Кафедри

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 6 з 6
  • Ескіз
    Документ
    Розвиток досліджень з історії науки через аматорські розвідки на початку 20 ст.: доробок астронома Миколи Барабашова
    (ФОП Жукова Ірина Віталіївна, 2024) Гутник, Марина Валеріївна
    Розглядається процес впровадження науково-технічних технологій, ідей та методів західноєвропейської науки і техніки у різні сфери суспільного життя мешканців Російської імперії, частиною якої на той час була Україна. Наголошується на значному відставанні проти досліджень у країнах Західної Європи та Америки. В той час, коли на Заході вже існували спеціальні кафедри з історії науки й техніки, в Російській імперії ця галузь науки була ще на ранніх стадіях формування, а значну частину наукових досліджень ініціювали окремі вчені, часто на власному ентузіазмі. Аналіз робіт тогочасних дослідників показав, що розвиток науки і техніки відбувався одночасно в різних країнах, але в Російській імперії цей процес часто був ініційований не централізовано, а на рівні окремих наукових осередків, зокрема, університетів, які стали центрами концентрації наукової думки в першій половині 19 ст. Характерною особливістю перших наукових товариств в Російській імперії була їх енциклопедичність і відсутність вузької спеціалізації. Наприклад, Вільне економічне товариство в Петербурзі та Філотехнічне товариство в Харкові включали в себе дослідників з різних галузей науки. Лише в другій половині 19 ст. починається процес спеціалізації наукових організацій та диференціації наукових дисциплін, що сприяло подальшому розвитку науки й техніки в Російській імперії. Зазначається, що окрім офіційних наукових установ, значний внесок у розвиток науки внесли аматорські дослідження. В цей час виникли наукові товариства, які об’єднували як професіоналів, так і серйозних аматорів, що намагалися задовольнити своє прагнення до наукової діяльності. Роль аматорських досліджень у розвитку науки особливо підкреслюють сучасні дослідники. Україна також має свої приклади успішних аматорів-науковців. Яскравим прикладом є Микола Павлович Барабашов, який на початку 20 ст. починав як аматор, але згодом став провідним астрономом. Його діяльність, як і діяльність інших аматорів, не лише сприяла розвитку науки, але й формувала наукову спільноту, яка мала великий вплив на подальший розвиток досліджень в Україні. Аматорські дослідження відігравали важливу роль у формуванні «великої» науки, оскільки багато наукових установ і досліджень виросли саме з ініціатив аматорів, які, незважаючи на відсутність професійної підготовки, часто робили важливі наукові відкриття. Це явище заслуговує на увагу в контексті історії науки й техніки, адже воно показує, як навіть у несприятливих умовах можна було досягати значних наукових успіхів.
  • Документ
    Інноваційні підходи у викладанні навчальних дисциплін на початку ХХ ст. (на прикладі Харківського технологічного інституту)
    (Громадська наукова організація "Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління", 2024-08) Гутник, Марина Валеріївна
    У статті досліджено впровадження інноваційних підходів у викладанні у вищій школі на початку ХХ ст. Висвітлено, що сучасні українські університети активно застосовують цифровізацію освіти, запроваджуючи онлайн-платформи для дистанційного навчання, створюючи електронні бібліотеки та використовуючи цифрові інструменти для інтерактивного викладання. Це дозволяє студентам мати доступ до навчальних матеріалів з будь-якого місця та в будь-який час. Проаналізовано історичний контекст формування системи вищої освіти в Україні на початку ХІХ ст., коли вступні іспити мали формальний характер, а система оцінювання не була регламентованою. У цей період професори мали значну свободу у викладанні, що впливало на навчальний процес та оцінювання студентів. Наведено приклади індивідуальних методів оцінки, що використовувалися в університетах того часу. Особлива увага приділена переходу від курсової до предметної системи навчання в Харківському технологічному інституті на початку ХХ ст. Запровадження предметної системи із іспитами за опанування конкретних предметів дозволило студентам мати гнучкий графік навчання, однак призвело до подовження терміну навчання. Такий підхід спирався на досвід Європейських країн. Разом із тим, результати наукових досліджень викладачів впроваджувалися у практику, таким чином відбувалося оновлення навчальних планів. Проаналізовано бюрократичний процес переходу на нову систему навчання та розглянуто вплив цього переходу на організацію навчального процесу. Представлено інформацію про роботу тогочасного ректора та провідних викладачів із впровадження нових для того часу підходів у викладанні та організації навчального процесу, а також наведено приклади найбільш знакових методик. Окрім суто адміністративної діяльності ректор проводив наукову та методичну роботу, що у підсумку оформилося у оригінальні методичні підходи. Підкреслено, що інноваційні підходи початку ХХ ст. включали насамперед внесок окремих особистостей, що прагнули змін у вищій освіті та вдосконалення методів подачі матеріалу студентам. Ці зміни стали фундаментом для сучасної системи вищої освіти, що продовжує розвиватися і адаптуватися до нових викликів.
  • Ескіз
    Документ
    Створення Харківської міської лікувально-санітарної організації як впливовий чинник поліпшення якості життя містян наприкінці XIX – на початку XX століть
    (Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, 2024) Робак, Ігор Юрійович; Демочко, Ганна Леонідівна
    У статті розглядається вплив удосконалення медичної допомоги й санітарного впорядження в Харкові наприкінці ХІХ – на початку ХХ століть на якість життя його мешканців. Метою статті є доведення того факту, що створення міської лікувально-санітарної організації стало потужним чинником поліпшення якості життя харківців. У статті категорія «якість життя» пов’язується із сучасними науковими концепціями HRQoL і Urban Health. Пристосовуючи сучасні показники цих концепцій до соціальної історії медицини Харкова, автори аналізують, як з історичним поступом міської охорони здоров’я і поліпшенням санітарного стану змінювались пов’язані з ними характеристики громадського здоров’я, головні з яких є одночасно й характеристиками якості життя. Дотепер науковці не розглядали історико-медичні проблеми Харкова саме в такому ключі. Стаття теоретична, має історико-медичний характер, проте охоплює широке міждисциплінарне поле. Міждисциплінарний характер розвідки наклав відбиток на використання методів дослідження. В ньому суто історичні та краєзнавчі методи інтегруються з методами тих наук, що входять до цієї міждисциплінарної предметної галузі (медичних, економічних, демографії, екології, географії). Простеживши зміну таких показників якості життя, як забезпеченість населення лікарями, середнім медичним персоналом, аптечними послугами, чисельність лікарів і середнього медичного персоналу, рівень смертності, медико-екологічні характеристики, автори дійшли висновку, що зі створенням у тогочасному Харкові модерної моделі надання медичної допомоги населенню і санітарного впорядження міста якість життя його мешканців суттєво поліпшилась.
  • Ескіз
    Документ
    Перші харківські пам'ятники як маркери регіональної ідентичності
    (ДВНЗ "Ужгородський національний університет", 2022) Красіков, Михайло Михайлович
    У статті аналізуються історичні події, пов'язані зі встановленням та існуванням двох перших харківських пам'ятників – Тарасові Шевченку (1900) та Олександрові Пушкіну (1904), під кутом зору виявлення специфічної локальної ("слобожанської") ідентичності. Виявляється хибність категоричних тверджень за принципом "або – або": «Харьков – городок, Москвы уголок» (чи простіше: "Харьков – русский город") та "Харків – українське місто". Діалог та взаємопроникнення, а не конфліктне зіткнення культур характерне для "слобожанської ментальності", і майже одночасне встановлення мешканцями Харкова пам'ятників знаковим постаттям української та російської культури є ще одним доказом рівноцінності для освічених городян столиці Слобожанщини початку ХХ століття і двох геніїв, і двох мов, і двох культур. У роботі також аналізується позиція українських радикалів щодо пам'ятника О. Пушкіну як утвердження моноетнічної та монокультурної ідентичності мешканців Слобожанщини і України в цілому: підрив монумента через п'ять місяців після встановлення і аргументування доцільності саме такого акту Миколою Міхновським, ідейним натхненником терористів, а також нанесення фарбою патріотичних знаків та антиросійських написів 6 червня 2014 р.
  • Ескіз
    Документ
    The contribution of Technological institute teachers to the transformation of the architectural space of Kharkiv city
    (Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара, 2022) Gutnyk, Maryna; Tverytnykova, Olena
    The article analyzes the transformation processes that took place in the Kharkiv city in the late XIX – early XX centuries. Kharkiv was one of the largest cities in the South of the then Russian Empire. With the beginning of the industrial revolution, the urban environment changed in its facilities and infrastructure. The interaction of city dwellers with the built environment was manifested in the erection of stone townhouses, the opening of the Institute of Technology, a Public Library, and religious buildings, as well as the improvement of life conditions. It was the teachers and graduates of the Institute of Technology who played a leading role in the development of the urban environment. Among the leading architects of that time, it is necessary to single out the achievements of Marian-Jozef-Zdzislaw Charmanskyi, Oleksiy Beketov, Oleksandr Hinzburh, Serhyi Zagoskin, and Mykhailo Lovtsov. If at the end of the XIX century the architectural style of the city of Kharkiv was more of a combination of rationalism, Neo- Renaissance and Neo-Gothic, then from the beginning of the new century the city was built in the Art Nouveau style. It was on the territory of Ukraine that this style had its peculiarities, the so-called Ukrainian Art Nouveau (Modern) appeared. Today, Kharkiv has the largest number of buildings in this style.
  • Ескіз
    Публікація
    University education in Ukraine
    (Видавничий центр НТУ "ХПІ", 2021) Khrypunova, Аlina; Hasanov, Magomedemin; Kudiy, Dmitriy; Zaitseva, Liliia
    In the study guide the basic terminological concepts of the course "University Education in Ukraine", exercises for mastering these concepts, post-text questions and tasks are considered. Designed for international students during classroom and independent work.