Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
9 результатів
Результати пошуку
Документ Комплексне застосування інтернетдидактики та електронних бібліотек у навчальному процесі(Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2024) Білецький, Володимир Стефанович; Онкович, Ганна ВолодимирівнаОписано комплексне застосування інтернетдидактики (вікі-, кіно-, сайто-, блого-, вебінародидактики) та електронних бібліотек у сучасній вітчизняній університетській освіті. Показано, що такий підхід підсилює ефект кожного складника (компонента) інтернетдидактики. При цьому їх поєднання у певному окремому випадку обирає викладач. Умовами успішної реалізації такої синергетики є: наявність первинної фахової джерельної бази навчального процесу, матеріально-технічного і програмного забезпечення комунікації «викладач-студент», створення і користування відео, аудіо, текстовою інформацією. Попередньо забезпечується медіаграмотність обох сторін – як викладацького, так і студентського складу; при цьому від викладацького складу, а також роботодавців, очікується не тільки володіння технікою і технологією он-лайн процесу викла дання, але й створення самих продуктів – навчальних фільмів, сайтів, блогів, вебінарів, вікіпедійних статей тощо. Для студента важливим є синергетичне поєднання наукових досліджень і навчального процесу, що можна оптимально досягнути наблизивши самого студента і університет до роботодавця. Для викладача важливим є комплексність його фахової діяльності в університеті з «включеністю» у світове наукове і викладацьке середовище – через присутність доробку викладача (науковця) в міжнародних наукометричних базах, бібліотеках, на майданчиках наукових конференцій, симпозіумів тощо. Отже, комплексний ефект від застосування вікі-, кіно-, сайто-, вебінародидактики та електронних біблі отек у сучасній вітчизняній університетській освіті і науці має такі складники: - по-перше, викладач для підвищення ефективності он-лайн навчання одночасно застосовує вікі-, кіно-, сайто-, блого-, вебінародидактику у найбільш ефективному для його предмету поєднанні; - по-друге, умовами успішної реалізації такої синергетики є: наявність первинної фахової джерельної бази навчального процесу, матеріально-технічного і програмного забезпечення комунікації «викла дач-студент»; - по-третє, необхідно попередньо забезпечити медіаграмотність обох сторін; - по-четверте, для студента важливим є синергетичне поєднання наукових досліджень і навчального процесу; по-п᾽яте, для викладача важливим є синергетичне поєднання його фахової діяльності з «включеністю» у світове наукове і викладацьке середовище.Документ Синергетичний ефект від застосування вікі-, кіно-, сайто-, блого-, вебінародидактики та електронних бібліотек у сучасній університетській освіті і науці(Perfect Publishing, 2024) Білецький, Володимир Стефанович; Онкович, Ганна Володимирівна; Соколівська, Любов ДмитрівнаПоказані складові синергетичного ефекту від застосування вікі-, кіно-, сайто-, блого-, вебінародидактики та електронних бібліотек у сучасній вітчизняній університетській освіті і науці. Кожен викладач для оптимального процесу навчання застосовує ці складники інтернетдидактики у вибраному ним і найбільш ефективному для його предмету поєднанні. Умовами успішної реалізації такої синергетики є: наявність первинної фахової джерельної бази навчального процесу, матеріально-технічного і програмного забезпечення комунікації «викладач-студент», створення і користування відео, аудіо, текстовою інформацією. Попередньо забезпечується медіаграмотність обох сторін – як викладацького, так і студентського складу; при цьому від викладацького складу, а також роботодавців, очікується не тільки володіння технікою і технологією он-лайн процесу викладання, але й створення самих продуктів – навчальних фільмів, сайтів, блогів, вебінарів, вікіпедійних статей тощо. Для студента важливим є синергетичне поєднання наукових досліджень і навчального процесу, що можна оптимально досягнути наблизивши самого студента і університет до роботодавця. Для викладача важливим є синергетичне поєднання його фахової діяльності з «включеністю» у світове наукове і викладацьке середовище – через присутність доробку викладача (науковця) в міжнародних наукометричних базах, бібліотеках, на майданчиках наукових конференцій, симпозіумів тощо.Документ Шляхи удосконалення системи управління якістю вищої професійної освіти(КВНЗ "Херсонська академія неперервної освіти", 2018) Мовмига, Наталія ЄвгенівнаДокумент Необхідність розвитку рефлексивності у майбутніх психологів(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017) Кірєєва, Вероніка Едуардівна; Підбуцька, Ніна ВікторівнаДокумент Креативність як засіб і результат формування математичної культури інженера ІТ-галузі(Дрогобицький державний педагогічний університет ім. Івана Франка, 2014) Дубініна, Оксана МиколаївнаУ статті схарактеризовано креативний компонент математичної культури майбутнього фахівця в галузі програмної інженерії, визначено його ознаки, обґрунтовано місце вище названого компоненту в структурі математичної культури особистості. Зроблено наголос на значенні креативності для успішної професійної реалізації виходячи з сучасних вимог ринку праці.Документ Акмеологічні засади розвитку математичної культури майбутніх інженерів індустрії програмної продукції(Society for Cultural and Scientific Progress in Central and Eastern Europe, 2013) Дубініна, Оксана МиколаївнаСтаття присвячена проблемі пошуку ефективного шляху формування та наповнення математичної культури майбутніх інженерів індустрії програмної продукції, яка є однією з важливих умов стійкості професійної компетентності цих фахівців. Обґрунтовано доцільність акмеологічного підходу формування і розвитку математичної культури студентів за напрямом підготовки "програмна інженерія". Зазначено, що професія інженера з програмного забезпечення та, взагалі, ІТ-фахівця, стає не тільки однією з наймасовіших, але й однією з найважливіших за ступенем впливу інженерної праці на суспільство. По великому рахунку, особистісно-професійні якості цих фахівців впливають на мільйони людей. А підвищення якості підготовки спеціаліста галузі програмної інженерії істотно залежить від організації навчального процесу у вищих технічних навчальних закладах системи освіти. В роботі наведені ті технологічні зміни, які у рамках акмеологічного підходу, під час вивчення доволі великого за об'ємом та зазвичай складного для студентів циклу математичних дисциплін, покликані наряду з одночасним формуванням математичної культури фахівця, готувати його до майбутньої професійної діяльності, допомогти досягти наукового та інженерного способу мислення. Отримавши міцні знання з математичної мови при подальшому отриманні професійної освіти майбутній фахівець вже використовуватиме їх в своїй проектно-конструктивній діяльності, що є основною в області програмної інженерії. Опираючись на акмеологічне підґрунтя визначено, що математична культура майбутнього інженера індустрії програмної продукції – це система, яка має домінуючу акмео-синергетичну основу, спирається на певні визначені компоненти, а саме: виховний, діяльнісний, дослідницький, евристичний, компетентніснокогнітивний, мотиваційний, творчий, що дозволяє забезпечити стійку професійну компетентність, відповідно до вимог інноваційного сталого розвитку суспільства та економіки, можливість самоосвіти та самовдосконалення впродовж усього життя.Документ Моделювання процесу формування математичної культури майбутніх інженерів індустрії програмної продукції у вищому технічному навчальному закладі(НТУ "ХПІ", 2014) Дубініна, Оксана МиколаївнаУ статті викладено результати дослідження з розроблення моделі процесу формування математичної культури студентів за напрямом професійної підготовки "Програмна інженерія", комплексно застосовуючи аксіологічний, діяльнісний, знаннєвий, компетентнісний, культурологічний, синергетичний та об’єктно орієнтований системний підходи з метою подальшої реалізації у навчально-виховному процесі. Виявлені універсальні дидактичні можливості акме-технології формування математичної культури майбутніх фахівців з програмної інженерії детермінуються як передовим педагогічним досвідом національної вищої школи, так і напрацюваннями з теорії і практики професійної підготовки відповідних фахівців в інших країнах.Документ Відображення фундаментальніх видів професійної діяльності фахівця у галузі програмної інженерії в циклі математичних дисциплін(НТУ "ХПІ", 2013) Дубініна, Оксана МиколаївнаУ статті на основі методу поетапної деталізації проаналізовано види професійної діяльності майбутніх інженерів індустрії програмної продукції. Показано відображення визначальних для вищеназваної професії видів діяльності в циклі математичних дисциплін і зазначено, що цей факт є підґрунтям професійної спрямованості формування математичної культури майбутніх фахівців, для яких саме математична культура є однією з умов стійкості їхньої професійної компетентності. Розглянуто формування формалізаційної, конструктивної та технологічної компетентності в процесі отримання фундаментальної математичної освіти студентами, які навчаються за напрямом підготовки "програмна інженерія".Документ Інноваційні педагогічні технології в підготовці магістрів(НТУ "ХПІ", 2013) Гуревич, Роман СеменовичУ статті розглянуто напрями вдосконалення підготовки мaгicтрiв у педагогічних ВНЗ. До цих нaпрямiв вiднеcено: формування освітніх програм вiдповiдно до предметної гaлузi магістранта та використання інформаційно-комунікаційних технологій. Виокремлено умови, що дозволяють поліпшити підготовку мaгicтрiв педaгогiчної освіти.