Розвиток електрики в Україні: внесок професора М. А. Артем'єва в реалізацію практичних проєктів

Abstract

Розглянуто внесок професора М. А. Артем’єва у розбудову досліджень у галузі електрики та впровадження його винаходів у практику. Подано маловідомі факти біографії вченого, зокрема щодо його родини. Уточнено дату народження науковця та зроблено аналіз біографічних публікацій, в яких виявлено значні розбіжності з біографічними даними, що їх надавав сам професор в автобіографіях. Закінчивши технічний заклад у Російській імперії, майбутній науковець відправився на подальше навчання до Німеччині. У Вищій технічній школі Берліну опановував нову для себе науку – електрику, під керівництвом відомого електротехніка Адольфа Слабі. За активної підтримки свого керівника Микола Артем’єв виконував розрахунки та здійснював проєкти на різні електротехнічні споруди. Подальшого практичного досвіду набував наелектротехнічному заводі Сіменса і Гальське у Санкт-Петербурзі, де завідував технічним бюро. Науковець був постійним учасником загальноросійських електротехнічних з’їздів. Провадив активну популяризаторську роботу з новітніх на той час досягнень та винаходів у галузі електротехніки. Визначено, що більшість електротехнічних підприємств на початку ХХ ст. знаходилися у володінні іноземного капіталу. До 90 % енергоринку імперії було «окуповано» німцями та бельгійцями. Науковці Російської імперії намагалися змінити цю ситуацію через численні клопотання до уряду. Саме М. Артем’єв був одним із членів комітету з розробки законопроєкту про організацію передачі електрики на значні відстані. Окрім роботи у з’їздах науковець часто представляв результати свої винаходів на шпальтах журналу «Електрика». Зокрема, у 1902 р. доволі детально наведено опис сконструйованого ним захисного костюму. Разом із тим показано педагогічну діяльність професора у Київському політехнічному інституті, у якому науковець викладав упродовж 11 років. Стверджується, що професор М. Артем’єв був організатором та Головою Південно-західного товариства електротехніків. Цю організацію було створено за аналогією з Асоціацією німецьких інженерів-електриків, членом якої також був науковець. Професор також брав активну участь у розбудові електротехнічної мережі у Києві, Харкові, Таганрозі, Петрограді та інших міст Російської імперії. Чималий пласт досліджень науковця стосувався упроваджень досягнень електрики у сільське господарство. Наведено дані щодо його діяльності з інтенсифікації життєдіяльності рослин. М. А. Артем’єв був розробником спеціальної лабораторії штучного клімату, а також запропонував проєкт створення спеціального електроізольованого поля для стимулювання росту насіння рослин.The contribution of Professor M. A. Artem’jev to the development of research in the field of electricity and the implementation of his inventions into practice was considered. Little-known facts of the scientist’s biography were presented, in particular, regarding his family. The scientist’s date of birth was specified and an analysis of biographical publications was made, where significant discrepancies with the biographical data provided by the professor himself in his autobiographies were revealed. After graduating from a technical institution in the Russian Empire, the future scientist went to Germany for further studies. At the Higher Technical School in Berlin, he mastered a new science – electricity, under the guidance of the famous electrical engineer Adolf Slaby. With the active support of his Head, Mykola Artem’jev performed calculations and carried out projects for various electrical engineering facilities. He gained further practical experience at the electrical engineering plant of Siemens and Halske in St. Petersburg, where he headed the technical office. The scientist was a regular participant in all-Russian electrical engineering congresses. He conducted active popularization work on the newest at that time achievements and inventions in the field of electrical engineering. It is claimed that the majority of electrical engineering enterprises at the beginning of the 20th century were in the possession of foreign capital. Up to 90 % of the empire’s energy market was "occupied" by Germans and Belgians. Scientists of the Russian Empire tried to change this situation through numerous petitions to the government. It was M. Artem’jev who was one of the members of the committee for the development of the bill on the organization of electricity transmission over long distances. In addition to working at congresses, the scientist often presented the results of his inventions in the columns of "Electricity" magazine. In particular, in 1902, a rather detailed description of the protective suit designed by him was given. At the same time, the pedagogical activity of the professor at the Kyiv Polytechnic Institute, where the scientist taught for 11 years, was shown. It is stated that Professor M. Artem’jev was the organizer and Chairman of the South-Western Society of Electrical Engineers. This organization was created by analogy with the Association of German Electrical Engineers, of which the scientist was also a member. The professor also took an active part in the development of the electrical network in Kyiv, Kharkiv, Taganrog, Petrograd, and other cities of the Russian Empire. A considerable amount of the scientist’s research was related to the implementation of the achievements of electricity in agriculture. Data on its activity on the intensification of the vital activity of plants were given. M. A. Artem’jev was the developer of a special artificial climate laboratory, and also proposed a project to create a special electrically insulated field to stimulate the growth of plant seeds.