Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
1 результатів
Результати пошуку
Публікація Розробка підходу для ранжування академічних установ за показниками наукової діяльності(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Главчева, Юлія Миколаївна; Главчев, Максим Ігорович; Каніщева, Ольга Валеріївна; Кучук, Георгій АнатолійовичПредмет статті – наукометричні дані інформаційно-аналітичних систем. Мета даної статті – провести аналіз існуючих методів оцінки академічних установ за показниками наукової діяльності та використовуючи його результати запропонувати підхід до складання рейтингу академічних установ на основі наукометричних даних інформаційно-аналітичних систем Web of Science Core Collection (WoS CC) та Scopus з урахуванням особливостей оцінюваних об’єктів. Результати. Невід’ємною частиною сучасних методів оцінки наукової діяльності є академічні рейтинги. Їх результати використовуються установами для управління якістю діяльності, на їх основі академічна організація може отримати певні преференції як у фінансуванні, так і для студентів, аспірантів, науково-педагогічних працівників, академічної репутації тощо. Удосконалення методів оцінки наукової діяльності є актуальним завданням. Важливо, щоб рейтингова оцінка була об’єктивною. За цієї умови установа може запланувати проведення адекватних заходів для покращення якості освітньої та наукової діяльності, тобто для забезпечення кращих показників. У статті пропонується підхід до складання рейтингу академічних установ на основі бібліометричних методів з урахуванням їх обмежень та особливостей оцінюваних об’єктів. Висновки. Запропонований підхід забезпечує збільшення інформаційної бази для дослідження документних потоків; підвищує об’єктивність оцінки за рахунок використання більшої кількості показників; враховує обмеження та недоліки бібліометричних методів та особливості оцінюваних об’єктів. Підхід за нормованим показником може стати основою для загального рейтингу установ після доопрацювання. Основними напрямками для доопрацювання є такі: обов’язкове врахування кількості співробітників академічної установи; розрахунок показників на основі кількості оригінальних публікацій.