Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Зворотний зв'язок у системі вищої освіти в навчанні іноземної мови: системно-синергетичний аспект(Видавничий дім "Гельветика", 2024) Чубукіна, Ольга Володимирівна; Танько, Євгенія Владиславівна; Вракіна, Вікторія ВікторівнаНадано теоретично-методологічне обґрунтування застосування зворотного зв’язку в системі вищої освіти та педагогічному процесі, зокрема в навчанні іноземної мови, з позицій системно-синергетичного підходу. Аргументовано, що необхідність зворотного зв’язку в складноорганізованій системі освіти та педагогічного процесу визначена їх консолідованістю інформаційними потоками, що забезпечують функціональний зв’язок між елементами, збереження самототожності, підвищення рівня організації та реалізацію визначеної природою системи педагогічної мети. Продемонстровано, що системоутворюючою в системі освіти є інформаційно-комунікативна підсистема «викладач – студент», самореференції, консолідації, підвищенню рівня організації якої сприяє зворотний педагогічний зв’язок. Охарактеризовано основні типи зворотного зв’язку (позитивний і негативний, аудиторний та позааудиторний, усний та письмовий, безпосередній та опосередкований, миттєвий та відтермінований, коригувальний та описовий, генералізований та локалізований, імперативний та мотиваційний, короткий та розгорнутий) й розглянуто передумови його ефективності (корелятивність педагогічній меті, узгодженість із поточними завданнями та педагогічними ситуаціями, методична обґрунтованість, інструментальна забезпеченість, ознайомлення студентів із критеріями оцінювання, конструктивність, системність, лабільність, персоніфікованість, діалогічність, орієнтованість на мотивацію студента, позитивна психологічна забарвленість). Аргументовано, що функціями зворотного зв’язку в інформаційно-комунікативній системі «викладач – студент», заснованими на закономірності інформаційного обігу в складноорганізованих системах, є інформаційно -діагностична, коригувальна, мотивувальна, виховна, проективна. Доведено, що особливістю зворотного зв’язку в навчанні іноземної мови є орієнтованість на максимально ефективне здобуття студентами іншомовної комунікативної компетентності, багатокомпонентність якої зумовлює застосування у навчанні різних форм і видів зворотного зв’язку на різних етапах педагогічної комунікації та актуалізацію усіх його функцій.Документ Соціальне регулювання дотримання принципів академічної доброчесності у закладах вищої освіти: теоретичний аспект(Видавничий дім "Гельветика", 2023) Чубукіна, Ольга Володимирівна; Танько, Євгенія Владиславівна; Вракіна, Вікторія ВікторівнаДосліджено теоретичні аспекти соціального регулювання дотримання академічної доброчесності у закладах вищої освіти. Доведено його комплексний характер та диференціацію на морально-етичне і правове, які функціонально доповнюють одне одного і відрізняються за принципами реалізації, встановленням і забезпеченням відповідних норм. Відзначено, що правова відповідальність за дотримання академічної доброчесності поділяється на відповідальність за виконання правових норм і за їх порушення, тобто на позитивну відповідальність, реалізовану у правовій поведінці, та негативну юридичну відповідальність за порушення правової норми, пов’язану із застосуванням державного примусу. Продемонстровано, що основними рисами правової відповідальності за порушення правових норм академічної доброчесності є формальна визначеність, загальнообов’язковість, гарантування державним примусом, зв’язок із процесуальними формами реалізації. З’ясовано недоліки нормативно-правового закріплення у законодавстві України правових вимог щодо дотримання академічної доброчесності у ЗВО. Аргументовано особливе значення морально-етичного регулювання дотримання академічної доброчесності, зумовлене зв’язком освітніх процесів із ціннісною сферою, формуванням особистості, трансляцією моральноетичних норм у поколіннях здобувачів освіти, наукових і педагогічних працівників. Підкреслено гнучкість, неімперативність морально-етичного регулювання, його заснованість на професійних традиціях та інтеріоризації соціальних цінностей й норм. Доведено, що у функціональному аспекті значення соціального регулювання дотримання академічної доброчесності у межах освітньої системи полягає у забезпеченні її цілісності, поступального розвитку, гармонізації взаємодії учасників освітнього процесу на етичних засадах; на рівні «зовнішнього функціонування» освітніх інституцій – у забезпеченні їх ефективної взаємодії з суспільством, в інтересах його розвитку, згідно актуальних вимог. Підкреслено, що дотримання принципів академічної доброчесності є чинником і гарантом комунікаційного балансу, комунікаційного консенсусу і мінімалізації комунікаційних ризиків у системі вищої освіти та її взаємодії з суспільством.Документ Підвищення якості контролю знань студентів з іноземної мови за допомогою дистанційних засобів, Placement test для оптимізації процесу(Видавництво "Молодий вчений", 2020) Чубукіна, Ольга Володимирівна; Танько, Євгенія Владиславівна; Вракіна, Вікторія ВікторівнаДосліджено шляхи підвищення якості контролю знань студентів з іноземної мови за допомогою дистанційних засобів, зокрема Placement Test як початкової ланки навчального процесу. Проаналізовано місце, функції і значення Placement Test у навчанні іноземної мови і тестовому контролі його результатів. Охарактеризовано переваги і недоліки тестового контролю, вимоги до тестів та їхню структуру. Висловлено міркування про перспективність адаптації у вітчизняних ЗВО систем «вхідного» тестування Inside Out, Oxford Online Placement Test, English First, C-Test, зокрема у дистанційних формах. На матеріалі узагальнення результатів застосування Placement Test аргументовано необхідність його доповнення усною співбесідою з метою виявлення іномовної комунікативної компетенції. Вказано на доцільність узгодження структури тесту з професійною спрямованістю, освітніми програмами і рівнем мовної підготовки студентів того чи іншого ЗВО.Документ Тестовий контроль з іноземної мови як система: теоретико-методологічне обґрунтування з позицій системно-синергетичного підходу(Видавничий дім "Гельветика", 2021) Чубукіна, Ольга Володимирівна; Танько, Євгенія Владиславівна; Вракіна, Вікторія ВікторівнаЗ позицій системно-синергетичного підходу аргументовано, що перспективним напрямом управління навчанням іноземної мови є застосування тестового контролю, осмисленого як система, позначена цілісністю, структурно-функціональною визначеністю й ізоморфністю системі іншомовної освіти. Продемонстровано, що до переваг тестового контролю належать його об’єктивність, можливість точного виміру, отримання достовірної кількісної інформації, валідність, визначеність, надійність, прогностична цінність. Підкреслено, що системність тестів з іноземної мови забезпечує охоплення ними: усіх функцій контролю навчального процесу – діагностичної, навчальної, корегуючої, виховної – у їх взаємозв’язку і хроноструктурі, в узгодженні із хроноструктурою навчального процесу, його проміжними завданнями, супідрядними кінцевій меті здобуття нормативних іншомовних компетенцій – атрактору вдосконалення окремих типів тестів і тестової системи загалом; усіх аспектів іншомовної компетентності: аудіювання, мовлення, читання, письма; виявлення як навчальних успіхів студентів, так і їхніх здібностей до вивчення іноземної мови. Наголошено, що, крім системності тестового контролю загалом, як система, позначена цілісністю, визначеністю складу і структури, може бути розглянутий кожен окремий тест. Висловлено міркування, що функціонування тестового контролю як системи передбачає застосування низки інтегрованих у світову практику тестів: Placement Test, Progress Test, Diagnostic Test, Proficiency Tests, Prognostic Test, Aptitude Tests. Проаналізовано функціональне призначення, переваги і недоліки, особливості застосування кожного з них, перспективи їхньої адаптації до вітчизняних освітніх реалій і соціокультурних запитів сьогодення. Акцентовано на перспективності упровадження в навчання іноземної мови адаптивного принципу тестування, згідно з яким студенти, на підставі самооцінки, виконують ті завдання, які відповідають фактичному рівню їхніх базових знань, а кожне наступне детерміновано виконанням попереднього.