Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
34 результатів
Результати пошуку
Документ Духовний світ особистості у працях сучасних вітчизняних філософів(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Смоляга, Марина Віталіївна; Дишкант, Тетяна МиколаївнаСтаття присвячена проблемі духовності особистості. На підставі виявлення сутнісних характеристик духовного світу особистості формуються загальне уявлення про його багатогранність, інтелектуальний запит щодо його структурного аналізу. Спроба такого аналізу здійснюється на основі звернення до праць видатних вітчизняних філософів, які створили певні теоретичні засади для подальшого осягнення феномена духовності. Автор звертається до праць С. Кримського, М. Поповича, І. Беха, В. О. Лозового з метою виявлення загальної структури духовності особистості. До складу такої структури в якості духовної основи належать Ціннісно-смисловий універсум та різноманітні форми духовної іррадіації та духовного впливу. Таке розуміння духовного світу особистості вимагає реалізації культурно-діяльнісного підходу у духовному вихованні.Документ Совість як внутрішня духовна форма культури у етиці І. Канта(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Разводова, Тетяна ОлександрівнаСтаття присвячена проблемі духовності особистості. На підставі виявлення сутнісних характеристик духовного світу особистості формуються загальне уявлення про його багатогранність, інтелектуальний запит щодо його структурного аналізу. Спроба такого аналізу здійснюється на основі звернення до праць видатних вітчизняних філософів, які створили певні теоретичні засади для подальшого осягнення феномена духовності. Автор звертається до праць С. Кримського, М. Поповича, І. Беха, В. О. Лозового з метою виявлення загальної структури духовності особистості. До складу такої структури в якості духовної основи належать Ціннісно-смисловий універсум та різноманітні форми духовної іррадіації та духовного впливу. Таке розуміння духовного світу особистості вимагає реалізації культурно-діяльнісного підходу у духовному вихованні.Документ Історичний вимір духовності(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, 2023) Міщенко, Віктор ІвановичУ статті розглядається проблема визначення загальноісторичного рівня розвитку духовності з метою осягнення її ніверсального філософського смислу, ролі в долі цивілізації. Автор виділяє психологічний, психолого-педагогічний, психолого-соціальний, соціально-психологічний та аксіологічний рівень аналізу, які застосовуються сучасними дослідниками. З метою виявлення найзагальнішого рівня аналізу – соціального автор застосовує діалектичний підхід, розглядає духовність в історичному русі, тобто як історичне поняття. У пошуках методології наукового дослідження автором виявлені певні недоліки загальноприйнятих світоглядних підходів: матеріалізму, суб’єктивного та об’єктивного ідеалізму. Визначається, що певну роль інтегративного підходу може здійснити звернення до категорії «цивілізація», яка поєднує матеріальні та духовно-культурні складники, є підґрунтям виявлення екоантропологічного підходу. Застосування екоантропологічного підходу дає можливість виділити основні історичні типи цивілізаційної діяльності людства – освоєння, підкорення й одухотворення природи, та відповідні їм історичні типи цивілізації: космогенну, техногенну та антропогенну. Автор робить висновок про те, що історичні типи духовності відповідають цим типам цивілізаційного устрою, та вказує на їх зв’язок з відповідними типами духовного устрою – катарсичної, інноваційної та інтелектуально-моральної духовності. Розкривається історичне завдання кожного типу духовності стосовно людини: створення людського в людині, розвиток та удосконалення лю дини, реалізація людиною власної місії або покликання людини у Всесвіті. Інтелектуально моральна духовність має первинне завдання: гармонізувати цивілізаційний розвиток на зламі тисячоліть, усі складники антропо-інфо-техно-екосфери, забезпечити створення справжнього технотронного суспільства, трансформацію до планетарно-космічної в найбільш загрозливий час існування людства. Робиться висновок про те, що нова форма не скасовує стару взагалі, а народжується на її основі, але визначає нові пріоритети існування, стратегії розвитку нової цивілізації. Розвиток нових типів духовності стає когерентним стосовно розвитку матеріальних утворень Всесвіту, форм руху матерії (фізичної, хімічної, біологічної, соціальної), що може розглядатися як подальший крок у розвитку теорії глобального еволюціонізму.Документ Формування лідерського потенціалу інтелігента(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Гура, Тетяна Віталіївна; Пономарьов, Олександр СеменовичОбґрунтовано значення розвитку лідерських якостей представників різних верств інтелігенції як важливої передумови успішного виконання ними своєї суспільної місії. Показано, що належний лідерський потенціал у поєднанні з високою загальною і професійною культурою інтелігента та його багатим духовним світом істотно підвищує можливості і творчої діяльності інтелігента, і з його впливу на розвиток духовності й культури широких верств населення. Проаналізовано сенс понять “інтелігентність лідера” та “лідерство інтелігента”, розкрито їхню роль в процесах суспільного розвитку. Показано цілі, зміст і характер формування рис і якостей лідерства та інтелігентності майбутніх фахівців Розглянуто можливість використання синергетичного ефекту, що виникає в результаті цільового розвитку якостей інтелігентності та лідерства студентів як майбутніх фахівців під час формування їхньої професійної та соціальної компетентності.Документ О душе, приятном и неприятном, а также о важности философии для науки(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Фидровская, Мария ГеоргиевнаВ данной статье говориться о важности философии для современной науки, акцентируются проблемы, связанные с отхождением современной науки от философии. Также анализируется важность эмоциональных проявлений человека и предлагается новая концепция и парадигма человека для последующего использования в науке, в том числе естественной через гносеологические аспекты теории. Мы говорим о том, что современную науку, в частности парадигму человека на сегодняшний день необходимо пересмотреть, сделать это необходимо прежде всего в философии, а затем и в науке. Дело в том, что почему-то в науке осталась устаревшая парадигма человека, кроме того и в самой философии необходимо сделать существенное дополнение по этому поводу. В этой статье также есть и критика некоторых более-менее современных подходов, тем не менее, основной темой этой статьи являются авторские разработки на тему парадигмы человека в философии, их изложение и обоснование. Это значит, что мы предлагаем новую концепцию, над которой работаем в настоящий момент, и хотим представить ее с точки зрения современной науки, и, кроме того, как уже было сказано, посмотреть на ту ситуацию, которая сегодня в науке сложилась. Мы обратимся к работе Дельгадо «Мозг и сознание», которая как раз является научным трудом на стыке наук и посмотрим, как же обстоит дело в современных наукаx о человеке. Вопрос о человеке, как говорят многие антропологи – это один из важнейших вопросов для самого человека, а здесь мы рассматриваем не только, конкретно человека, но и живую душу вообще, вместе с ним. Безусловно, проведется анализ существующей парадигмы науки, будут кратко показаны ее недостатки. И кроме того, в данной работе будет вновь изложен фундаментальный взгляд Немецкой Классической философии о необходимости возвращения философии в лоно современной науки.Документ Динаміка розвитку науки в нелінійних моделях: нові пошуки духовності технотронне суспільство(Гілея, 2020) Владленова, Іліана ВікторівнаВ рамках нелінійної моделі розвивається концепція "теорія мережевого актора", яка використовує трансдисциплінарний підхід, який дозволяє багатоаспектно проаналізувати процеси, що протікають в сучасній науці, виявити великі масштаби технологічних розробок в контексті політичних, організаційних, правових, технічних, світоглядних, внутрішніх наукових і т. ін. чинників. Мережі служать своєрідними зв’язками між різними науковими і соціальними компонентами, які просувають наукові факти.Документ Духовність і відповідальність спортсмена(Вінницький державний педагогічний університет ім. Михайла Коцюбинського, 2018) Зінченко, Ліна Володимирівна; Пономарьов, Олександр СеменовичРозглянуто необхідність духовного виховання спортсмена. Показано роль виховання у формуванні й розвитку його духовного світу і культури. Розкрито значення духовності як важливого джерела особистої відповідальності спортсмена. Визначено цілі, види й напрями відповідальності як у спортивній діяльності, так і за її межами, у тому числі по завершенні спортивної кар'єри.Документ Інтелігенція. Проблема соціальної ідентифікації(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Саух, Петро ЮрійовичНа основі аналізу сучасних соціальних трансформацій, небезпечних для суспільної стабільності, поглиблення відчуження населення від держави й недовіри громадян до закону та влади, глухоти вітчизняної провладної еліти до політично неупереджених рекомендацій і порад кращих представників інтелігенції, відслідковується як розпорошується й перетворюється в убогість ще недавній блиск феномена інтелігентності. У зв'язку з цим порівнюється мета, історична роль і значення інтелігенції з реальним станом її приниження в сучасній ситуації. На основі вибудуваного алгоритму класичної моделі інтелігентності, проблем її соціальної ідентифікації, з'ясовується рівень потенціалу і віртуальної здатності сучасної вітчизняної інтелігенції у справі гармонізації "розхитаного" суспільства і суперечливого глобалізованого світу. Доведено, що в ситуації, в якій опинився світ й наше багатостраждальне суспільство ХХІ століття, саме інтелігенція, як ніяка інша соціальна група, може усвідомити міру відповідальності за теперішній стан, оскільки саме вона володіє нелінійною силою, "йоржистістю", наполегливістю та озброєністю проти будь-яких природних, суспільних та історичних недосконалостей й недоречностей. Без інтелігенції і без духовної матриці життя суспільство не просто може стати неповноцінним та неповнокровним, а й таким, що втратить перспективу.Документ Формування духовності та вiдповiдальності як невід'ємних складових розвитку життєвої компетентності особистості(НТУ "ХПІ", 2018) Міщенко, Світлана; Долгарєв, Анатолій ВасильовичРозглянуто питання сутності та змісту понять "духовність" та "відповідальність", вказано на їхнє місце у структурі життєвої компетентності. Показано умови, які сприяють розвитку духовності та формуванню відповідальності, а також зазначено ті обставини, що затримують симбіоз їхнього впливу на життєствердження особистості, зокрема керівника. Зазначено структуру духовності, та схематично відтворено фактори, що безпосередньо впливають на формування відповідальності.Документ Національно-патріотичне виховання як пріоритет вищої освіти(Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, 2017) Чадаєва, К. Ю.; Грень, Лариса МиколаївнаУ статті визначені сутнісні ознаки поняття "патріотизм", яке відображує складне явище суспільного життя. Розкрито роль цього явища в життєдіяльності суспільства, доведено його актуальність для сьогодення. Обґрунтовано значення вищої освіти у формуванні патріотичного світогляду молоді. Наведено практичні приклади з реалізації національно-патріотичного виховання під час навчання студентів.