Кафедри

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 279
  • Ескіз
    Документ
    Віртуальне лідерство та його роль в формуванні корпоративної культури
    (Поліський національний університет, 2023) Шкарупета, Сергій Володимирович; Яценко, Ольга Миколаївна
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічного завдання з навчальної дисципліни "Інформаційні технології"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Третяк, Тетяна Євгенівна; Мироненко, Олександр Леонідович; Мироненко, Сергій Олександрович
    Методичні вказівки призначені для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня за спеціальністю 131 «Прикладна механіка» освітньо-професійної програми «Технологічні та логістичні системи у машинобудуванні» та надають матеріали для виконання Розрахунково-графічного завдання з навчальної дисципліни «Інформаційні технології». Метою викладання навчальної дисципліни є ознайомлення здобувачів з призначенням, можливостями та сучасним станом розвитку інформаційних технологій, формування знань, умінь та навичок ефективного застосування сучасних інформаційних технологій та програмного забезпечення для автоматизації інженерної діяльності, розв’язання різноманітних практичних задач за фахом. Під час вивчення навчальної дисципліни студентам надається систематизована інформація про технології розробки програм для операційних систем сімейства Windows з використанням сучасних технологій об’єктно-орієнтованого та візуального програмування у середовищі Delphi засобами мови програмування Object Pascal, способи розробки графічного інтерфейсу повноцінних додатків. Графічний інтерфейс став стандартом для програмного забезпечення різних класів. Комп’ютерна графіка є складовою всіх сучасних комп’ютерних технологій та важливою компонентою освіти сучасного спеціаліста. При виконанні Розрахунково-графічного завдання з навчальної дисципліни «Інформаційні технології» студенти набувають практичні навички розробки, налагодження та виконання в середовищі Delphi програм, що реалізують побудову машинобудівних креслень. Методичні вказівки до виконання Розрахунково-графічного завдання містять формулювання завдання, вихідні дані за варіантами, докладний опис ходу виконання завдання на конкретному прикладі та правила оформлення звіту до завдання. Також у документ включено список питань для самоперевірки знань студентів та список літератури, рекомендованої для вивчення.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи "Графіка в Delphi"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Третяк, Тетяна Євгенівна; Мироненко, Олександр Леонідович; Мироненко, Сергій Олександрович
    Навчальна дисципліна «Інформаційні технології» є вибірковим компонентом освітньо-професійної програми «Технологічні та логістичні системи у машинобудуванні» для підготовки здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня за спеціальністю 131 «Прикладна механіка». Метою викладання навчальної дисципліни є ознайомлення здобувачів з призначенням, можливостями та сучасним станом розвитку інформаційних технологій, формування знань, умінь та навичок ефективного застосування сучасних інформаційних технологій та програмного забезпечення для автоматизації інженерної діяльності, розв’язання різноманітних практичних задач за фахом. У результаті вивчення навчальної дисципліни студент отримує відомості про архітектуру персонального комп’ютера IBM PC, принципи функціонування інформаційної системи та програмного забезпечення ЕОМ, основи роботи у середовищі об’єктно-орієнтованого та візуального програмування Delphi, сучасні засоби, прийоми і методи розробки програмного забезпечення, основні концепції та методологію об’єктно-орієнтованого програмування (ООП), принципи побудування графічних зображень, засоби обробки та аналізу інформації із застосуванням сучасних програмних засобів. При виконанні лабораторної роботи «Графіка в Delphi» з навчальної дисципліни «Інформаційні технології» студенти набувають практичні навички розробки, налагодження та виконання в середовищі Delphi програм, що реалізують побудову графічних зображень. Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи містять формулювання завдання, вихідні дані за варіантами, теоретичні відомості за даною темою, докладний опис ходу виконання завдання на конкретному прикладі та правила оформлення звіту до лабораторної роботи. Також у документ включено список питань для самоперевірки знань студентів та список літератури, рекомендованої для вивчення.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до виконання практичних занять з дисципліни "Створення та розвиток ІТ-продуктів"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Білоцерківський, Олександр Борисович
    ІТ-сектор відіграє важливу роль в економіці України, оскільки він генерує 4,5 % ВВП країни та становить 12 % експорту. Спрощено, українська ІТ-індустрія складається з двох частин: 1) сервісні компанії, які надають послуги з розробки програмного забезпечення на замовлення; 2) продуктові компанії, які розробляють програмне забезпечення для створення власних продуктів і згодом виводять їх на ринок. Важливість продуктових компаній полягає в тому, що, на відміну від аутсорсингових компаній, які здебільшого створюють робочі місця для технічних спеціалістів, продуктові компанії потребують значно більше нетехнічного персоналу для запуску продуктів, продажів та інших бізнес-функцій. Тому, якщо аутсорсингова компанія створює 0,16 нетехнічних робочих місць на одного технічного працівника, то продуктова компанія створює у вісім разів більше. Дисципліна «Створення та розвиток ІТ-продуктів» вивчає теоретичні та практичні основи створення та розвитку ІТ-продуктів, такі як етапи ство рення та розвитку ІТ-продуктів, спеціалісти продуктової команди ІТ-стартапу, менеджери продукту та їхні основні функції під час розробки продукту, мінімально життєздатний продукт, способи перевірки ідей, мето ди дослідження та впливу на цільову аудиторію продукту, а також базову термінологію у сфері продуктового ІТ. Вивчення цієї дисципліни безпосе редньо ґрунтується на таких дисциплінах: «Основи менеджменту», «Основи підприємництва», «Інноваційне підприємництво та управління стартап проєктами», «Маркетинг», «Фінанси, гроші та кредит».
  • Ескіз
    Документ
    Інформаційно-культурний простір закладу вищої освіти як сфера професійного становлення майбутніх фахівців
    (Видавничий дім "Гельветика", 2022) Вишківська, Ванда Болеславівна; Патлайчук, О. В.; Мирошниченко, Вікторія Марківна; Козлов, Євген Дмитрович
    У статті здійснено аналіз підходів до визначення сутності та змістового наповнення понять «освітнє середовище», «культурно-освітнє середовище», «культурно-освітній простір», «інформаційно-освітнє середовище», «інформаційно-культурний простір». Доведено, що усі зазначені поняття взаємодіють між собою та забезпечують особистісний рух студента у процесі навчання, набуття ним культурної цілісності. Культурно-освітній простір розуміється як особливим чином організоване соціо-культурне та педагогічне середовище, що цілеспрямовано стимулює розвиток та саморозвиток кожного включеного до нього суб’єкта. Актуалізовано, що інформаційний простір як органічна складова культурно-освітнього простору може бути потрактований як сукупність об'єктів, що вступають в інформаційну взаємодію, а також технологій, які забезпечують цю взаємодію. Використання єдиного інформаційного простору забезпечує безперешкодну взаємодію між усіма учасниками інформаційного обміну. Інформаційний простір суспільства нерозривно пов'язаний із освітнім простором, що обумовило введення в науковий обіг поняття «інформаційно-освітній простір». Його складовою виступає «інформаційно-освітнє середовище», яке трактується як інтегральна педагогічна система, що об'єднує в собі необхідне методичне забезпечення та засоби управління навчальним процесом і забезпечує оволодіння суб'єктом навчання необхідним рівнем професійних компетенцій та особистісних характеристик. В сучасних умовах інформатизації особливої актуальності набуває педагогічний феномен «інформаційно-культурний простір», який виступає як відкрита педагогічна система, що має на меті організацію умов для гуманної цілеспрямованої взаємодії суб’єктів навчання з електронними інформаційно-освітніми ресурсами на користь їх особистісно-культурного розвитку, позитивної соціалізації та професійного становлення.
  • Ескіз
    Документ
    Проблеми віртуального жанрознавства у зарубіжній інтернет-лінгвістиці
    (Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2022) Полякова, Тетяна Леонідівна
  • Ескіз
    Документ
    Дистанційне навчання у період пандемії – наслідки та перспективи
    (Видавничий дім "Гельветика", 2022) Полякова, Тетяна Леонідівна; Самаріна, Вікторія Вікторівна
    У лютому 2020 року університети в Україні були закриті внаслідок пандемії коронавірусу, що призвело до необхідності переходу на цифрове дистанційне навчання та, у свою чергу, поставило серйозні виклики як перед учнями, так і перед вчителями. До найважливіших проблем, з якими зіткнулися викладачі навчальних закладів можна віднести розробку нових методів навчання, зокрема іноземним мовам, ефективне використання програм відео-конференцій, медіа-компетентність вчителів, якість Інтернет-зв'язку, забезпечення захисту даних під час використання інструментів і додатків, новий підхід до планування занять, пов’язаний з використанням смартфонів, планшетів, які стали найважливішими інструментами передачі знань, різноманітні психологічні наслідки умов пандемії тощо. Зміни, які несе з собою дистанційне навчання, стосуються також і учнів. Вивчення іноземних мов у віртуальному навчальному середовищі вимагає високого ступеня мотивації, зацікавленості до форми вивчення мови, медіа-компетентності та здатності значною мірою самостійно керувати навчальним процесом. Метою статті було провести аналіз особливостей, труднощів, а також можливостей онлайн-занять з німецької мови як іноземної в університетському секторі. Результати. Спілкування та опитування студентів щодо змін в навчанні під час пандемії показало, що учні оцінюють цифрові уроки як переважно позитивні, навіть якщо вони розцінюють певні аспекти як виклик – збільшення суб’єктивного навантаження (часу на самостійну роботу), психологічний стрес, спричинений пандемією, а також технічні перешкоди, які негативно вплинули на успіх у навчанні. Серед позитивних факторів переходу на дистанційну форму навчання, що вказують на її ефективність, були відзначені сприяння самостійному навчанню та цікавий дизайн занять завдяки більш широкому використанню цифрових технологій, що робить заняття з іноземної мови мотивуючими та інтерактивними. Цифрові зміни, які були прискорені пандемією, сприяють подальшому розвитку та освіті викладачів. Необхідно переосмислити не лише технічні процеси, але й планування. При розробці завдань важливо включати вправи та методи, що активізують студентів, сприяти взаємодії та планувати відповідні етапи уроку. Дистанційне навчання з використанням новітніх інформаційних технологій набуватиме все більшого значення, що потребує подальшої розробки концепцій навчання для розширення медіа-педагогічних навичок викладачів.
  • Ескіз
    Публікація
    Роль інформаційних технологій у підвищенні конкурентоспроможності малих та середніх підприємств в умовах цифрової економіки
    (ТОВ "ДКС-центр", 2024) Райко, Діана Валеріївна; Конохова, Зоя Петрівна
    Стаття розглядає роль інформаційних технологій у підвищенні конкурентоспроможності малих та середніх підприємств (МСП) в умовах цифрової економіки. Аналізуються переваги, які ці технології можуть принести МСП, такі як підвищення ефективності, збільшення продуктивності та розширення ринків збуту. Також звертається увага на виклики, пов'язані з впровадженням інформаційних технологій у МСП, такі як високі витрати та нестабільність технологічного середовища. Досліджуються можливі стратегії подолання цих викликів, такі як співпраця з технологічними партнерами та інвестування в навчання персоналу. Завершальна частина статті наголошують на важливості інформаційних технологій для забезпечення конкурентоспроможності МСП у сучасній цифровій економіці. Також висвітлюється необхідність постійного оновлення стратегій у цьому напрямку, щоб відповідати вимогам швидкозмінного технологічного середовища.