Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
28 результатів
Результати пошуку
Документ Внесок Віктора Данилевського в музейництво та культуру Харківщини. До 125-річчя з дня народження(Видавнича група "Наукові перспективи", 2023) Журило, Дмитро Юрійович; Фрадкіна, Наталя ВолодимирівнаРеволюція 1917 року призвела не тільки до зміни влади. Гігантська кількість матеріальних цінностей змінила своїх власників. Це стосувалося як приватної власності, так і, здавалося б, непорушних величин – суспільного надбання. У статті наведено долю експонатів гірничої виставки З'їздів гірничопро мисловців півдня Росії. З'їзд гірничопромисловців півдня Росії - могутня громадська організація, що об'єднувала до революції зусилля ділових людей величезного регіону: від Донецького кряжу і Війська Донського до Херсонської та Харківської губерній, промисловців Уралу, Слов'яно-сербського повіту. Це була не просто громадська організація, а це був найпотужніший трест, інструмент політики, що оперував багатомільйонними грошовими коштами, горами вугілля, штабелями чавунних чушок, горами залізної і марганцевої руди, сотнями кілометрів рейок і прокату, десятками морських суден, сотнями паровозів і тисячами залізничних вагонів, що забезпечував роботою до мільйона чоловік. Займалася організація і просвітницькою роботою. З її участю було відкрито Харківський технологічний інститут, Катеринославський гірничий інститут, кілька штейгерських училищ. З'їзд гірничопромисловців Півдня Росії випускав власний технічний журнал, займався благодійністю та благоустроїм міст Харкова, Маріуполя, Алчевська. Гірничопромисловий музей було відкрито в будівлі З'їзду гірничо промисловців півдня Росії (вул. Сумська, 18), в 1912 р. В той час він займав 6 залів: кам'яно-вугільний, антрацитовий, нафтовий, рудний, металургійний, зал кераміки, флюсів та цементу. Крім того, в музеї зберігалися різні карти Геологічного комітету. Вхід до музею був вільним, без оплати. Нова влада не змогла прийти до рішення, як же потрібно використовувати фонди музею. Його - то намагалися передати різним організаціям, то розформувати. Незважаючи на унікальні колекції, музей постійно ущільнювали, віднімаючи у нього виставкові зали. Незважаючи на те, що гірничий інженер Едуард Карлович Фукс, професійно допоміг описати колекцію музею, використовувати музей в повному обсязі влада не поспішала. На базі повністю знищеного гірничопромислового музею було згодом організовано український технічний музей в Харкові, в становленні якого брав участь видатний вчений і педагог Віктор Данилевський. Завдяки роботі співробітників музею, до середини 1930-х років український технічний музей став помітним культурним осередком України.Документ Проект "Агрікола – українською"(Донецьке відділення Наукового товариства ім. Шевченка, 2023) Білецький, Володимир Стефанович; Гайко, Геннадій ІвановичЗнаменита наукова праця XVI ст. Георга Агріколи "Про гірничу справу і металургію" (De Re Metallica) тепер доступна українською мовоюДокумент Знакова подія в царині перекладної наукової літератури XVI ст.(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2023) Білецький, Володимир Стефанович; Гайко, Геннадій ІвановичДокумент Про гірничу справу XII книг(Видавництво ПП "Новий Світ-2000", 2023) Агрікола, ГеоргійПерше україномовне видання другої частини славнозвісної літературно-наукової пам’ятки ХVI ст., книги Георга Агріколи «Про гірничу справу» («De Re Metallica»), яка вважається своєрідною "Біблією" гірників і металургів усього світу. Протягом кількох сторіч це був головний підручник і практичний посібник всякого освіченого гірника, сьогодні – пам’ятка літератури, зріз історії гірничих технологій, органічна система філософських, природничих і інженерних знань епохи Відродження. Представлені книги (розділи) VIІ – ХІІ праці Г. Агріколи, які пов’язані з пробірним аналізом та збагаченням руд, витопленням металів, очисткою благородних металів від домішок та інших металів, а також уявленнями про солі, бітуми, скло та інші «затужавілі соки» землі, а також технології їх отримання. Збережене вступне слово редакторів та стислий нарис життя Г. Агріколи з видання першої частини пам’ятки (Донецьк, 2014 р.).Документ Використання українських енциклопедичних видань у практиці медіадидактики (на прикладі "Гірничої енциклопедії")(2022) Білецький, Володимир Стефанович; Гайко, Геннадій Іванович; Онкович, Ганна ВолодимирівнаДокумент Розвиток давнього гірництва в Україні(Донецьке відділення Наукового товариства ім. Шевченка, 2022) Гайко, Геннадій Іванович; Білецький, Володимир СтефановичУ статті комплексно розглядаються питання розвитку гірничої справи на території давньої України. Зокрема, в рамках первісного гірництва, описаний Донецький гірничо-металургійний центр доби пізньої бронзи, гірництво й металургія кімерійців, скіфів, ранніх слов’ян. Проаналізовано періоди Київської Русі, Литовсько-Польського періоду, Гетьманської України. Робиться висновок, що гірництво, металургія й металообробка з давніх часів були одним зі значимих промислів населення України, фіксуються вже в часи культурної спільності Кукутень-Трипілля й мають протягом тисячоліть сталу й розвинену традицію. Найбільш значимою й успішною виробничою діяльністю, яка завжди зберігалася на землях України, попри рух племен і народів, був залізоробний промисел, успадкований від давніх народів і розвинутий слов’янами. Він посів чільне місце в промислах України-Руси.Документ Науково-організаційна діяльність Аполлона Мевіуса в галузі металургії (до 200 річчя від дня народження)(Національна наукова сільськогосподарська бібліотека Національної академії аграрних наук України, 2020) Журило, Дмитро ЮрійовичУ статті наведено біографічні дані та професійні досягнення видатного металурга, лауреата Демидівської премії Аполлона Федоровича Мевіуса. Показано походження Мевіуса, наведено дані за його місцем навчання, а так само служби по гірському відомству Російської імперії. Показано, що Мевіус, будучи начальником Луганського гірничого округу, активно сприяв розвитку вітчизняного гірничо-рудного комплексу, становленню Керченської металургії, геологічних пошуків і будівництва металургійних підприємств. Пояснені причини, за якими маститий вчений, колишній начальник Луганського гірничого округу не отримав посади професора кафедри металургії в Санкт-Петербурзі. Наведено результати роботи Мевіуса в З'їзді гірничопромисловців Півдня Росії, прийоми та методи статистичної обробки, детально розроблені ним і покладені в основу діяльності організованого Харківського комітету з перевезень мінерального палива. Наведено основні друковані роботи Аполлона Федоровича, в яких він передбачив будівництво декількох заводів металургійного профілю. У статті показано результати роботи Аполлона Федоровича Мевіуса в 1887-95 рр. викладачем металургії в Харківському практичному технологічному інституті, його досягнення на цій роботі і причини, з яких він залишив педагогічну діяльність. Незважаючи на те, що Аполлон Федорович Мевіус увійшов в історію науки і техніки як видатний вчений, який боровся за технічний прогрес своєї Батьківщини, його ім'я в Харкові не увічнено ні пам'ятником, ні назвою вулиці, ні навіть меморіальною дошкою на будинках, в яких він працював або проживав. Аполлон Мевіус автор не тільки класичних книг з металургії, а й технічного французько-російського словника, який він складав 28 років. Словник надав велику допомогу російським інженерам і технікам, яким за родом своїх занять доводилося звертатися до іноземної технічної літератури. Таким чином, Аполлон Федорович Мевіус був одним з найосвіченіших гірничих інженерів свого часу, видатним педагогом і вченим, збагатив вітчизняну технічну літературу фундаментальними працями з ливарної справи та металургії чорних металів. Праці Мевіуса не втратили свого значення і сьогодні.Документ Суміщені технологічні процеси – перспективний напрям розвитку в гірництві(Національний технічний університет "Дніпровська політехніка", 2015) Білецький, Володимир СтефановичВиконано огляд і аналіз суміщених технологічних процесів. Надано загальну характеристику, підходи до аналізу й створення нових суміщених технологічних процесів у гірництві.Документ Сучасний стан та перспективи використання відходів каменевидобування і каменеобробки в силікатних галузях (огляд)(АТ "Український науково-дослідний інститут вогнетривів ім. А. С. Бережного", 2020) Брагіна, Людмила Лазарівна; Рябінін, Святослав Олександрович; Федоренко, Олена Юріївна; Дегурко, О. П.; Мельник, С. О.В останні роки в силікатних галузях спостерігається величезний попит на невідновлювальні матеріали, такі як камені, дрібний заповнювач, великий заповнювач, що призводить до експоненціального зростання видобутку корисних копалин. У гірничодобувній галузі суттєве місце займає саме каменевидобування. За інформацією індійських фахівців, в КНР щорічно видобувають 20,82 млн тонн каменю, в Італії — 11,93; в Індії — 9,64; в Іспанії — 7,95; в Ірані — 6,36; в Туреччині — 3,77; в Португалії — 3,48; в США — 3,29; в Південній Африці — 2 млн тонн. Згідно з іншими джерелами, наприклад, щорічний видобуток каменю в різних країнах складає, %: у Китаї — 34, Італії — 19, в Індії — 16, в Ірані — 10, в США — 5, в Південній Африці — 3. Останні дані стосуються переважно граніту, мармуру, вапняку та азбесту. В Україні щорічно видобувають понад десяти мільйонів тон твердих корисних копалин. Однак після попередньої переробки видобутої сировини, зокрема габаритного каменю, утворюється величезна кількість відходів у твердій, порошковій та рідкій (шлами) формах. Значною мірою це пов’язано зі специфікою технологічних процесів отримання кам’яних виробів, оскільки видобуток і обробка природного каменю мають багатоступінчастий характер, де послідовно виконується кілька операцій: різання блоків, відкол, розпилювання, шліфування та полірування. Так, тільки у процесі різання гранітних блоків утворюються пиловидні відходи у кількості понад 30 % від загальної первинної маси. Необхідність та актуальність невідкладного вирішення вказаної проблеми в Україні, де каменевидобування та каменеобробка дуже значні, визначили виконання даного огляду, мету якого склали аналіз основних досягнень та виявлення головних перспективних напрямків у цій галузі.Документ Фрагмент перекладу відомої пам'ятки культури Європи пізнього Середньовіччя Georgii Agricolae. De Re Metallica libri XII(Донецьке відділення Наукового товариства ім. Шевченка, 2016) Білецький, Володимир Стефанович
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »