Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Лексико-семантичні особливості перекладу німецьких прислів'їв про працю(Видавничий дім "Гельветика", 2022) Гаврилова, Ірина МиколаївнаУ статті розглянуто лексичні та семантичні особливості німецьких прислів’їв про працю. Фразеологізми становлять скарбницю культури кожного народу, адже в них відображається історія народу, його мудрість, особливості побуту та світогляду. Прислів’я є предметом дослідження не тільки лінгвістики, але й історії, культурології, літератури, функціональної лінгвістики. Прислів’я – це влучний образний вислів, який віддзеркалює суть певного процесу, явища і має повчальний зміст. Серед його основних характеристик виділяють стійкість, народність, лаконізм, образність та експресивно-емоційну насиченість. Прислів’я представляє завершену самостійну фразу з повною граматичною структурою. До джерела виникнення прислів’їв дослідники відносять різноманітні ситуації, що пов’язані з побутом, трудовою діяльністю, віруванням людини, а також Біблія, латинські тексти і конкретні історичні персоналії. Прислів’я можна класифікувати за джерелом походження, а також тематично. Тематично прислів’я можна ділити як на групи, так і на підгрупи. Серед способів перекладу прислів’їв виділяють дослівну відповідність, адекватний відповідник, калькування, описовий переклад висловлювання. Спираючись на свій досвід і знання перекладач вибирає той спосіб перекладу, який може точно передати зміст висловлювання вихідного тексту. Прислів’я про працю будь-якої країни відображають загально-національне ставлення до праці. Образність – це одна з найхарактерніших рис німецьких прислів’їв про працю. Традиційність (усталеність), фіксована форма, варіативність, загальність, стислість, метафоричність, стилістична забарвленість – це основні риси німецьких прислів’їв про працю. Здебільшого майже усі німецькі прислів’я про працю мають відповідники в українській мові.Документ Усталені словесні комплекси в німецькому публіцистичному дискурсі(Видавничий дім "Гельветика", 2023) Гаврилова, Ірина Миколаївна; Придорожко, ДіанаПублікація присвячена розгляду особливостей вживання усталених словесних комплексів в публіцистичному дискурсі. Тема вважається актуальною, оскільки засоби масової інформації в сучасному світі набирають все більшої популярності, а мовні засоби, що використовуються у цьому дискурсі, стають все більш яскравішими для привертання уваги читачів. Німецькомовні ЗМІ активно реагують на процеси у суспільстві, тому мають вагомий вплив на громадську свідомість та формування суспільної думки читачів. Мета роботи полягає у виявленні функціонального навантаження словесних комплексів у текстах німецькомовної преси. Для досягнення поставленої мети в ході роботи проаналізовано матеріали з таких німецькомовних видань: "Die Welt", "Berliner Zeitung", "Bild", "Die Zeit", "Der Spiegel" та Frankfurter Allgemeine Zeitung. Вибір онлайн – газет пов’язаний з доступністю електронних ресурсів, що полегшує пошук та обробку матеріалів. Поява різноманітних експресивних слів і виразів пов’язана з прагненням яскраво й емоційно висловити своє ставлення до предметів, явищ, інших людей. Експресивна функція стосується здебільшого словесних комплексів ідіоматичного типу. Причиною використання фразеологічних одиниць в мові преси є те, що вони можуть передати глибокий сенс і багатий зміст у стислій формі. Однією з особливостей фразеології німецької мови на даному етапі її розвитку є використання «живих ідіом», що мають певне функціонування у публіцистичних текстах. Дο пοстійних функцій "живοї ідіοми" належать кοмунікативна, нοмінативна та кοгнітивна, що є найважливішими при викοристанні фразеологізмів в німецькοмοвній пресі. На основі дослідження можна зробити висновок, що публіцистичний дискурс став невід`ємною частиною життя і неможливо не побачити тенденцію, яка вказує на зростання використання усталених словесних комплексів у цьому дискурсі. Саме ці комплекси займають особливе місце в лексичній системі німецької мови, бо можуть відображати світобачення та культуру носіїв мови. Ці фактори обумовлюють необхідність дослідження даної теми.Публікація Специфіка вживання англомовних економіко-технічних фразем у діловій комунікації(Видавничий дім "Гельветика", 2022) Писарська, Наталія Віталіївна; Гомон, Андрій Михайлович; Заверющенко, Микола ПетровичСтаття присвячена аналізу основних тенденцій використання у діловій комунікації англомовних фразеологізмів. Наголошено на проблематиці, яка зводиться до відсутності єдиного класифікаційного підходу та орієнтовного розуміння обсягу загальної кількості фразем. Виокремлено три основні групи ідіом за критерієм семантичної неподільності термінів-фразеологізмів. На основі статей економіко-технічного спрямування, які містяться у різних випусках "The Washington Post", "The New York Times", "The Times", "The Guardian", методом рандомної вибірки визначено перелік лексем, які найчастіше використовують у публіцистичному і діловому мовленні. Як окремий аспект дослідження визначено питання інтеграції неологізмів до англомовних фразем-термінів. З’ясовано, що найбільшу кількість ідіом у англомовний офіційно-діловий дискурс вводять математичні науки, транспортна справа, фізика. Фразеологічні одиниці із зоонімами є не менш рідкісним явищем у економіко-технічному дискурсі, адже досить часто такі одиниці відображають поведінку суб’єктів економічної діяльності. Окреслено проблематику калькулювання та визначення допустимих норм такого методу перекладу. Встановлено, що вагома частина фразем у діловій комунікації містить гендерний компонент. На основі зазначеного, прослідковано тенденції до вживання фемінітивів та маскулінітивів. Наведено приклади фразеологізмів, які позбавлені емоційного забарвлення, проте зустрічаються у діловій комунікації спеціалістів, що займаються "точними науками". Підсумовано, що перенасиченість ділового мовлення штампами і стандартними кліше є логічним результатом того, що офіційному спілкуванню властива певна безособовість і шаблонність.Документ Лінгвофразеологічна інтерпретація концепту сім'я як духовної цінності в поетичному світі Віктора Бойка(Ужгородський національний університет, 2020) Черненко, Ольга ІгорівнаУ статті з'ясовано місце та значення концепту СІМ'Я в поетичному світі Віктора Бойка, зроблено спробу дослідити сімейні цінності крізь призму фразеології української мови й проаналізувати принципи, на яких базується родина. Визначено значення концепту СІМ'Я як одного з пріоритетних аспектів аксіологічної науки, а також досліджено мікроконтексти поетичних текстів митця, у яких цей ціннісно-лінгвістичний аспект набуває найяскравіших ознак. Проаналізовано складники концепту СІМ'Я, виокремлено напрямки розвитку цього поняття. А також зосереджено увагу на характеристиці духовних цінностей особистості, подано найпереконливіші класифікації вчених щодо їхнього існування. Запропоновано мікроконтексти, у яких найглибше можна виокремити основні риси концепту СІМ'Я, обґрунтовано ідіостильову й філософську картини світу В.С. Бойка, відповідні риси його мовної картини світу. Сімейні цінності – це визначені суспільством норми й постулати, на яких базується, а також принципи, яких дотримується, родина. Формування поняття духовні цінності разом із сімейними відбувалося протягом багатьох століть не лише в соціумі, але й в українській лінгвокультурі. Окрім того, родина належить до базових духовних цінностей людини. Родинні мотиви наявні в народній творчості: піснях, легендах, казках, прислів'ях тощо, а також є актуальними для літературної діяльності. Відповідно цей концепт є універсальним і регулярно вербалізується низкою лексем. Використання автором художніх засобів робить мову його творів виразною й точною. Влучні метафори або цікаві порівняння виокремлюють лірику Віктора Бойка з-поміж творів інших митців. Макроконцепт СІМ'Я є важливим складником будь-якої лінгвокультури, адже протягом багатьох століть чи навіть тисячоліть родинні зв'язки були найменшою державною ланкою. Родина посідала чи не найперше місце серед усіх ціннісних орієнтирів індивіда. Серед багатьох інтенцій, у яких вербалізується концепт СІМ'Я, виділяємо такі художньо-семантичні смисли, у яких він реалізується: родина – близькі родичі, родина – пам'ять, родина – війна, родина – захист від негараздів, родина – думки, родина – щастя, любов, родина – кохання, родина – рідний край.