Кафедри

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 8 з 8
  • Ескіз
    Документ
    Лексико-семантичні особливості перекладу німецьких прислів'їв про працю
    (Видавничий дім "Гельветика", 2022) Гаврилова, Ірина Миколаївна
    У статті розглянуто лексичні та семантичні особливості німецьких прислів’їв про працю. Фразеологізми становлять скарбницю культури кожного народу, адже в них відображається історія народу, його мудрість, особливості побуту та світогляду. Прислів’я є предметом дослідження не тільки лінгвістики, але й історії, культурології, літератури, функціональної лінгвістики. Прислів’я – це влучний образний вислів, який віддзеркалює суть певного процесу, явища і має повчальний зміст. Серед його основних характеристик виділяють стійкість, народність, лаконізм, образність та експресивно-емоційну насиченість. Прислів’я представляє завершену самостійну фразу з повною граматичною структурою. До джерела виникнення прислів’їв дослідники відносять різноманітні ситуації, що пов’язані з побутом, трудовою діяльністю, віруванням людини, а також Біблія, латинські тексти і конкретні історичні персоналії. Прислів’я можна класифікувати за джерелом походження, а також тематично. Тематично прислів’я можна ділити як на групи, так і на підгрупи. Серед способів перекладу прислів’їв виділяють дослівну відповідність, адекватний відповідник, калькування, описовий переклад висловлювання. Спираючись на свій досвід і знання перекладач вибирає той спосіб перекладу, який може точно передати зміст висловлювання вихідного тексту. Прислів’я про працю будь-якої країни відображають загально-національне ставлення до праці. Образність – це одна з найхарактерніших рис німецьких прислів’їв про працю. Традиційність (усталеність), фіксована форма, варіативність, загальність, стислість, метафоричність, стилістична забарвленість – це основні риси німецьких прислів’їв про працю. Здебільшого майже усі німецькі прислів’я про працю мають відповідники в українській мові.
  • Ескіз
    Документ
    Неологізми науково-технічної направленості
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Гаврилова, Ірина Миколаївна; Педаш, Дарина
    Представлена наукова стаття аналізує важливість та роль неологізмів у сучасній науково-технічній мові та підкреслює їх значущість для наукового та технічного спілкування. Розглядаються причини, що призводять до виникнення нових слів і термінів, які відображають сучасні реалії та рівень наукового розвитку. Також обговорюються чинники, які впливають на створення та появу неологізмів. Дана робота також визначає, чому ці нові слова є необхідними для галузей науки та технологій та як вони впливають на розвиток науки та технологій у сучасному світі.
  • Ескіз
    Документ
    Переклад науково-технічних текстів у сфері IT
    (Видавничий дім "Гельветика", 2021) Буруніна, Н. В.; Гаврилова, Ірина Миколаївна
    Ця стаття присвячена особливостям перекладу німецьких науково-технічних текстів у галузі інформаційних технологій українською мовою. У роботі ми провели аналіз сучасних методів перекладу IT текстів та визначили труднощі, які можуть виникнути у перекладача, спираючись на теоретичну базу дослідження цієї проблеми вітчизняними й зарубіжними науковцями. У наш час інформаційні технології увійшли майже в усі сфери людського життя, і кожне прогресивне оснащення, за рідкісний винятком, допускає ймовірність об’єднання в систему з комп’ютерним управлінням. Документація на це оснащення має своєрідні професійні терміни та поняття, які зрозумілі тільки ІТ-фахівцям. Вони, власне, й викликають проблеми у звичайних технічних перекладачів. Ці обставини призводять до потреби виділення IT-перекладів в окремий різновид письмового перекладу. Стаття містить теоретичний та практичний матеріал, у якому розглядається поняття "IT-переклад", специфіка текстів сфери інформаційних технологій, особливості перекладу німецькомовних IT текстів українською мовою, граматичні трансформації, які використовуються під час перекладу. У статті було визначено, що структури німецької та української мов різняться між собою, що може призвести до багатьох труднощів під час перекладу. Виявили, що у німецьких текстах сфери IT часто використовується Passiv та досить поширеним явищем є використання формального підмета “man”. Установлено, що характерною рисою текстів досліджуваної галузі є використання великої кількості термінів та складних слів. Поділили німецькі науково-технічні терміни галузі інформаційних технологій на категорії. Особливу увагу було приділено класифікації граматичних трансформацій і в ході роботи було визначено, що перекладачі під час перекладу використовують здебільшого комплексний прийом перекладу, який поєднує дві або більше трансформацій одночасно.
  • Ескіз
    Документ
    Усталені словесні комплекси в німецькому публіцистичному дискурсі
    (Видавничий дім "Гельветика", 2023) Гаврилова, Ірина Миколаївна; Придорожко, Діана
    Публікація присвячена розгляду особливостей вживання усталених словесних комплексів в публіцистичному дискурсі. Тема вважається актуальною, оскільки засоби масової інформації в сучасному світі набирають все більшої популярності, а мовні засоби, що використовуються у цьому дискурсі, стають все більш яскравішими для привертання уваги читачів. Німецькомовні ЗМІ активно реагують на процеси у суспільстві, тому мають вагомий вплив на громадську свідомість та формування суспільної думки читачів. Мета роботи полягає у виявленні функціонального навантаження словесних комплексів у текстах німецькомовної преси. Для досягнення поставленої мети в ході роботи проаналізовано матеріали з таких німецькомовних видань: "Die Welt", "Berliner Zeitung", "Bild", "Die Zeit", "Der Spiegel" та Frankfurter Allgemeine Zeitung. Вибір онлайн – газет пов’язаний з доступністю електронних ресурсів, що полегшує пошук та обробку матеріалів. Поява різноманітних експресивних слів і виразів пов’язана з прагненням яскраво й емоційно висловити своє ставлення до предметів, явищ, інших людей. Експресивна функція стосується здебільшого словесних комплексів ідіоматичного типу. Причиною використання фразеологічних одиниць в мові преси є те, що вони можуть передати глибокий сенс і багатий зміст у стислій формі. Однією з особливостей фразеології німецької мови на даному етапі її розвитку є використання «живих ідіом», що мають певне функціонування у публіцистичних текстах. Дο пοстійних функцій "живοї ідіοми" належать кοмунікативна, нοмінативна та кοгнітивна, що є найважливішими при викοристанні фразеологізмів в німецькοмοвній пресі. На основі дослідження можна зробити висновок, що публіцистичний дискурс став невід`ємною частиною життя і неможливо не побачити тенденцію, яка вказує на зростання використання усталених словесних комплексів у цьому дискурсі. Саме ці комплекси займають особливе місце в лексичній системі німецької мови, бо можуть відображати світобачення та культуру носіїв мови. Ці фактори обумовлюють необхідність дослідження даної теми.
  • Ескіз
    Документ
    Особливості перекладу інфінітивних конструкцій в текстах електротехнічної спрямованості
    (Видавничий дім "Гельветика", 2022) Гаврилова, Ірина Миколаївна
    В статті описуються морфологічно-категорійні трансформації використані для перекладу речень з інфінітивними конструкціями. Застосування цих прийомів зумовлено граматичними і лексичними особливостями німецької та української мов. Конструкції з нефінітними дієслівними формами є однією з характерних рис синтаксису німецької мови. Інфінітивна конструкція представлена додатком у формі різних прислівників. У граматиці існує певна кількість визначень для позначення поширеного інфінітиву, зокрема, інфінітивна клауза, інфінітивна конструкція або зворот, інфінітивне речення, інфінітивний комплекс. У сучасній лінгвістиці представлені також терміни нефінітна конфігурація та інфінітивна група. В цій роботі інфінітивна група розглядається як додаткові конструкція, а не повне речення з огляду на те, що в ній не представлена граматична основа, що є ознакою повноцінного речення, наводяться найбільш вживані інфінітивні групи um+zu+Infiitiv, ohne+zu+Infiitiv, statt+zu+Infiitiv, haben+zu+Infiitiv, sein+zu+Infiitiv, а також значення, в яких вони зазвичай вживаються. Підкреслюється необхідність для перекладача бути обізнаним з граматичними особливостями вихідної мови та мови перекладу, а також вміння застосовувати різні прийоми граматичних трансформацій в процесі перекладу. На основі опрацьованого матеріалу підкреслюються граматичні особливості, зокрема, категорія означеності/неозначеності, відмінні форми однини і множини, інфінітивні конструкції, частотність вживання активного і пасивного стану тощо. При перекладі репрезентованих прикладів використано наступні морфологічно-категорійні трансформації: заміна дієслова іменником, прийом граматичної заміни, а саме ступеня порівняння, об’єднання речень та заміна пасивної конструкції наказовим способом та інші.
  • Ескіз
    Документ
    Особливості перекладу фразеологізмів та ідіом
    (Видавничий дім "Гельветика", 2021) Гаврилова, Ірина Миколаївна
    У статті описуються і визначаються поняття "фразеологізм" та "ідіома", наводяться відомі класифікації фразеологічних одиниць. Мовлення будь-якої мови складається з висловлювань або фраз, які характеризуються відносною самостійністю та єдністю структури, лексичним наповненням В даній роботі розглядаються особливості перекладу фразеологізмів та ідіом, пропонуються способи усунення можливих проблем перекладу шляхом застосування різних прийомів: описовий переклад, калькування, лексичний переклад, антонімічний переклад; та перекладацьких трансформацій, таких як заміна (форми слова, членів речення, частини мови), перестановка, вилучення, додавання. Розглядаються, зокрема, проблеми перекладу фразеологічних єдностей, фразеологічних сполучень, фразеологічних зрощень і аналізуються способи подолання цих проблем. Виокремлено також дослівний (передача структури фразеологізму засобами мови перекладу) тип перекладу. В статті зазначається, що експресивна функція фразеологізмів завдячує такому художньому засобу як метафора. Саме вона формує конотативне значення ідіоми і метафоризація розглядається як універсальний засіб поповнення фразеологічної системи мови. В статті описані причини виникнення проблем перекладу фразеологізмів з німецької мови українською, серед яких: культурна особливість мови, невідповідність у перекладі фразеологізмів, схожість фразеологізму із звичайним словосполученням, асоціативна схожість фразеологізмів, стилістична багатозначність фразеологізмів. Дослідження проводилось із застосуванням порівняльного, аналітичного і статистичного методів, встановлюється наявність еквівалентів у цільовій мові та пропонуються деякі шляхи полегшення перекладацької роботи з фразеологізмами. Дослідження поданої теми є дуже актуальним і, безперечно, потребує подальшого вивчення. У перспективі необхідно приділити увагу особливостям перекладу авторських ідіом, культурологічних ідіом та локальних ідіом.
  • Ескіз
    Документ
    Переклад безеквівалентної лексики на матеріалі казок братів Грімм
    (Видавничий дім "Гельветика", 2020) Гаврилова, Ірина Миколаївна; Атанасова, О. А.
    Стаття присвячена дослідженню поняття безеквівалентної лексики німецької мови. У роботі була розкрита проблема існування безеквівалентної лексики в німецькій та українській мовах. Також було з’ясовано, що безеквівалентна лексика відображає національно-культурну своєрідність мови на лексичному рівні, називає такі поняття та явища у сфері певної культури, які не властиві іншим. Спостереження доводять, що безеквівалентна лексика як складник образності тексту створює емоційно-експресивний підтекст, пов’язаний з ідеоетнічним компонентом значення, яке висувається у смисловій ієрархії твору, є своєрідною функціонально-смисловою домінантою тексту. Робота яскраво показує, що проблема перекладу безеквівалентної лексики є глобальною, оскільки народи щодня обмінюються культурами, власними надбаннями. Проте кожна культура має свої характерні риси, те, чим вона відрізняється від іншої. Були проаналізовані класифікації та роботи Кочергана, Влахова, Флорина, Волошиної та багатьох інших лінгвістів, які досліджували явище безеквівалентності, відсутності еквівалентна у мові перекладу. Аналіз показав, що складність полягає у правильному виборі методу перекладу. У дослідженні автори спиралися на класифікацію Бархударова, який виділяє такі методи: транскрипція і транслітерація, калькування, описовий переклад, наближений переклад і лексичні трансформації, які включають додавання, вилучення, заміну та контекстуальну заміну (конкретизацію, генералізацію та антонімічний переклад). Теоретична частина була підкріплена аналізом казок братів Грімм німецькою мовою та їх перекладів українською мовою. Це дало змогу дійти висновку, що такі тексти містять лексику, яка дійсно відображає національну специфіку і колорит німецької мови, але з її перекладом є певні труднощі, оскільки в українській мові ці еквіваленти відсутні. Аналізи перекладів Сакидона, Веденського, Воробйової та Кроткевича показали, що знайти по справжньому влучний переклад є основною проблемою. Найвдаліші переклади були запропоновані Сакидоном. Висновком роботи є той факт, що безеквівалентна лексика існує в усіх мовах. Для того, щоб зробити правильний переклад, необхідно перевірити, чи існує поняття, позначене іншомовним словом, у мові перекладу; проаналізувати значення, яке несе це поняття; підібрати спосіб перекладу із існуючих, який більш повно і точно відтворить це поняття; правильно передати не лише форму, але й значення слова, зберігши не тільки колорит, а й національну специфіку
  • Ескіз
    Документ
    Лексико-граматичні особливості словотворення в сучасній німецькій мові
    (Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2020) Гаврилова, Ірина Миколаївна
    У статті досліджено лексико-граматичні особливості словотворення в сучасній німецькій мові зі встановленням різних способів словотвору, їхніх характеристик та способів творення. У німецькій мови існують словотворчі моделі, головними серед них є структури, зразки, схеми, що лежать в основі будь-якого німецького слова. Нові лексичні одиниці з’являються в результаті словоскладання, приєднання до основи словотворчого афіксу; особливим типом словотвору є перехід слова з однієї категорії частин мови в іншу, а також скорочення. Деривація передбачає творення нових слів за допомогою афіксів – реляційних, дериваційних, нульових. Безафіксна деривація визначається як імпліцитна, у свою чергу афіксальна називається експліцитною. У системі дієслова частіше використовують префікси, а в системі іменника і прикметника – суфікси. Німецькі складні слова складаються з двох або більше безпосередніх складників. Всі німецькі складні слова поділяють на три основні типи: атрибутивні композити, копулятивні композити, зсуви. Між безпосередніми складниками в атрибутивних композитах домінують відношення підпорядкування, в копулятивних композитах – відношення сурядності, а зсуви виникли зі словосполучень чи цілих речень. За формою сполучення існують справжні й несправжні складні слова. Іменники, перший компонент яких вживається в нефлективній формі, належать до справжніх. Другий тип композитів відрізняється тим, що його тип вживається із залишками давніх флексій. У разі конверсії відбувається перехід слова з однієї частини мови в іншу. Конверсія належить до імпліцитного типу утворення нових слів, тому що є безафіксним способом словотвору. Найпоширенішими типами конверсії в німецькій мові є субстантивація та ад’єктивація. Інтернаціоналізми як форма запозичень виникають спочатку в одній мові, потім переходять у більшість інших мов світу, пристосовуючись до морфологічної та орфографічної структурі цих мов. Одним із продуктивних способів словотвору в німецькій мові є скорочення, які класифікуються відповідно до того, яка частина слова скорочується і відпадає, а яка залишається. Словотвірні одиниці та процеси можна досліджувати структурними методами – дистрибутивним і трансформаційним аналізом, а також квантитавними методами.