Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
11 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ Імпульсний електроліз хромоксидного покриття на нержавіючий сталі(Видавничий дім "Гельветика", 2022) Штефан, Вікторія Володимирівна; Баламут, Наталія Сергіївна; Кануннікова, Надія Олександрівна; Кобзев, О. В.Металоксидні матеріали часто використовуються для різних цілей у військовій техніці, що дають цікаві результати, особливо завдяки їх міцності, корозійної стійкості, низькій питомій вазі та іншим властивостям. Так поширеним використання оксидних покриттів є, наприклад, виготовлення ствола автоматичної стрілецької зброї. Основними галузями застосування металоксидних покриттів є машинобудування, хімічна, нафтохімічна, автомобільна, металургійна промисловості, медицина, радіоелектроніка, будівництво тощо. Діапазон застосування цих матеріалів збільшується з кожним днем та можна з певністю заявити, що це матеріали майбутнього. Нержавіюча сталь використовується у всіх сферах діяльності людини, починаючи від важкого машинобудування і закінчуючи електронікою та механікою. Дослідження закономірностей кінетики формування металоксидних покриттів на сталі важливо, оскільки вони мають практичну значимість в таких технологіях, як обробка поверхні матеріалів і електрохімічний захист металів і сплавів від корозії. Відсутність достовірних відомостей про кінетику та механізми формування металоксидних покриттів високолегованих нержавіючих сталей є актуальним, оскільки вони повинні бути в основі про гнозування властивостей покриттів та розробки протикорозійного захисту. Особливо важливі такі дослідження для електрохімічних процесів, в яких склад реакційних мас в ході формування матеріалу змінюється і, відповідно, змінюється його властивості. Імпульсний умови ведення електролізу допо магають зрозуміти фактори впливу режиму процесу на процес формування металоксидної поверхні. В роботі показано вплив параметрів нестаціонарного електролізу, таких як, амплітуда, скважність, тривалість імпульсу та паузі, наявність зворотного імпульсу на структуру на текстуру поверхні хромвмісних покриттів. Експериментально доведено, що величина скважності має домінуючий вплив на осадження суцільного катодного шару. Дослідження морфології показали, що за текстурою осад формується у вигляді глобул, розмір яких залежить від параметрів режиму імпульсного електролізу.Документ Электрохимическое осаждение Co-Mo-W и Co-Mo-Zr покрытий из комплексных электролитов(Київський національний університет технологій та дизайну, 2019) Ненастина, Татьяна Александровна; Ведь, Марина Витальевна; Проскурина, Валерия Олеговна; Зюбанова, Светлана ИвановнаДокумент Вплив режиму електролізу на кількісний і фазовий склад покривів Fe–Co–W(Mo)(Український державний хіміко-технологічний університет, 2019) Сачанова, Юлія Іванівна; Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола Дмитрович; Єрмоленко, Ірина ЮріївнаДосліджено вплив природи на кількісний і фазовий склад і морфологію покривів Fe–Co–W(Mo), осаджених з цитратних електролітів на основі ферум (ІІІ). Показано, що вміст заліза в покриві Fe–Co–W збільшується з 50 до 60 ат.% з підвищенням густини як постійного, так і імпульсного струму, а покриви Fe–Co–Mo збагачуються молібденом. Застосування імпульсного струму сприяє зростанню атомної частки молібдену від 9-11 до 12-15 ат.% і зниженню вмісту кобальту від 36-38 до 28-29 ат.%. Сумарний відсоток легувальних компонентів є максимальним 53-55 ат.% при густині струму 5 А/дм² і співвідношенні тривалості імпульс/пауза (10-20) мс/10 мс. Вихід за стумом сплавів знижується з густиною постійного струму від 45% до 30%, але використання імпульсного режиму сприяє зростанню виходу за струмом до 75%. Поверхня покриттів Fe–Co–W(Mo), осаджених імпульсним струмом, стає більш рівномірною за розподілом сплавотвірних компонентів, а кількість Оксигену в сплава суттєво знижується. Встановлено, що покриви Fe–Co–W(Mo), одержані в імпульсному режимі, містять фази кристалічних W, Mo та інтерметалідів Fe₂W, на відміну від осаджених постійним струмом.Документ Cobalt based coatings as catalysts for methanol oxidation(Науково-технологічний комплекс "Інститут монокристалів", 2020) Nenastina, T. A.; Ved, M. V.; Sakhnenko, N. D.; Yermolenko, I. Yu.; Volobuyev, M.; Proskurina, V. O.The cobalt based coatings with refractory metals (Mo, W, Zr) were deposited from pyrophosphate-citrate electrolytes in a pulsed mode. It has been shown that, with increasing current density, Co-Mo-W and Co-W-ZrO2 alloys are enriched in tungsten, grain sizes decrease, but a network of cracks appears on the surface of the Co-Mo-W coating. In the Co-Mo-ZrO2 coating, with increasing current density, the zirconium content increases due to molybdenum, and the surface is the most fractured and small-globular. The surface roughness parameters for Co-Mo-ZrO2 are one order of magnitude higher than those for Co-Mo-W. Cyclic voltammograms show that the Co-Mo-ZrO2 deposits are characterized by the highest stability under anodic polarization due to the inclusion of molybdenum and zirconium(IV) oxide in their composition. The kinetics of the methanol anodic oxidation on electrodes coated with cobalt alloys was studied, and the participation of intermediate metal oxides in oxygen transport was revealed. A significant increase in the anode current peak indicates a higher electro-catalytic activity of the zirconium-containing coatings among the studied alloys.Документ Galvanic ternary Fe−Co−W coatings: structure, composition and magnetic properties(Науково-технологічний комплекс "Інститут монокристалів", 2018) Yermolenko, I. Yu.; Ved, M. V.; Sakhnenko, N. D.; Fomina, L. P.; Shipkova, I. G.Principles of Fe–Co–W alloys electrodeposition from complex Fe (III) based citrate electrolytes are discussed. The effect of both current density and pulse on/off time on the quality, composition and surface morphology of the electrolytic alloys were determined. The application of pulsed electrolysis provides increasing ungsten content up to 13 at.%, at current efficiency of 70-75 %. Globular surface of Fe–Co–W coatings is caused by refractory metals incorporation, and crystalline and amorphous parts of structure are visualized by X-ray spectroscopy, including inter-metallic phases Co₇W₆, Fe₇W₆ along with α-Fe and Fe₃C. The coherent-scattering region size of the amorphous part is 2-8 nm. Magnetic characteristics of amorphous Fe–Co–W coatings were measured in dependence of deposition ime. The conclusion was made that the content of magnetic phase in upper layers of coating is greater than in the bottom ones due to decreasing W atom concentration.Документ AFM surface analysis of Fe–Co–Mo electrolytic coatings(Інститут хімії поверхні ім. О. О. Чуйка НАН України, 2017) Yermolenko, I. Yu.; Ved, M. V.; Sakhnenko, N. D.; Zubanova, S. I.; Tychyna, O. N.The study aims at the investigation of the morphology and topography of the ternary Fe–Co–Mo electrolytic coatings. Compositions and morphology of the alloys are examined by scanning electron microscopy and X-ray analysis. Both topography and surface roughness are studied by an atomic force microscopy AFM using a NT–206 microscope. The Fe–Co–Mo coatings with an iron content of 47 at.%, cobalt 28 at.% and molybdenum 25 at.% are deposited on mild steel substrate by pulse electrolysis mode from citrate bath with the ratio of concentrations с(Fe³⁺):с(Co²⁺):с(MoO₄²⁻) = 2.5:3:1. Atomic force microscope analysis topography of the coatings Fe–Co–Mo at the scanning area 39.9×39.9 μm show that their surface is more developed compared with the substrate material. Moreover the AFM analysis of the coatings morphology and surface topography indicates the parts with a globular structure with an average conglomerates size of 0.2-0.5 μm and singly located sharp grains. Within the same scan area, sites with a developed surface are detected the topography of which is identical to the crystal structure of cobalt with the crystallite size in the range of 0.2-1.75 μm. The parameters Ra and Rq for parts with different morphology as well as average characteristics of coatings demonstrated the low roughness of the surface. Electrolytic deposits Fe–Co–Mo can be attributed to 8-9-th class of roughness. The study tested the magnetic behavior of Fe–Co–Mo coatings. The coercive force of 7-10 Oe confirms the soft magnetic properties of materials which in combination with high microhardness open prospects for usage of Fe–Co–Mo systems in the production of magnetic head elements for recording and reproducing information.Документ Керування складом і властивостями бінарних і тернарних електролітичних вольфрамвмісних покривів(НТУ "ХПІ", 2019) Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Єрмоленко, Ірина Юріївна; Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Яр-Мухамедова, Гульмира ШарифівнаВстановлено вплив режимів електролізу на склад і морфологію поверхні бінарних Co(Fe)-W і тернарних Fe-Co-W сплавів. Доведено, що нанесені в імпульсному режимі покриви бінарними сплавами відрізняються більш рівномірним розподілом компонентів по поверхні, меншим вмістом оксигену і глобулярною морфологією. Це пояснюється особливостями електрокристалізації сплавів в умовах нестаціонарного електролізу: під час імпульсу відбувається відновлення Fe3+до Fe2+, а оксовольфраматів – до оксидів вольфраму у проміжному ступені окиснення. В період паузи реалізуються процеси адсорбції реагентів, відновлення Fe2+ до металічного стану, хімічного відновлення проміжних оксидів вольфраму ад-атомами гідрогену та хімічна реакція вивільнення лігандів. Застосування імпульсного струму дозволяє осаджувати тернарні Fe-Co-W з більш рівномірною поверхнею і розширити діапазон вмісту тугоплавкого компоненту в сплаві, а вихід за струмом процесу підвищується практично вдвічі до 70 – 75 % порівняно із гальваностатичним. Показано, що за фазовим складом бінарні покриви є твердими розчинами вольфраму в α-Fe або α-Co, тоді як тернарний Fe-Co-W є аморфно-кристалічним і містить фази інтерметалідів Co7W6 і Fe7W6, а також α-Fe та цементиту Fe3C. Доведено можливість керування складом і морфологією поверхні вольфрамвмісних покривів із залізом та/або кобальтом застосуванням різних режимів та параметрів електролізу – постійного та імпульсного струму з варіюванням густини струму, тривалості імпульсу/паузи. Імпульсний електроліз сприяє підвищенню вмісту тугоплавкого компоненту та ефективності електролізу. Електролітичні сплави переважають за мікротвердістю основу зі сталі у 3–4 рази, причому підвищення вмісту вольфраму забезпечує підвищення механічних характеристик, за рахунок утворення інтерметалідів та аморфної структури покривів. За показниками покриви сплавами Co(Fe)-W і Fe-Co-W можуть ефективно використовуватись для зміцнення поверхонь зі сталі та чавуну, а також у ремонтних технологіях для відновлення спрацьованих деталей з наданням поверхні підвищених фізико-механічних властивостейДокумент Electrodeposition of catalytic ternary cobalt based coatings(Украинский государственный химико-технологический университет, 2015) Ved, M. V.; Sakhnenko, N. D.; Glushkova, M. A.; Hapon, Yu. K.; Kozyar, M. A.Consistent patterns for electrodeposition of Co-Mo-W and Co-Mo-Zr coatings from polyligand citrate-pyrophosphate bath were investigated. The effect of both current density amplitude and pulse on/off time on the quality, composition and surface topography of the galvanic alloys were determined. It was established the coating Co-Mo-Zr enrichment by alloying components with current density increasing as well as the rising of pulse time promotes the content of zirconium, and pause – molybdenum because of subsequent chemical reduction of its intermediate oxides by hydrogen ad-atoms. It was found that the content of the refractory metals in the coating Co-Mo-W depends on the current density and on/off times extremely and maximum Mo and W content corresponds to the current density interval 12–18 A·dm−2, on-/off-time 5–10 msec. It was shown that Co-Mo-W alloys exhibits the greatest level of catalytic properties as cathode material for hydrogen electrolytic production from acidic media which is not inferior a platinum electrode. The galvanic alloys Co-Mo-Zr with zirconium content 1.5–2.0 wt.% demonstrate high catalytic properties in the carbon oxide (II) oxidation. This confirms the efficiency of materials as catalysts for the gaseous wastes purification and gives the reason to recommend them as catalysts for hydrocarbon combustion.Документ Iron binary and ternary coatings with molybdenum and tungsten(Elsevier Inc., 2016) Ved, M.; Sakhnenko, N. D.; Karakurkchi, A.; Yermolenko, I. Yu.; Yar-Mukhamedova, G.Electrodeposition of Fe-Mo-W and Fe-Mo layers from a citrate solution containing iron(III) on steel and iron substrates is compared. The utilization of iron(III) compounds significantly improved the electrolyte stability eliminating side anodic redox reactions. The influence of concentration ratios and electrodeposition mode on quality, chemical composition, and functional properties of the alloys is determined. It has been found that alloys deposited in pulse mode have more uniform surface morphology and chemical composition and contain less impurities. Improvement in physical and mechanical properties as well as corrosion resistance of Fe-Mo and Fe-Mo-W deposits when compared with main alloy forming metals is driven by alloying components chemical passivity as well as by alloys amorphous structure. Indicated deposits can be considered promising materials in surface hardening technologies and repair of worn out items.Документ Аналіз електромагнітних процесів в нелінійно-параметричному електрохімічному колі при дії несинусоїдної вхідної напруги(НТУ "ХПІ", 2009) Бондар, Олег ІгоровичВ статті запропоновано нелінійно-параметричну математичну модель кола з електролізером осадження металів з урахуванням індуктивності кола, катодних та анодних процесів, а також зміни у часі активного пору електроліту. На основі чисельного розв’язку системи рівнянь електромагнітного стану кола отримано часові залежності прикатодного спаду напруги та середнього значення струму осадження металу в електролізері нікелювання при живленні кола від джерела трипульсової випрямленої несинусоїдної напруги.