Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
11 результатів
Результати пошуку
Документ Damaging of tungsten and tungsten–tantalum alloy exposed in ITER ELM-like conditions(Elsevier Inc., 2016) Makhlai, V. A.; Garkusha, I. E.; Linke, J.; Malykhin, S. V.; Aksenov, N. N.; Byrka, O. V.; Herashchenko, S. S.; Surovitskiy, S. V.; Wirtz, M.The damage of deformed double forged pure tungsten (W) and tungsten alloyed with 5 wt% tantalum (WTa5) have been studied in experimental simulations of ITER-like transient events with relevant surface heat load parameters (energy density up to 0.75 MJ/m 2 and the pulse duration of 0.25 ms) as well as particle loads (varied in wide range from 10 23 to 10 27 ion/m 2 s) with quasi-stationary plasma accelera- tor QSPA Kh-50. The plasma exposures were performed for the targets maintained at room temperature and preheated at 200 °C. The surface heat loads were either with no melting of W surface or above the melting threshold. The development of surface morphology of the exposed targets as well as cracking and swelling at the surface is discussed. Surface analysis was carried out with an optical microscopy and SEM. Surface modification and development of cracks led to increases of roughness of exposed surfaces. X-ray diffraction (XRD) has been used to study the micro-structural evolution of the exposed targets. The micro deformations of W and WTa5 are similar for targets exposed under similar conditions. The contri- bution of excess complexes of interstitial atoms in the formation of cracks after plasma irradiation was evaluated.Документ Electrochemical Production of Tungsten Powders from Tungsten Hardmetal Waste(Springer Science, 2020) Tulskiy, Gennadiy; Liashok, L. V.; Osmanova, M. P.; Kolupaev, I. N.Hardmetals intended to perform in harsh operating conditions are developed with the use of metallic powders, in particular, tungsten powders. The growing consumption of tungsten in industry necessitates the improvement of techniques employed to produce it from industrial waste. The objective of this research effort was to reduce metallic tungsten (as a powder) from chloride and chloride–fluoride melts and determine the factors influencing its particle size. The starting material was tungsten oxide (WO3) produced electrochemically from processed raw material (VK-6 tungsten carbide pseudoalloy). The melts were KCl–NaCl–CsBr and NaCl–KCl–CsBr–Na3WO3F3 eutectic mixtures. When the melt with a high WO2F42– content was subjected to electrolysis, tungsten precipitated as a superfine powder. The precipitate morphology showed that the tungsten particl esize was dependent on electrolysis conditions. A relatively inexpensive and effective method of producing tungsten powders was developed upon the research.Документ Вплив режиму електролізу на кількісний і фазовий склад покривів Fe–Co–W(Mo)(Український державний хіміко-технологічний університет, 2019) Сачанова, Юлія Іванівна; Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола Дмитрович; Єрмоленко, Ірина ЮріївнаДосліджено вплив природи на кількісний і фазовий склад і морфологію покривів Fe–Co–W(Mo), осаджених з цитратних електролітів на основі ферум (ІІІ). Показано, що вміст заліза в покриві Fe–Co–W збільшується з 50 до 60 ат.% з підвищенням густини як постійного, так і імпульсного струму, а покриви Fe–Co–Mo збагачуються молібденом. Застосування імпульсного струму сприяє зростанню атомної частки молібдену від 9-11 до 12-15 ат.% і зниженню вмісту кобальту від 36-38 до 28-29 ат.%. Сумарний відсоток легувальних компонентів є максимальним 53-55 ат.% при густині струму 5 А/дм² і співвідношенні тривалості імпульс/пауза (10-20) мс/10 мс. Вихід за стумом сплавів знижується з густиною постійного струму від 45% до 30%, але використання імпульсного режиму сприяє зростанню виходу за струмом до 75%. Поверхня покриттів Fe–Co–W(Mo), осаджених імпульсним струмом, стає більш рівномірною за розподілом сплавотвірних компонентів, а кількість Оксигену в сплава суттєво знижується. Встановлено, що покриви Fe–Co–W(Mo), одержані в імпульсному режимі, містять фази кристалічних W, Mo та інтерметалідів Fe₂W, на відміну від осаджених постійним струмом.Документ Corrosion properties of galvanic Fe–Mo(W), Fe–Mo–W coatings(Науково-технологічний комплекс "Інститут монокристалів", 2019) Ved, M. V.; Sakhnenko, N. D.; Karakurkchi, A. V.; Pershina, K. D.; Yermolenko, I. Yu.The methods of analysis of polarization dependences, the electrode impedance spectroscopy and gravimetry were used for the investigation of the corrosion properties of galvanic binary Fe–Mo(W) and ternary Fe–Mo–W coatings in the media of a different acidity. It was shown that the corrosion rate of Fe–Mo–W and Fe–Mo(W) alloys is decreased with an increase in the pH of the solutions and with the enrichment of the alloys by doping refractory components. The dependence of the control of corrosion process on the composition of electrolytic alloys has been specified. It was established that the corrosion resistance of binary alloys is 1.1 to 1.5 orders of magnitude higher in comparison with the parameters of substrate materials, in particular the mild steel. The corrosion resistance indices for the coatings applied using the ternary Fe–Mo–W alloys substantially prevail over those for mild steel, individual metals and binary Fe–Mo and Fe–W coatings. The corrosion resistance of Fe–Mo–W system is equal to 8300 Ohm·cm² and it is conditioned by the formation of the two-component layer film consisting of molybdenum oxides and tungsten oxides. Using the data of gravimetric investigations we constructed the diagrams "the corrosion depth index kh, mm/year – the composition" for the Fe–Mo–W system that allow us to define the metal content ratio for Fe–Mo(W), Fe–Mo–W alloys in order to provide an appropriate corrosion resistance depending on service conditions.Документ Alloying and modification of stainless steels by powerful plasma streams(2016) Makhlaj, V. A.; Aksenov, N. N.; Byrka, O. V.; Chunadra, A. G.; Herashchenko, S. S.; Malykhin, S. V.; Mikhailov, I. F.; Sereda, K. N.; Surovitskiy, S. V.The stainless steel surfaces coated of tungsten have been alloyed and modified with powerful QSPA Kh-50 plasma streams. The plasma streams exposures result in modification of steel-based materials and formation of re-solidified layers. The changes of substrate texture were also registered. Phase characterized by body-centered cubic lattice appeared due to recrystallization of affected material. Thus, the favorable conditions were created for penetration of tungsten into the stainless steel bulk. Growth of lattice parameter was observed as result of plasma irradiation of coated samples. It's indication of tungsten penetration into the depth of substrates.Документ Erosion properties of tungsten and WTa5 alloy exposed to repetitive QSPA plasma loads below melting threshold(Kharkiv Institute of Physics and Technology, 2018) Makhlai, V. A.; Herashchenko, S. S.; Aksenov, N. N.; Byrka, O. V.; Garkusha, I. E.; Malykhin, S. V.; Surovitskiy, S. V.; Kulik, N. V.; Staltsov, V. V.; Lebedev, S. I.; Shevchuk, P. B.; Wirtz, M.; Sadowski, M. J.The damage of deformed double forged pure tungsten (W) and tungsten alloyed with 5 wt.% tantalum (WTa5) have been studied in experimental simulations of ITER-like transient events (surface heat load of 0.45 MJ/m² and the pulse duration of 0.25 ms) with quasi-stationary plasma accelerator QSPA Kh-50. The plasma exposures were performed for targets maintained at room temperature and preheated at 200 or 300°C. The large and fine cracks appeared in result of plasma impacts. The high number of repetitive plasma loads below the melting threshold led to the clear degradation of thermo-mechanical properties of the affected surface layers on tungsten. Comparative analysis of the cracks propagation to the bulk is presented for both W and WTa5 samples.Документ Склад і морфологія поверхні композиційних електролітичних покривів Сo-W-ZrO₂(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Ненастіна, Тетяна Олександрівна; Ведь, Марина Віталіївна; Проскуріна, Валерія ОлегівнаДоведено можливість електросинтезу і керування складом і морфологією поверхні композиційних електролітичних покривів кобальту з тугоплавкими металами варіюванням густини імпульсного струму. Композити на основі кобальту, осаджені на підкладку з міді з білігандних цитратно-пірофосфатних електролітів при густині імпульсного струму 4 А/дм², відрізняються розгалуженою поверхнею і більш рівномірним розподілом компонентів по поверхні, підвищеним вмістом вольфраму, що майже у 5 разів переважає покриви, осаджені при 10 А/дм², та зниженням відсотку оксигену удвічі (до 5,5 %). Це пояснюється гальмуванням реакції виділення газоподібного водню та участю адатомів гідрогену у хімічному відновленні проміжних оксидів вольфраму до металу під час переривання поляризації. Покриви, осаджені із застосуванням імпульсного струму, можна вважати композитами складу Co-W-ZrO₂, в яких оксидна фаза утворюється безпосередньо в електродному процесі як інтермедіат неповного відновлення вольфраматів. Топографія плівок відрізняється наявністю зерен еліптичної і сферичної форми з розмірами кристалітів 80 – 180 нм. На основній поверхні зустрічаються виступи (крупні зерна) діаметром 1 – 3 мкм. Фрактальна розмірність поверхні становить 2,77, що свідчить про 3D механізм роста кристалів при формуванні покриву. За параметрами шорсткості поверхні Ra і Rq покриви відносяться до 9 класу шорсткості. За фазовим складом композити є переважно аморфними матеріалами, які містять нанокристалічний кобальт та інтерметаліди Co₃W і Zr₃Co. Завдяки кількісному і фазовому складу, морфології і фрактальності поверхні мікротвердість і корозійна стійкість систем Co-W-ZrO₂, одержаних за густини струму 4 А/дм², на 20 % перевищують параметри покривів, одержаних при 10 А/дм², і у 3 рази переважає відповідні характеристики підкладки.Документ The electrochemical behavior of Fe³⁺ – WO₄²⁻ – Cit³⁻ and Fe³⁺ – MoO₄²⁻ – WO₄²⁻ – Cit³ systems(Украинский государственный химико-технологический университет, 2017) Yermolenko, I. Yu.; Ved, M. V.; Karakurkchi, A. V.; Sakhnenko, N. D.; Kolupayeva, Z. I.The kinetic parameters of electrochemical behavior of tungsten at the deposition of Fe–W and Fe–Mo–W alloys were determined using linear voltammetry and analyzing polarization relationships. In the presence of citrate ions the cathode process was shown to proceed with the participation of [FeHCitWO₄]⁻ clusters. An optimal concentration ratio of the components in electrolyte required for the Fe—W alloy deposition was defined as c(Fe³⁺):c(Cit³⁻):c(WO₄²⁻) = 1:1.5:0.3. The deviation from this ratio by an increase in the concentration of tungstate ions results in the formation of dimer forms W₂O₇²⁻ and [FeW₂O₇HCit]⁻ clusters; as a result the concentration of electrode active particles [FeWO₄HCit]⁻ diminishes and the cathode process is inhibited. A peculiar feature of the formation of electrolytic alloy Fe–Mo–W is a competitive reduction of molybdates and tungstates. Based on the analysis of the kinetic parameters and characteristic criteria of electrochemical reactions, we proposed the mechanism for the co-deposition of alloy containing iron with molybdenum and tungsten; this mechanism is a sequence of coupled reactions of irreversible reduction of intermediates with slow charge transfer stage and previous chemical step of the ligands release. The data of X-ray phase analysis show that the binary alloys Fe–W are solid solutions of tungsten in iron and ternary alloys Fe-Mo- W are X-ray amorphous.Документ Технологічні стадії комплексної переробки вторинної вольфрамвмісної сировини(Одеський національний політехнічний університет, 2013) Резніченко, Вячеслав Володимирович; Резніченко, Ганна Михайлівна; Бутенко, Анатолій МиколайовичОписані результати досліджень одержання товарних продуктів із вторинної вольфрамвмісної сировини шляхом хімічного вилучення невольфрамвмісних компонентів. Представлено послідовність технологічних рішень отримання вольфраму, нікелю та ферум (ІІІ) оксиду із відпрацьованих вольфрамвмісних сплавів.Документ Functional Properties of Fe−Mo and Fe−Mo−W Galvanic Alloys(Springer, Heidelberg, Allemagne, 2016) Ved, M. V.; Sakhnenko, N. D.; Karakurkchi, G. V.; Yermolenko, I. Yu.; Fomina, L. P.The influence of the modes of electrodeposition on the morphology, topography, and structure of the galvanic alloys of iron with molybdenum and tungsten is discussed. It is shown that the increase in the corrosion resistance of Fe–Mo and Fe–Mo–W coatings in acid and neutral chloride-containing media is caused both by the elevation of their passivating ability caused by the process of alloying components and by the formation of globular surfaces with homogeneous chemical composition. The microhardnesses of Fe–Mo and Fe–Mo–W galvanic alloys prove to be 2–3 times higher than the microhardnesses of the substrates made of low-alloy steel, which can be explained by the formation of amorphous structures. The results of investigations and tribological tests show that it is reasonable to apply the coatings of double and triple iron alloys in order to reduce wear in friction couples and to increase the corrosion resistance and mechanical strength of the surfaces, which makes them promising for the repair and restoration technologies.