Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Адаптація українського правового регулювання скидання забруднювальних речовин до екологічного законодавства ЄС(Ужгородський національний університет, 2022) Уберман, В. І.; Васьковець, Людмила АнтонівнаДосліджується проблема адаптації українського правового регулювання скидання (РС) забруднювальних речовин (ЗР) з точкових джерел у поверхневі води до екологічного законодавства ЄС. Аналізуються вимоги водної політики України до РСЗР, як шляху правового забезпечення доброго хімічного стану та якості вод. Зазначається, що адаптація має ґрунтуватися на порівняльних дослідженнях правових механізмів лімітаційного регулювання у складі: інститутів екологічного законодавства ЄС: водних послуг, регулювання впливу промислової діяльності, інтегрованого управління за басейновим принципом, та інститутів спеціального водокористування і екологічної безпеки водного законодавства України. Виявлено, що головною проблемою адаптації є відмінність базових еколого-політичних принципів підінститутів РСЗР. Українське РСЗР ґрунтується на застарілому принципі «emission – immission» ЗР, який передбачає господарське використання властивості асимілювальної спроможності (АС) ділянок водних об’єктів у всіх випадках лімітаційного регулювання. Європейське регулювання здійснюється за комбінованим підходом і засновано на сучасних принципах «обережності» та «ліквідації шкоди довкіллю в першу чергу у його джерелі», а використання АС дозволяється як виняток лише щодо пріоритетних ЗР в окремих випадках. Визначається шлях та пропонуються зміни українського водного законодавства, які забезпечують адаптацію його РСЗР до європейського відповідника. Адаптацію можна виконати доповненнями та змінами Водного кодексу України (ВКУ), які перш за все стосуються поняттєво-категоріального апарату ВКУ та використання європейських термінів. Також у ВКУ необхідно змінити регулятивні норми у 9-и статтях та додати 4 нових статті. Для конкретизації нових вимог слід розробити та змінити 11 підзаконних нормативно-правових актів, половина з яких належить до завдань Кабінету Міністрів України. Запропонованими змінами створюється весь ланцюг еколого-правового регулювального впливу на скидання ЗР.Документ Принципи українського правового регулювання скидання забруднювальних речовин та його адаптація до екологічного законодавства Європейського Союзу(Запорізький національний університет, 2022) Уберман, В. І.; Васьковець, Людмила АнтонівнаДосліджується проблема адаптації українського правового регулювання скидання забруднювальних речовин (РСЗР) із точкових джерел у поверхневі води до екологічного законодавства Європейського Союзу. Аналізуються вимоги водної політики України до регулювання скидання забруднювальних речовин як засобу забезпечення доброго стану та якості вод, їх екологічної безпеки. Зазначається, що адаптація має ґрунтуватися на порівняльних дослідженнях правових механізмів регулювання скидання забруднювальних речовин, головним чином лімітаційного регулювання, у складі інститутів водних послуг, регулювання впливу промислової діяльності й інтегрованого управління за басейновим принципом екологічного законодавства Європейського Союзу, відповідно, інститутів спеціального водокористування й екологічної безпеки водного законодавства України. Визначається шлях та пропонуються заходи щодо змін у сукупності чинних норм українського водного законодавства, які забезпечують адаптацію його регулювання скидання забруднювальних речовин до європейського відповідника. Виявлено, що суттєвою проблемою адаптації є відмінність цих підінститутів за базовими еколого-політичними принципами. Українське регулювання скидання забруднювальних речовин ґрунтується на застарілому принципі “emission – immission” щодо забруднювальних речовин, який передбачає економічне (господарське) використання властивості асимілювальної спроможності (АС) ділянок водних об’єктів у всіх випадках лімітаційного регулювання. Європейське регулювання здійснюється за комбінованим підходом і засновано на сучасних принципах «обережності» та «ліквідації шкоди довкіллю передусім у його джерелі», а використання асимілювальної спроможності дозволяється як виняток лише щодо пріоритетних забруднювальних речовин в окремих випадках. Визначено шлях для швидкої адаптації, яка досягається змінами та доповненнями до Водного кодексу України (ВКУ). Відповідні заходи полягають у 2-х змінах чинного понятійно-категоріального апарату Водного кодексу України та у включенні до нього 11-и європейських дефініцій. У розділах II, III та V Водного кодексу України треба змінити регулятивні норми у 9-и статтях та додати 4 нові статті. Для конкретизації нових вимог варто розробити та змінити 11 підзаконних нормативно-правових актів, 5 із яких належать до завдань Кабінету Міністрів України. Запропонованими змінами створюється ланцюг європейського еколого-правового регулювального впливу на скид забруднювальних речовин.Документ Порівняльні особливості європейського та українського правових механізмів регулювання скидання забруднювальних речовин(Ужгородський національний університет, 2022) Уберман, В. І.; Васьковець, Людмила АнтонівнаДосліджується проблема адаптації українського правового регулювання скидання (РС) забруднювальних речовин (ЗР) з точкових джерел у поверхневі води до екологічного законодавства ЄС. Зазначається, що законодавче лімітування надходження ЗР є одним з актуальних й найбільш дієвих напрямів забезпечення якості вод та їх охорони від забруднення. Базою для адаптації мають слугувати порівняльні дослідження правових механізмів лімітаційного регулювання екологічного законодавства ЄС та водного законодавства України, зосереджені у підінститутах регулювання скидання ЗР (РСЗР) комплексних інститутів якості води та її регулювання. В умовах інтегрованого управління водними ресурсами за басейновим принципом (ІУВРБП) основні елементи РСЗР повинні зазначатися у планах управління річковими басейнами (ПУРБ) і показуватися у звітах. Перехід до сучасного РСЗР та його наближення до європейського відповідника вимагає порівняльного дослідження структури й складу правових механізмів РСЗР екологічних законодавств ЄС та України. Дослідження виявило, що європейське РСЗР принципово відрізняється від українського за цілеспрямуванням, системною побудовою і правовими інструментами, є більш ґрунтовним та детально розробленим. Запропоновано методику порівняння принципів регулювання, правових дефініцій та регуляторних норм РСЗР п’яти головних законодавчих джерел європейського екологічного права та двох основних джерел України. Використовувався набір (шкала) з 18 предметно-функціональних ознак механізму та ланцюга еколого-правового впливу РСЗР. Визначено, що з 35 оцінок за ознаками порівняння відповідність відсутня у 51 %. Така невідповідність регулятивних норм РСЗР визначається стосовно найбільш важливих ознак правового регулювання. Зроблено висновки, що здійснення ІУВРБП вимагає переходу до сучасних європейських правовідносин щодо РСЗР, відповідного структурування та деталізації певних вимог ПУБР.Документ Скидання забруднювальних речовин: адаптація вітчизняногозаконодавства до екологічного законодавства ЄС(Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського, 2022) Уберман, В. І.; Васьковець, Людмила АнтонівнаУ статті досліджується проблема адаптації українського правового регулювання скидання забруднювальних речовин (РСЗР) з точкових джерел у поверхневі води до екологічного законодавства ЄС. Аналізуються вимоги водної політики України до РСЗР, як засобу забезпечення доброго хімічного стану та якості вод, їх екологічної безпеки. Зазначається, що адаптація має ґрунтуватися на порівняльних дослідженнях правових механізмів РСЗР, головним чином лімітаційного регулювання, у складі інститутів водних послуг, регулювання впливу промислової діяльності та інтегрованого управління за басейновим принципом екологічного законодавства ЄС і, відповідно, інститутів спеціального водокористування та екологічної безпеки водного законодавства України. Визначається шлях та пропонуються конкретні заходи щодо змін у сукупності чинних норм українського водного законодавства, які забезпечують адаптацію його РСЗР до європейського відповідника. Виявлено, що суттєвою проблемою адаптації є відмінність цих підінститутів за базовими еколого-політичними принципами. Український РСЗР ґрунтується на принципі «emission – immission» ЗР, який передбачає економічне (господарське) використання властивості асимілювальної спроможності (АС) ділянок водних об’єктів у всіх випадках лімітаційного регулювання. Тоді як європейське регулювання здійснюється за комбінованим підходом і засновано на сучасних принципах «обережності» та «ліквідації шкоди довкіллю в першу чергу у його джерелі», а використання АС дозволяється як виняток лише щодо пріоритетних ЗР в окремих випадках. Визначено шлях для швидкої адаптації, яка досягається змінами та доповненнями до Водного кодексу України (ВКУ). Відповідні заходи полягають у 2-х змінах поняттєво-категоріального апарату ВКУ та у включенні до нього 11-и європейських термінів. Також у розділах ІІ, ІІІ та V ВКУ пропонується змінити регулятивні норми у 9-и статтях та додати 4 нових статті. Для конкретизації нових вимог слід розробити та змінити 11 підзаконних нормативно-правових актів, зміст 5-и з яких належить до завдань Кабінету Міністрів України. Запропонованими змінами створюється весь ланцюг еколого-правового регулювального впливу на скид ЗР.