Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
14 результатів
Результати пошуку
Документ Еволюція педагогічного процесу: пріоритет самостійної роботи щодо вищої математики(Громадська наукова організація "Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління", 2024) Олексенко, Вячеслав МихайловичСучасні складні умови життя, які унеможливлюють відвідування студентами навчальних занять, глобальні трансформації в освіті, нові питання, які висунуті суспільством, стан економіки України актуалізують проблему організації самостійної роботи студентів в аспекті удосконалення математичної підготовки фахівців у технічних вищих навчальних закладах. На основі аналізу результатів відомих публікацій і власного дослідження встановлено необхідність перегляду педагогічного процесу математичної підготовки майбутніх інженерів. Доведено потребу змінити роль і організацію самостійної роботи під час вивчення вищої математики в умовах обмеженого доступу до навчальних ресурсів і перманентних трансформацій життєвих обставин. Розкрито новий підхід до організації самостійної роботи студентів під час вивчення вищої математики у технічних вищих навчальних закладах. Аргументовано запропоновано відвести провідну роль самостійній роботі і студактивним заняттям, а не лекціям чи практичним заняттям. Рекомендовано едукаційний процес здійснювати за дослідженою нами студактивною педагогічною технологією. Обґрунтовано потребу розроблення інноваційного навчально-методичного забезпечення для майбутніх інженерів. Висвітлено особливості створеної нами моделі підручника, який передбачає подолання традиційного формату лекційно-практичних занять та фокусується на наданні студентам необхідних інструментів для самостійного оволодіння вищою математикою. Підкреслено, що підручник, окрім загальноприйнятих функцій, виконує функцію викладача і забезпечує засвоєння навчального матеріалу завдяки мультимедійним та комп’ютерним програмам і вбудованим інтерактивним технологіям.Документ Формування в майбутніх інженерів знань щодо здійснення особистісно-професійного самовдосконалення(Чорноморський державний університет ім. Петра Могили, 2011) Ігнатюк, Ольга АнатоліївнаСтаттю присвячено проблемі формування конкурентноздатних фахівців на ринку праці. Обговорюється доцільність доповнення змісту психолого-педагогічних та управлінських дисциплін питаннями набуття знань про сутність особистісно-професійного розвитку та самовдосконалення майбутнього інженера. Встановлено, що від рівня знань, що сформовані в студента, залежить успіх його майбутньої професійної діяльності.Документ Структура та динаміка ціннісних орієнтацій протягом професіоналізації інженера(Східноукраїнський національний університет ім. Володимира Даля, 2014) Підбуцька, Ніна ВікторівнаУ статті розглянуті особливості структури ціннісних орієнтацій у інженерів протягом процесу професіоналізації, зокрема досліджено мотиваційні типи цінностей, термінальні цінності та життєві сфери. На основі порівняння ціннісних орієнтацій у представників різних типів діяльності визначений специфічний для майбутнього інженера профіль цінностей. За допомогою множинного регресійного аналізу встановлені предиктори такої сфери життя, як професійна діяльність для представників інженерно-технічних спеціальностей. У дослідженні загалом прийняло участь 447 респондентів. Джерел – 5.Документ Теоретичні аспекти формування лідерської позиції майбутніх інженерів у вищих технічних навчальних закладах(Вінницький державний педагогічний університет ім. Михайла Коцюбинського, 2017) Костиря, Ірина ВалентинівнаСтаття присвячена висвітленню теоретичних питань щодо формування лідерської позиції у студентів вищих технічних навчальних закладів. В роботі досліджуються теоретичні засади, на яких ґрунтується створення якісного методичного забезпечення навчально-виховного процесу при формуванні лідерської позиції у майбутніх інженерів. В дослідженні автор розглядає проблеми становлення лідерської позиції у студентів вищих технічних навчальних закладах у філософському, психологічному та педагогічному аспектах. В статті зосереджено увагу на питаннях формування соціальної та професійної компетентності сучасного інженера в контексті феномену лідерства в умовах навчально-виховного процесу вищих технічних навчальних закладів. Актуалізується потреба у вдосконаленні методик та механізмів підготовки у вищій технічній школі фахівців-лідерів. Автором пропонується модель формування лідерської позиції майбутніх інженерів у навчально-виховному процесі у вищих технічних навчальних закладах. У статті зазначено перспективи щодо подальшого удосконалення підготовки майбутніх інженерів в вищих технічних навчальних закладах на ґрунті посилення гуманітарної, особливо, психолого-педагогічної підготовки фахівців та виховного характеру навчання.Документ Анализ профессионально важных качеств будущих инженеров(Society for Cultural and Scientific Progress in Central and Eastern Europe, 2015) Подбуцкая, Нина ВикторовнаВ статье раскрыты современные требования к личности инженера, включающие не только профессиональные знания, умения и навыки, а также профессионально важные качества, связанные с индивидуально-психологическими особенностями личности. Цель статьи – анализ профессионально важных качеств будущих инженеров и выявление их соответствия требованиям профессии. Сделан теоретический анализ отраслевых стандартов, психограмм, результатом которого стало выделение шесть групп профессионально важных качеств: мнемические, волевые, интеллектуальные, эмоциональные, аттенциональные и моторика. Для выявления представлений профессионально важных качеств проведено анкетирование будущих и работающих инженеров. Выявлено, что инженеры-выпускники достаточно адекватно представляют свою профессиональную деятельность и требования, выдвигаемые к ним. Проведены методики «Направленность на вид инженерной деятельности» О. Б. Годлинник, «Исследование представлений субъекта труда о необходимых для выбранной деятельности свойствах личности». Наиболее выраженным видом направленности диагностирован проектно-конструкторский, в то время, как научно-исследовательская и организаторская выражены крайне минимально. Среди профессионально важных качеств, по мнению инженеров выпускных курсов, должны доминировать имажинитивные, мыслительные и аттенционные. Полученные данные могут быть применены при разработке программы психологического сопровождения технического образования.Документ Особливості та предиктори часової компетентності студентів інженерно-технічних спеціальностей(Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки, 2015) Підбуцька, Ніна ВікторівнаУ статті розкрито складники професіоналізму особистості майбутнього інженера, показано, що операційний компонент містить часову компетентність, що є характеристикою суб’єкта діяльності, яке проявляється в організації власної діяльності відповідно до часового простору і його вимог, в адекватному уявленні про минуле, сучасне та майбутнє, що сприятиме самоактуалізації в будь-якій сфері діяльності. У дослідженні використано комплекс психодіагностичних методів: методика «Смисложиттєві орієнтації» Дж. Крамбо, Л. Махоліка адаптована Д. О. Леонтьєвим (СЖО), п’ятифакторний особистісний опитувальник Р. МакКрає, П. Коста (Big five), методика «Ціль-Засіб-Результат» О. О. Карманова, методика діагностики начальної мотивації студентів (А. О. Реан і В. О. Якунін, модифікація Н. Ц. Бадмаєвой), опитувальник часової перспективи Зімбардо, методика «Шкали переживання часу» Є. І. Головахи та О. О. Кроніка. Оцінюючи результати з вивчення часової компетентності майбутніх інженерів, уявлення про час можна вважати гедоністичним без чітких планів на майбутнє. За допомогою одно факторного дисперсійного аналізу (ANOVA), установлено, що студенти, які вважають майбутнє фаталістичним, не задоволені своїм минулим, воно їм бачиться нецікавим, негативним, тож вони живуть сьогоденням, не думають про майбутнє. Завдяки регресійному аналізу виявлено, що майбутній інженер, спрямований на майбутнє, діє відповідно до чинних норм, розуміє власні соціальні та професійні обов’язки, сумлінний, ставить адекватні цілі в житті, усвідомлюючи, що їх потребою корегувати залежно від ситуації, що складеться у житті. Обґрунтовано, що для формування часової компетентності як складника професіоналізму особистості майбутнього інженера треба здійснювати психологічний супровід етапу професійної підготовки в технічному вищому навчальному закладі.Документ Розробка опитувальника "Базовий професіоналізм особистості майбутнього інженера"(Аксіома, 2015) Підбуцька, Ніна ВікторівнаУ статті розкрито результати розробки й апробації опитувальника з вивчення особливостей розвитку базового професіоналізму особистості студентів інженерно-технічних спеціальностей. Теоретична розробка опитувальника пов’язана із розумінням професіоналізму особистості майбутнього інженера як інтегрованої характеристики суб’єкта діяльності, яка вміщує не лише професійну компетентність, а й відображає високий рівень професійно значимих якостей, професійну ідентичність, акмеологічні складові, мотиваційну сферу і ціннісні орієнтації, які забезпечують прогресивний розвиток фахівця. Розробка проводилася у два етапи. Результати першого етапи не дали змогу використовувати опитувальник через недостатній рівень надійності та валідності. На другому етапі результати перевірки засвідчили коректність опитувальника та можливість його проводити із майбутніми інженерами. Всього у дослідженні прийняло участь 363 респонденти. Валідність та надійність Опитувальника перевірялася за допомогою таких програм: статистичний пакет для соціальних наук SPSS (версія 20.0) та ITEMAN. Опитувальник складається з 31 твердження, відповідь за яким дається за допомогою шкали Лайкерта. Надійність опитувальника (показник Альфа-Кронбаха) складає 0,77, більшість шкал опитувальника узгоджені між собою та мають достатньо високий показник надійності. За результатами кореляційного аналізу виявлено багато позитивних кореляційних зв’язків, що підтверджує взаємопов’язаність шкал та тверджень опитувальника. Регресійний та кластер ний аналіз підтвердив валідність опитувальника. Дискримінативність його завдань мають адекватні показники в діапазоні від 0,390 до 0,516, що дозволяє говорити про його достатню надійність. Шкали опитувальника наступні: атенціональні здібності, стресостійкість, креативність, цілеспрямованість, посидючість, комуникативність, професійна мотивація, професійне мислення.Документ Характеристика й особливості ціннісного компоненту професіоналізму особистості майбутнього інженера(Аксіома, 2015) Підбуцька, Ніна ВікторівнаУ статті досліджено особливості ціннісного компонента професіоналізму особистості майбутнього інженера, до якого віднесено особистісно-професійну задоволеність і образ професії інженера. У дослідженні використано комплекс психодіагностичних методик: анкета з вивчення задоволеності обраною професією майбутніми інженерами, семантичний диференціал для оцінки професії В. П. Сєркіна, опитувальник самоорганізації діяльності Є. Ю. Мандрикової, тест «Індекс життєвої задоволеності» Н. В. Паніної. Виявлено, що у майбутніх інженерів в цілому домінує задоволеність власним вибором професії, усвідомлюють її зміст і значення, але існує невпевненість в успішному працевлаштуванні. Розкрито динаміку задоволеності професією протягом навчання у вищому навчальному закладі. Так, у більшості студентів інженерно-технічних спеціальностей вона або підвищилася, або не змінилася, що пов’язується ними із викладанням цікавих дисциплін, підвищенням рівня професійної компетентності, проходженням практики на виробництві. Причинами зниження задоволеності є відсутність інтересу до професії, брак практичних занять і складності працевлаштування. Досліджуючи образ професії інженера, виявлено, що для випускника вона є важливою, зараз і в майбутньому затребуваною у суспільстві. За допомогою факторного аналізу виділено три фактори, що мають найбільше навантаження: «Ідеалізований позитивний образ професії інженера», «Образ важливої, але недостатньо перспективної професії», «Неадекватний образ професії інженера». За допомогою однофакторного дисперсійного аналізу виявлені уявлення щодо професії респондентів із низьким рівнем особистісно-професійної задоволеності.Документ The piculiarities of engineering students’ temperament as the prerequisite for their creative abilities(International Community of Economics and Society, 2015) Pidbutska, N. V.The structure of temperament and the peculiarities of creative abilities of the students of technical specialties are analyzed in the article. It is revealed that the most expressed formal and dynamic properties are communicative arginate, psychomotor plasticity and speed, and also communicative speed, in general temperament is “mixed highly active, sanguinecholeric”. Among creative abilities the fi gurative creativity is the most expressed, verbal creativity is little developed. To check a hypothesis of interrelation of temperament and creative abilities the correlation analysis is carried out and correlation galaxies are constructed. According to the results all characteristics of creative abilities (fl exibility, fl uency, a readiness, originality and abstractness) are determined by such manifestations of temperament as emotionality, activity, an arginate, speed and plasticity in generally communicative and intellectual spheres. All correlation relationships have positive character, except abstractness which negatively correlates with a psychomotor arginate, plasticity and activity.Документ Проблеми професійно-етичної підготовки майбутніх інженерів(НТУ "ХПІ", 2015) Созикіна, Г. С.У статті проаналізовано деякі проблеми професійно-етичного розвитку майбутніх інженерів у процесі їх підготовки у ВНЗ. Обґрунтована та доведена доцільність формування етичних кодексів інженерів на прикладі досвіду розвинених країн.