції семантичної обробки інформації та може використовуватися в системах збору релевантних зображень в комп’ютерних системах і мережах, доцільно використовувати структурно-лінгвістичний підхід до розпізнавання з використанням узагальненої семантичної мережі концептів. Застосування цієї мережі при класифікації та ідентифікації об’єктів дозволяє суттєво розширити діапазон прийнятих до розгляду зображень, які враховують різні напрямки зйомки та різні кути відхилення камери від положення в надир.Документ Методичні вказівки до виконання практичних занять з дисципліни "Основи комп'ютерної інженерії"(ФО-П Єфименко С. А., 2021) Поршин, Сергій Михайлович; Носик, Андрій Михайлович; Онищенко, Валерій ВалентиновичМетою вивчення навчальної дисципліни "Основи комп’ютерної інженерії" є вивчення складу та структури сучасного апаратного та програмного забезпечення персональних комп’ютерів (ПК), арифметичні та логічні основи побудови ПК, структури типового процесора фон Неймана, системи числення, принципи збереження інформації на магнітних носіях, основних понять та роботи у операційній системі Windows, загальних відомостей про роботу у офісному пакет Microsoft Office, основ комп’ютерної графіки, мультимедіа та комп’ютерних мереж. Представлені методичні вказівки призначені для опрацювання питань, пов’язаних з вивченням: – основних терміни комп’ютерної інженерії, інформаційних основ комп’ютерів, арифметичних основ комп’ютерів, подання символьної та мультимедійної інформації в комп’ютері; – апаратних основ комп’ютерної інженерії, де розглядаються питання щодо побудови архітектури комп’ютера та принципи функціонування комп’ютерів, принципи зберігання інформації, основні поняття з побудови та функціонування комп’ютерних мереж; – програмні основи комп’ютерної інженерії, де розглядаються питання щодо основних функцій і характеристик операційних систем, програмного забезпечення комп’ютерів. Методичні вказівки містять практичні заняття, що складаються з таких підрозділів, як: – мета роботи; – завдання до виконання практичних занять; – порядок виконання роботи; – варіанти індивідуальних завдань.Документ Методичні вказівки до виконання практичних занять з дисципліни "Комп'ютерна схемотехніка"(ФО–П Єфименко С. А., 2021) Носик, Андрій Михайлович; Онищенко, Валерій Валентинович; Статкус, Андрій ВіталійовичМетодичні вказівки до практичних занять з дисципліни "Комп'ютерна схемотехніка" для студентів усіх форм навчання за спеціальністю 123 "Комп'ютерна інженерія" підготовлені відповідно до робочої навчальної програми з дисципліни "Комп'ютерна схемотехніка", яка вивчається студентами. Метою дисципліни є передача студентам знань, необхідних для самостійного аналізу та синтезу операційних вузлів і пристроїв на основі методів комп’ютерної технології, а також для побудови пристроїв ЕОМ з заданими характеристиками на базі інтегральних мікросхем (ІМС). Вивчення даної дисципліни дозволяє з єдиних схемо технічних позицій розглядати та вивчати весь спектр виробів обчислювальної техніки.Документ Методичні вказівки до виконання практичних занять з дисципліни "Комп'ютерна електроніка"(ФО–П Єфименко С. А., 2021) Носик, Андрій Михайлович; Онищенко, Валерій Валентинович; Корольова, Яна ЮріївнаМетодичні вказівки до практичних занять з дисципліни "Комп'ютерна електроніка" для студентів усіх форм навчання за спеціальністю 123 "Комп'ютерна інженерія" підготовлені відповідно до робочої навчальної програми з дисципліни "Комп'ютерна електроніка". Виконання практичних завдань проводиться індивідуально кожним студентом. У результаті виконання практичних занять студенти повинні: – знати: класифікацію і призначення сучасних елементів комп’ютерної електроніки, включаючи їхні характеристики, параметри, еквівалентні схеми, типові схеми підключення, схемотехніку логічних елементів; типономiнали, характеристики , схемні і функціональні особливості різних серій інтегральних мікросхем; – вміти: виконувати розрахунки електричних схем з використанням сучасної елементної бази, застосовувати програмні засоби для моделювання електричних схем. Методичні вказівки містять практичні заняття, що складаються з таких підрозділів, як: – мета роботи; – завдання до виконання практичних занять; – порядок виконання роботи; – варіанти індивідуальних завдань.Документ Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни "Комп'ютерна схемотехніка"(ФО–П Єфименко С. А., 2021) Носик, Андрій Михайлович; Онищенко, Валерій Валентинович; Усик, Вікторія Валеріївна; Лисиця, Дмитро ОлександровичМетодичні вказівки до лабораторних робіт з дисципліни "Комп'ютерна схемотехніка" для студентів усіх форм навчання за спеціальністю 123 "Комп'ютерна інженерія" підготовлені відповідно до робочої навчальної програми з дисципліни "Комп'ютерна схемотехніка", яка вивчається студентами кафедри мультимедійних інформаційних технології і систем. Метою дисципліни є передача студентам знань, необхідних для самостійного аналізу та синтезу операційних вузлів і пристроїв на основі методів комп’ютерної технології, а також для побудови пристроїв ЕОМ з заданими характеристиками на базі інтегральних мікросхем (ІМС). Вивчення даної дисципліни дозволяє з єдиних схемо технічних позицій розглядати та вивчати весь спектр виробів обчислювальної техніки.Документ Методичні вказівки до виконання практичних робіт з дисципліни "Програмування". Частина 2(ФО-П Єфименко С. А., 2021) Онищенко, Валерій Валентинович; Статкус, Андрій Віталійович; Носик, Андрій Михайлович; Корольова, Яна ЮріївнаМетою вивчення навчальної дисципліни "Програмування" є отримання навичок побудови основних обчислювальних алгоритмів, вивчення основ мови програмування високого рівня С та розробки комп’ютерних С-програм, ознайомлення з методами розв’язання обчислювальних задач та формування вмінь з їх практичного використання. Часто вибір правильного представлення даних не обмежується простим вибором типу. Завжди слід подумати про те, які операції доведеться виконувати. Тобто потрібно обрати спосіб зберігання даних і визначити, які операції є припустимими для обраного типу даних. Незважаючи на те, що у мові С визначені допустимі операції для її фундаментальних типів, при проєктуванні схеми представлення даних може знадобитися самостійно визначити допустимі операції. Мовою С це можна зробити шляхом розробки функцій, які представляють бажані операції. Тобто, проєктування типу даних складається з визначення способу зберігання даних і розробки функцій для керування даними. Представлені методичні вказівки до виконання практичних робіт призначені для надання допомоги студентам під час опрацювання питань, пов’язаних з роботою зі структурами та їх полями, отримання навичок роботи з окремими бітами, використання побітових операцій та операцій зсуву, організації багатофайлової компіляції. Вони стануть у нагоді при відпрацюванні основних операцій для роботи з такими формами організації даних як: зв’язний список, стек, черга, дек, двійкове дерево пошуку. Кожну практичну роботу слід оформлювати в робочому зошиті. Для зарахування практичної роботи необхідно показати її оформлення, надати коди С-програм та продемонструвати результати їх виконання на комп’ютері.Документ Методичні вказівки до виконання практичних робіт з дисципліни "Програмування". Частина 1(ФО-П Єфименко С. А., 2021) Онищенко, Валерій Валентинович; Статкус, Андрій Віталійович; Носик, Андрій Михайлович; Корольова, Яна ЮріївнаМетою вивчення навчальної дисципліни "Програмування" є отримання навичок побудови основних обчислювальних алгоритмів, вивчення основ мови програмування високого рівня С та розробки комп’ютерних програм, ознайомлення з методами розв’язання обчислювальних задач та формування вмінь з їх практичного використання. Алгоритм є центральним поняттям програмування. З нього починається робота з будь-якою програмою. Від якості розробленого алгоритму переважним чином залежить успішне виконання програми. Тому вміння програмувати багато в чому залежить від уміння розробляти добре продумані алгоритми та застосовувати на практиці вже відомі алгоритми. Запис алгоритму на алгоритмічній мові повинен бути зрозумілим не тільки комп’ютеру, а й людині, оскільки його доведеться в подальшому аналізувати та покращувати. Як мова програмування для реалізації алгоритмів в межах навчальної дисципліни "Програмування" обрана мова С, а як інтегрованео середовище розробки – Code::Blocks. Представлені методичні вказівки призначені для опрацювання питань, пов’язаних з побудовою блок-схем лінійних, розгалужених і циклічних алгоритмів, роботою з символами та кодовими сторінками, використанням функцій вводу-виводу, функцій для роботи з символами та функцій користувача. У виданні розглянуті також питання отримання випадкових чисел різних типів, роботи з одновимірними та двовимірними масивами та рядками, а також роботи з текстовими та бінарними файлами. Кожна практична робота оформлюється в робочому зошиті, крім робіт, пов’язаних з отриманням випадкових чисел та файловими операціями. Для зарахування практичної роботи необхідно показати її оформлення в робочому зошиті, надати коди С-програм та продемонструвати результати виконання програм на комп’ютері.Документ Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни "Програмування". Частина 1(ФО-П Єфименко С. А., 2021) Порошин, Сергій Михайлович; Статкус, Андрій Віталійович; Носик, Андрій Михайлович; Онищенко, Валерій ВалентиновичПрограмування має дуже багато сфер застосування, де інформаційні технології (ІТ) набувають розвитку дуже швидкими темпами. Розробники програмних продуктів потрібні в багатьох сферах, які навіть не завжди пов’язані тільки з використанням ІТ. Метою вивчення навчальної дисципліни "Програмування" є отримання навичок побудови основних обчислювальних алгоритмів, вивчення основ мови програмування високого рівня С та розробки комп’ютерних програм, ознайомлення з методами розв’язання обчислювальних задач та формування вмінь з їх практичного використання. Багато фірм, що розробляють програмне забезпечення, все частіше звертаються до С як до зручної мови для реалізації своїх проєктів, оскільки відомо, що С дозволяє отримати компактні та ефективні програми. Мобільність і продуктивність мови C є одними з найбільш затребуваних її характеристик при реалізації таких операційних систем як Linux, Microsoft Windows, а також Google Android. Мова C є однією з найпопулярніших мов для розробки вбудованих систем, від яких зазвичай вимагається висока швидкість виконання та низьке витрачання пам’яті, а також для систем реального часу та зв’язку. Дисципліна "Програмування" є базовою для вивчення інших дисциплін, пов’язаних з питаннями алгоритмізації та програмування. Успіх у вивченні тієї чи іншої мови програмування неможливий без закріплення отриманих знань під час виконання лабораторних робіт. Представлені методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни "Програмування" призначені для опрацювання питань, пов’язаних з роботою в інтегрованому середовищі розробки Code::Blocks, розглядом основних принципів алгоритмізації обчислювальних процесів, дослідженням базових типів мови С, роботою з інструкціями вибору, масивами, стандартними функціями та функціями користувача, вказівниками, а також роботою з файлами.