Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
15 результатів
Результати пошуку
Документ Language as a symbol of national identity in the context of the Russian-Ukrainian conflict(LLC "Scientific Journals", 2024) Homon, Andrii; Biletska, IrynaThe relevance of this study lies in the fact that in the context of the Russian-Ukrainian war, language has become a key factor in national identity. The transition of a large part of the population to the Ukrainian language highlights changes in public attitudes and helps to strengthen national identity. The purpose of this study was to analyse language as a determinant of national identity in Ukraine in wartime. For this, 28 studies were reviewed, which were pre-selected according to the search criteria. The study found that language is primarily an instrument of territorial boundaries separating the aggressor country from Ukraine. During the Russian-Ukrainian war, a considerable number of Ukraine’s population became Ukrainian-speaking, which also affected the national identity of society. These changes are particularly relevant to those areas that were the primary target of the Russian invasion. This once again underlined the change in the population’s views under the influence of hostilities. Therewith, the aggressor country has long been trying to impose the Russian language on the Ukrainian population to change national identity. However, as the results of the analysis showed, Ukrainian national identity and Russian national identity differ in all aspects, which had the opposite effect during the full-scale invasion on 24 February 2022, or rather, the change in the population’s course towards Ukrainian national identity. However, the language conflict has not been fully resolved, and it affects the identity and self-awareness of Ukrainians, as there is still a part of the population that speaks Russian and Ukrainian–Russian pidgin. The study also found that not only the Ukrainian spoken language plays an essential role, but also the written language, especially during the Russian-Ukrainian conflict. Therefore, the findings of this study are of practical significance, as they can be used in practice by the Ukrainian government in developing measures for further language policy and resolving the internal language conflict of the population.Публікація The Nobel Prize in Literature: An Analysis of Success Stories and Development of Possible Recommendations(2024) Homon, Andrii; Cherniavska, Svitlana; Pysarska, Nataliia; Krymets, Oksana; Zaveriushchenko, MykolaThe relevance of the research is determined by the interest of a wide readership in the criteria for selecting nominees and the choice of laureates of the Nobel Prize in Literature in the world, as well as the main factors that help to win. The purpose of this article is to study the creativity of writers and poets who received the award over the past three years from the viewpoint of national identity, language and its linguistic status, translation aspect, reception of creativity and influence on the world community, and readiness to solve global issues of humanity through their manifestation in texts. The methodological basis of the article is a theoretical and comparative approach to the linguistic analysis of the literary heritage of one author or another. This article points out the main issues that exist in the international community in determining the nominees and laureates of the Nobel Prize; it characterizes how national identity, the use of national language resources, and the presence or absence of translations of literary works influence the choice of the winner; it also considers how political and global processes can affect the selection of candidates, as well as how the main recommendations were formulated.Документ Діяльність природничо-технічної секції Українського Наукового Товариства в Києві (1907 – 1917)(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Гомон, Андрій Михайлович; Терещенко, Любов Яківна; Шімаа Сіддіг Абдулла, ГебріелДокумент Інноваційні підходи до методики навчання української мови(Видавничий дім "Гельветика", 2024) Гомон, Андрій Михайлович; Терещенко, Любов Яківна; Чеботарьова, СвітланаСтаття присвячена дослідженню новаторських підходів до викладання української мови в закладах освіти України. Актуальність дослідження зумовлена змінами в суспільстві, технологічним розвитком та глобалізацією, які ставлять перед освітою завдання адаптації та вдосконалення методик навчання. Мета статті – розроблення шляхів вирішення проблем, пов’язаних із впровадженням новаторських підходів до методики викладання української мови в закладах освіти України. Для досягнення мети в процесі дослідження було вирішено низку завдань: визначено сутність поняття «інновації» в контексті освіти; проаналізовано традиційні та інноваційні підходи до методики навчання української мови; окреслено проблеми впровадження інноваційних підходів в закладах освіти нашої держави та запропоновано шляхи їх вирішення. В ході дослідження використано загальнонаукові методи пізнання: індукції та дедукції, аналізу та синтезу, асоціації та аналогії. За результатами дослідження встановлено, що традиційні методи навчання довели свою ефективність, однак сучасний освітній ландшафт вимагає інтеграції інноваційних підходів до методики навчання української мови, які включають інтерактивний метод навчання, метод рольових ігор, ігрових технологій, проєктного, синхронного та асинхронного навчання, застосування сучасних технічних засобів, інтернет-ресурсів та онлайн-платформ. Заклади освіти України поступово впроваджують новітні методики викладання української мови, проте цей процес стикається з низкою перешкод. Серед них – недостатня підготовка викладачів, небажання впроваджувати інноваційні методики викладання, обмеженість технологічних ресурсів, брак чітких методичних рекомендацій для викладачів щодо впровадження ефективних інноваційних підходів, а також обмеженість фінансових ресурсів. Вирішення цих проблем потребує цілеспрямованих ініціатив, що включають підготовку викладачів, створення сприятливої атмосфери для сприйняття змін, розширення технологічних можливостей, надання чітких рекомендацій щодо інноваційних практик та виділення фінансової підтримки для сприяння впровадженню новітніх методик викладання. Практичне значення дослідження полягає в наданні вчителям та іншим педагогічним працівникам, що займаються викладанням української мови, інформації щодо ефективних інноваційних методик викладання, які сприятимуть поліпшенню якості навчання.Документ Діяльність природничо-медичної секції Українського Наукового Товариства в Києві (1907 – 1917)(Центр фінансово-економічних наукових досліджень, 2024) Гомон, Андрій Михайлович; Терещенко, Любов ЯківнаДокумент Методична розробка до самостійної роботи з дисципліни "Українська мова"(2023) Терещенко, Любов Яківна; Гомон, Андрій МихайловичУ сучасній професійній освіті однією з важливих проблем є формування мовно професійної компетентності фахівців будь-якої галузі знань, а також визначення ролі термінології в цьому процесі. Студенти опрацьовують фахову термінологічну лексику здебільшого під час вивчення спеціальних дисциплін. Проте рівень її засвоєння та нормативного використання залежить від сукупності мовних знань, навичок, умінь, необхідних для ефективного процесу професійної комунікації. Сьогодні в економічній термінології відбувається змінення значення слів, переосмислення, нарощування нової семантики – все це, разом із утворенням нових слів, значно розширює і збагачує словник мови, підсилює його потенціал. Підготовка фінансистів, працівників банківських установ та фахівців інших економічних спеціальностей економічного профілю передбачає необхідність формування їх високої мовної культури, ознайомлення з нормами української літературної мови, опанування мови спеціальності й досконалого вивчення сучасних економічних термінів і понять.Публікація Наукова термінологія у сучасній публіцистиці: особливості застосування(Видавничий дім "Гельветика", 2023) Писарська, Наталія Віталіївна; Гомон, Андрій Михайлович; Заверющенко, Микола ПетровичСтаття присвячена дослідженню специфіки застосування наукової термінології у публіцистичному дискурсі. Метою роботи є практичне виявлення особливостей використання термінів із різних наукових сфер (в основі – матеріали вітчизняних ЗМІ). На прикладі лексики із мас-медіа показано, яким чином наукова термінологія займає особливу нішу у вітчизняних терміносистемах та журналістських публікаціях. Методологія дослідження базується на використанні описового, дедуктивного методів і методу систематизації та дефінування. Запропоновано легальні визначення «публіцистичного стилю» і «публіцистики», окреслено мету та сферу використання. Систематизовано підходи до розуміння публіцистики через тріаду літературного напрямку, світоглядної публіцистики та журналістики. Визначено низку мовних і стильових особливостей публіцистики, які відмежовують публіцистичний стиль від інших видів дискурсу. Наведено класифікаційні підходи до вживання термінологічної лексики у журналістських текстах (за сферою використання та за походженням наукової термінології). Запропоновано для огляду найбільш поширені способи усунення нерозуміння читачем нових або рідкісних понять (розгорнуте тлумачення, орфографічні та лексичні способи). Більш детально розкрито проблематику застосування у журналістських текстах новітніх термінів, які ще не зафіксовані і не набули академічного статусу в словниках та енциклопедіях, трактуються кардинально по-різному в різних контекстах і наукових дискурсах. Підведено підсумки та в якості перспектив подальших наукових пошуків запропоновано подальше вивчення питання щодо типологізації помилок у перекладі наукових термінів із використанням онлайн-ресурсів.Публікація Неологізми в українській військовій термінології: лексико-семантичні особливості(Видавничий дім "Гельветика", 2023) Гомон, Андрій Михайлович; Чернявська, Світлана Миколаївна; Шокуров, Олександр ВолодимировичСтаття присвячена дослідженню лексико-семантичних особливостей термінів-неологізмів, джерел їх походження та специфіки застосування у військово-науковому дискурсі. Встановлено, що лексико-семантична система форсовано реагує та віддзеркалює основні зміни, які мають прямий зв’язок із реаліями життя. Зазначене черговий раз свідчить про вплив екстралінгвальних факторів на динаміку словникового складу мови. Розкрито генезу становлення військової термінології в Україні, коротко охарактеризовано кожен із етапів. Подано авторську позицію відносно необхідності доповнення вже існуючої класифікації (за основу взято систему основних етапів розвитку військової термінології Яценко Я.). У вигляді схеми відображено напрямки взаємодії військової термінології із іншими галузями науки. Окреслено роль і значення стандартів НАТО у напрямку збагачення української військової терміносистеми. З’ясовано, що більшість з них орієнтовані на позначення зброї, амуніції чи технічного оснащення. Наголошено, що директиви, статути, правила внутрішнього розпорядку регламентують життя та діяльність військ у різних умовах професійної діяльності та в ході проведення бойових дій. Для цього типу неологізмів властивий спокійний діловий стиль викладу, пряма вказівка на те, що необхідно робити, як і в якій послідовності, тим самим мінімізуючи будь-яку двозначність чи непорозуміння. Практична частина роботи полягає у виявленні та систематизації моделей творення військової термінології. Більш ґрунтовно досліджено проблематику термінологічних запозичень. Наведено приклади термінологічного донорства неологізмів із української мови в англійську, а також частовживаних абревіатур, що є результатом популярного способу творення військових термінів в Україні та світі.Документ Видавнича діяльність Українського Наукового Товариства в Києві (1907 – 1917)(Центр фінансово-економічних наукових досліджень, 2023) Гомон, Андрій Михайлович; Терещенко, Любов ЯківнаДокумент Методичні рекомендації до самостійної роботи з курсу "Українська мова"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Кримець, Оксана Михайлівна; Лухіна, Марина Юріївна; Гомон, Андрій МихайловичСамостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять. Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, регламентується робочим навчальним планом і становить не менше 1/3 та не більше 2/3 загального обсягу навчального часу студента, відведеного для вивчення дисципліни. Така робота спрямована на самостійне вивчення студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни, формування в них умінь і навичок щодо практичного застосування теоретичних знань курсу й досконалого володіння українською літературною мовою у фаховій сфері.