Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
14 результатів
Результати пошуку
Документ Методичні вказівки до практичних занять за темою "Біологічні способи вирішення екологічних проблем"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Портянник, Сергій Васильович; Босюк, Альона СергіївнаДані методичні вказівки призначені для виконання практичних робіт з дисциплін: «Біологія», «Біотехнологічний захист навколишнього середовища» для студентів зі спеціальностей 101 «Екологія», 183 «Технології захисту навколишнього середовища». Метою курсу є формування практичних навичок застосування біотехнологій для вирішення екологічних викликів та усвідомлення важливості інтеграції біологічних інновацій у різні сфери людської діяльності. У рамках практичних занять студенти мають можливість ознайомитися з передовими біологічними розробками, які спрямовані на вирішення екологічних проблем у таких галузях, як харчова промисловість, сільське господарство, енергетика тощо. Акцент зроблено на ролі біосенсорів і екобіопрепаратів, що є ключовими елементами для моніторингу стану навколишнього середовища, оцінки рівня забруднення та розробки систем захисту природи. Дані методичні вказівки допоможуть студентам: • розвинути розуміння основних принципів біотехнологічних підходів; • засвоїти методи оцінки та аналізу впливу екологічних технологій на довкілля; • навчитися застосовувати біологічні інновації для вирішення актуальних екологічних проблем. Методичні матеріали складені таким чином, щоб сприяти активному засвоєнню знань, формуванню навичок самостійної роботи та підготовці студентів до професійної діяльності у сфері захисту навколишнього середовища.Документ Визначення екотоксичності сільськогосподарських ґрунтів у Дніпропетровській області(Державний біотехнологічний університет, 2024) Никонюк, Єлизавета Сергіївна; Тихомирова, Тетяна СергіївнаДокумент Відновлення водних ресурсів для потреб тваринництва та рослинництва в умовах повоєнної України(Інститут свинарства і агропромислового виробництва НААН, 2024) Босюк, Альона СергіївнаДокумент Розвиток електрики в Україні: внесок професора М. А. Артем'єва в реалізацію практичних проєктів(Національна наукова сільськогосподарська бібліотека Національної академії аграрних наук України, 2023) Гутник, Марина Валеріївна; Тверитникова, Олена ЄвгенівнаРозглянуто внесок професора М. А. Артем’єва у розбудову досліджень у галузі електрики та впровадження його винаходів у практику. Подано маловідомі факти біографії вченого, зокрема щодо його родини. Уточнено дату народження науковця та зроблено аналіз біографічних публікацій, в яких виявлено значні розбіжності з біографічними даними, що їх надавав сам професор в автобіографіях. Закінчивши технічний заклад у Російській імперії, майбутній науковець відправився на подальше навчання до Німеччині. У Вищій технічній школі Берліну опановував нову для себе науку – електрику, під керівництвом відомого електротехніка Адольфа Слабі. За активної підтримки свого керівника Микола Артем’єв виконував розрахунки та здійснював проєкти на різні електротехнічні споруди. Подальшого практичного досвіду набував наелектротехнічному заводі Сіменса і Гальське у Санкт-Петербурзі, де завідував технічним бюро. Науковець був постійним учасником загальноросійських електротехнічних з’їздів. Провадив активну популяризаторську роботу з новітніх на той час досягнень та винаходів у галузі електротехніки. Визначено, що більшість електротехнічних підприємств на початку ХХ ст. знаходилися у володінні іноземного капіталу. До 90 % енергоринку імперії було «окуповано» німцями та бельгійцями. Науковці Російської імперії намагалися змінити цю ситуацію через численні клопотання до уряду. Саме М. Артем’єв був одним із членів комітету з розробки законопроєкту про організацію передачі електрики на значні відстані. Окрім роботи у з’їздах науковець часто представляв результати свої винаходів на шпальтах журналу «Електрика». Зокрема, у 1902 р. доволі детально наведено опис сконструйованого ним захисного костюму. Разом із тим показано педагогічну діяльність професора у Київському політехнічному інституті, у якому науковець викладав упродовж 11 років. Стверджується, що професор М. Артем’єв був організатором та Головою Південно-західного товариства електротехніків. Цю організацію було створено за аналогією з Асоціацією німецьких інженерів-електриків, членом якої також був науковець. Професор також брав активну участь у розбудові електротехнічної мережі у Києві, Харкові, Таганрозі, Петрограді та інших міст Російської імперії. Чималий пласт досліджень науковця стосувався упроваджень досягнень електрики у сільське господарство. Наведено дані щодо його діяльності з інтенсифікації життєдіяльності рослин. М. А. Артем’єв був розробником спеціальної лабораторії штучного клімату, а також запропонував проєкт створення спеціального електроізольованого поля для стимулювання росту насіння рослин.Документ Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни "Спеціальне обладнання переробних виробництв сільськогосподарської продукції"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Зінченко, Марія ГеоргіївнаЕфективність виробництва, його технічний прогрес, якість продукції, що випускається, значною мірою залежить від випереджаючого розвитку виробництва нового технологічного обладнання, машин і апаратів, упровадження методів техніко-економічного аналізу, який забезпечує вирішення технічних питань й економічну ефективність технологічних і конструкторських розробок. Важлива роль у вирішенні всіх цих питань належить інженерно-технічним працівникам й керівникам виробництва, підготовка яких здійснюється у вищих учбових закладах. При підготовці висококваліфікованих інженерних кадрів значне місце відводиться самостійній творчій роботі студентів старших курсів, якою є курсове проєктування. Курсове проєктування входить до навчально-методичного комплексу дисципліни «Спеціальне обладнання переробних виробництв сільськогосподарської продукції», яка відноситься до вибіркових компонентів освітньо-професійної програми «Галузеве машинобудування» другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальністю 133 «Галузеве машинобудування». Воно закріпляє та узагальнює знання, які студенти отримали під час лекційних і практичних занять зі спеціального обладнання переробних виробництв. У курсовому проєкті повинні бути вміло використані й синтезовані знання, отримані в результаті вивчення загальнотеоретичних, загальнотехнічних і спеціальних дисциплін навчального плану. Поряд з цим курсове проєктування повинно навчити студента роботі з довідковою літературою, держстандартами, номограмами, нормами і розцінками, вміло поєднуючи їх з теоретичними знаннями, отриманими в процесі вивчення курсу.Документ Пріоритетні напрямки використання залишків виробництва та споживання кави(Одеський державний екологічний університет, 2022) Кочетов, Микита Сергійович; Тихомирова, Тетяна СергіївнаДокумент Рівень ліквідності аграрних підприємств в умовах військового стану(Одеський національний економiчний унiверситет, 2023) Шиян, Дмитро Вікторович; Ульянченко, Наталія Володимирівна; Ковальова, О. М.Документ Сталий розвиток сільських територій України(ХНАУ ім В. В. Докучаєва, 2021) Лінькова, Олена ЮріївнаДокумент Вплив негативних наслідків бойових дій на продуктивність сільськогосподарського виробництва(2023) Попко, С. О.; Співак, М. О.; Черепньов, Ігор Аркадійович; Вамболь, Сергій ОлександровичДокумент Використання залишків споживання кави в сільському господарстві(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Кочетов, Микита Сергійович; Васильєв, Михайло Ілліч