Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
42 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ Особливості електроосадження потрійних сплавів кобальту(Ноулідж, 2014) Гапон, Юліана Костянтинівна; Козяр, Марина Олексіївна; Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола ДмитровичДокумент Встановлення особливостей зв'язку між продуктами окиснення та органолептичними характеристиками жирів в процесі їх зберігання(ТОВ "Планета-Прінт", 2021) Демидова, Анастасія Олександрівна; Черняк, А. С.; Березка, Тетяна ОлександрівнаДокумент Інгібіторна здатність фенолів(ТОВ "Нілан-ЛТД", 2018) Сачанова, Юлія Іванівна; Овчаренко, Ольга Олександрівна; Проскуріна, Валерія Олегівна; Дженюк, Анатолій ВолодимировичДокумент Купажування як спосіб корегування функціональних та технологічних властивостей олій(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2011) Бєлінська, Анна Павлівна; Кричковська, Лідія Василівна; Черевична, Наталія ІванівнаДокумент Синтез каталітичних матеріалів для проблем захисту довкілля(Вінницький національний технічний університет, 2017) Байрачний, Володимир Борисович; Зеленцова, О. В.; Забіяка, Наталія АнатоліївнаДокумент Застосування 1,3-дифенілтріазена як антидетонаційної присадки до автомобільних бензинів(ДП "Український державний науково-дослідний вуглехімічний інститут (УХІН)", 2022) Троценко, Олександр Володимирович; Григоров, Андрій БорисовичВ статті надано аналіз наявних уявлень щодо механізму дії антидетонаційних присадок, котрі на сьогоднішній день широко застосовуються в автомобільних бензинах. Розглянуто найімовірніші реакції, які протікають з вуглеводнями паливно-повітряної суміші при її потраплянні до камери згоряння двигуна внутрішнього згоряння. Означені реакції, головним чином, репрезентовано крекінгом з утворенням активних радикалів, які в свою чергу вступають у реакції окиснення киснем повітря. Утворені таким чином гідропероксиди приймають участь в ланцюгових реакціях окиснення, що сприяє виникненню ефекту детонаційного згоряння паливно-повітряної суміші. З огляду на ці реакції, як антидетонаційну присадку до автомобільних бензинів запропоновано використовувати 1,3-дифенілтріазен, який входить до класу діазосполук. Принцип антидетонаційної дії цієї речовини полягає, насамперед, в можливості її термічного розкладання в діапазоні температур 130-160 °С. При цьому будуть утворюватися азот, радикали фенілу і аніліну. Радикал фенілу, який є однією з найнестабільніших частинок, через свою підвищену реакційну здатність миттєво реагує з найбільш активними радикалами палива: атомарним воднем; метильним і гідроксильним радикалами. При цьому велика імовірність утворення серед продуктів подібних взаємодій молекулярного водню, толуолу та фенолу. Це стабільні сполуки, які не здатні продовжувати та підтримувати ланцюгові реакції окиснення, що виникають при згорянні паливно-повітряної суміші в камері згоряння двигуна. Таким чином, у зоні реакції за безпосередньої участі фенільних радикалів відбувається зниження концентрації радикалів-ініціаторів ланцюгових окисних реакцій, що веде до обриву ланцюга. Також, дуже позитивним моментом від використання 1,3-дифенілтріазену є те, що цю речовину можливо використовувати у композиції зі спиртами або з метил-трет-бутиловим ефіром у прямогінних бензинових фракціях нафти, їх суміші з фракціями каталітичного крекінгу та риформінгу. Використання запропонованої добавки у складі автомобільних бензинів повністю відповідає вимогам стандарту екологічної безпеки Євро-5.Документ Методи контролю якості твердих вуглецевих матеріалів(Видавництво "Крок", 2022) Мірошниченко, Денис Вікторович; Шульга, Ігор Володимирович; Білець, Дар'я Юріївна; Сінкевич, Ірина ВалеріївнаУ посібнику розглянуто теоретичні основи та методики дослідження фізико-хімічних властивостей твердих горючих копалин, в т.ч. з використанням автоматичних аналізаторів якості. Для студентів і аспірантів за спеціалізацією "Технології переробки нафти, газу та твердого палива", а також інженерно-технічних працівників вуглевидобувних та вуглепереробних підприємств і організацій.Документ Спосіб одержання концентрованого оксиду азоту (ІІ)(ДП "Український інститут промислової власності", 2004) Близнюк, Ольга Миколаївна; Савенков, Анатолій Сергійович; Литвиненко, Олег ОлександровичДокумент Тернарні сплави Fe–Co–Mo: перспективні каталітичні матеріали(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Сачанова, Юлія Іванівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Єрмоленко, Ірина ЮріївнаДокумент Електросинтез тернарних сплавів кобальту(Ексклюзив, 2016) Козяр, Марина Олексіївна; Сачанова, Юлія Іванівна; Єрмоленко, Ірина Юріївна; Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола Дмитрович