Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
8 результатів
Результати пошуку
Документ Комплексне застосування інтернетдидактики та електронних бібліотек у навчальному процесі(Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2024) Білецький, Володимир Стефанович; Онкович, Ганна ВолодимирівнаОписано комплексне застосування інтернетдидактики (вікі-, кіно-, сайто-, блого-, вебінародидактики) та електронних бібліотек у сучасній вітчизняній університетській освіті. Показано, що такий підхід підсилює ефект кожного складника (компонента) інтернетдидактики. При цьому їх поєднання у певному окремому випадку обирає викладач. Умовами успішної реалізації такої синергетики є: наявність первинної фахової джерельної бази навчального процесу, матеріально-технічного і програмного забезпечення комунікації «викладач-студент», створення і користування відео, аудіо, текстовою інформацією. Попередньо забезпечується медіаграмотність обох сторін – як викладацького, так і студентського складу; при цьому від викладацького складу, а також роботодавців, очікується не тільки володіння технікою і технологією он-лайн процесу викла дання, але й створення самих продуктів – навчальних фільмів, сайтів, блогів, вебінарів, вікіпедійних статей тощо. Для студента важливим є синергетичне поєднання наукових досліджень і навчального процесу, що можна оптимально досягнути наблизивши самого студента і університет до роботодавця. Для викладача важливим є комплексність його фахової діяльності в університеті з «включеністю» у світове наукове і викладацьке середовище – через присутність доробку викладача (науковця) в міжнародних наукометричних базах, бібліотеках, на майданчиках наукових конференцій, симпозіумів тощо. Отже, комплексний ефект від застосування вікі-, кіно-, сайто-, вебінародидактики та електронних біблі отек у сучасній вітчизняній університетській освіті і науці має такі складники: - по-перше, викладач для підвищення ефективності он-лайн навчання одночасно застосовує вікі-, кіно-, сайто-, блого-, вебінародидактику у найбільш ефективному для його предмету поєднанні; - по-друге, умовами успішної реалізації такої синергетики є: наявність первинної фахової джерельної бази навчального процесу, матеріально-технічного і програмного забезпечення комунікації «викла дач-студент»; - по-третє, необхідно попередньо забезпечити медіаграмотність обох сторін; - по-четверте, для студента важливим є синергетичне поєднання наукових досліджень і навчального процесу; по-п᾽яте, для викладача важливим є синергетичне поєднання його фахової діяльності з «включеністю» у світове наукове і викладацьке середовище.Документ Професійно орієнтована медіаосвіта для студентів спеціальності "Збагачення корисних копалин"(Донецьке відділення Наукового товариства ім. Шевченка, 2023) Білецький, Володимир Стефанович; Онкович, Ганна ВолодимирівнаСучасний навчальний процес в царині інженерії, зокрема, в галузі гірництва, збагачення корисних копалин, де нещодавно було задіяно до 30% активного працездатного населення України, суттєво базується на використанні інтернету. Актуальність викладання в он-лайн режимі у останні 2-3 роки суттєво детермінована спершу ковідом, потім – умовами війни, яку Росія веде проти України. Тому медіаграмотність стала ключовою ознакою фаховості сучасного спеціаліста. Її набуття спонукає до розвитку медіаосвітніх технологій. Вітчизняними і закордонними дослідниками-практиками було розглянуто різні аспекти використання засобів масової інформації та їхніх продуктів у навчальному процесі. В університетах з’являються спецкурси з медіаосвіти, що свідчить як про екстенсивний так і інтенсивний розвиток медіадидактики вищої школи, яка збагачується новітніми технологіями, термінами, поняттями і водночас проникає в найновіші царини знань. У нашому дослідженні пропонується програма нового спецкурсу «Професійно орієнтована медіаосвіта для спеціалістів підгалузі «ЗБАГАЧЕННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН» (05.15.08) і даються деякі рекомендації щодо його впровадження у систему вищої освіти. Для українського фахового середовища такий спецкурс з використанням ІТ-технологій має підвищену актуальність ще й тому, що з трьох науково-освітніх шкіл за спеціальністю 05.15.08 – донецької, дніпровської та криворізької, історія яких нараховує 70-100 років, станом на 2022 рік функціонує тільки остання. Водночас промисловий сектор налічує декілька десятків збагачувальних фабрик, можливості підготовки кадрів інженерної ліфікації для яких обмежена. При цьому слід вітати спроби заснувати нові і недержавні університети гірничо-металургійного спряму вання (приклад – Технічний університет "Метінвест політехніка", Запоріжжя).Документ Спецкурс "Професійно орієнтована медіаосвіта" у розвитку фахової компетентності майбутніх фахівців з первинної переробки корисних копалин(European Scientific Platform, 2023) Білецький, Володимир Стефанович; Онкович, Ганна ВолодимирівнаСучасний навчальний процес в царині інженерії, зокрема, в галузі гірництва, переробки корисних копалин, де нещодавно було задіяно до 30% активного працездатного населення України, суттєво базується на використанні інтернету. Медіаграмотність стала ключовою ознакою фаховості спеціаліста. Її набуття спонукає до розвитку медіаосвітніх технологій. Сучасними дослідниками розглянуто різні аспекти використання засобів масової інформації та їхніх продуктів у навчальному процесі. В університетах з’являються спецкурси з медіаосвіти, що свідчить як про екстенсивний так і інтенсивний розвиток медіадидактики вищої школи, яка збагачується новітніми технологіями, термінами, поняттями і водночас проникає в найновіші царини знань. У нашому дослідженні пропонується програма нового спецкурсу «ПРОФЕСІЙНО ОРІЄНТОВАНА МЕДІАОСВІТА ДЛЯ ФАХІВЦІВ З ПЕРВИННОЇ ПЕРЕРОБКИ РОРИСНИХ КОПАЛИН» для спеціальності 184 «Гірництво», підгалузі «Збагачення корисних копалин» (05.15.08) і даються деякі рекомендації щодо його впровадження у систему вищої освіти. Для українського фахового середовища такий спецкурс з використанням ІТ-технологій має підвищену актуальність, оскільки з трьох українських науково-освітніх шкіл за спеціальністю 05.15.08 –донецької, дніпровської та криворізької, історія яких нараховує 70-100 років, станом на 2022 рік функціонує тільки остання. Водночас промисловий сектор налічує декілька десятків збагачувальних фабрик, можливості підготовки кадрів інженерної кваліфікації для яких обмежена.Документ Спецкурс "Професійно орієнтована медіаосвіта" у розвитку фахової компетентності майбутніх спеціалістів з трубопровідного транспорту(Scientific Publishing Center "InterConf", 2023) Білецький, Володимир Стефанович; Онкович, Ганна ВолодимирівнаМедіаграмотність нині – ключова ознака фаховості спеціаліста в царині інженерії. Її набуття спонукає до розвитку медіаосвітніх технологій. Сучасними дослідниками-практиками було розглянуто різні аспекти використання засобів масової інформації та їхніх продуктів у навчальному процесі. В університетах з’являються спецкурси з медіаосвіти, що свідчить як про екстенсивний так і інтенсивний розвиток медіадидактики вищої школи, яка збагачується новітніми технологіями, термінами, поняттями і водночас проникає в найновіші царини знань. У нашому дослідженні пропонується програма нового спецкурсу «Професійно орієнтована медіаосвіта для спеціалістів з трубопровідного транспорту». Запит на таких спеціалістів сьогодні охоплює спеціальності 184 «Гірництво», 185 «Нафтогазова інженерія та технології», 102 «Хімія» та ін. Для фахового середовища такий спецкурс з використанням ІТ-технологій має підвищену актуальність, оскільки Україна – транзитна країна, через її територію проходять ряд міжнародних транспортних коридорів, що послуговуються трубопровідним транспортом – магістральних газопроводів, нафтопроводів, продуктопроводів (зокрема аміакопровід). Станом на 2013 рік загальна довжина нафто- і газопроводів в Україні складала 45597 км, з них газопроводи – 36720 км, нафтопроводи – 4514 км, нафтопродуктопроводи – 4363 км. Тільки Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» має 72 тис. працівниківДокумент Інтернет-дидактика у розвитку професійної компетентності майбутнього фахівця (на прикладі розвитку медіакомпетеності фахівців з нафтогазової справи)(2022) Білецький, Володимир Стефанович; Онкович, Ганна ВолодимирівнаУ статті розглянуто і проаналізовано особливості інтернет-дидактики та її складників з метою підвищення ефективності навчального процесу та наукових досліджень, зокрема, і в першу чергу за спеціальністю «Нафтогазова інженерія та технології». На прикладах проілюстровано застосування блогодидактики, вікідидактики, вебінародидактики, спеціалізованих он-лайн курсів лекцій. У контексті інтернетдидактики порушено тему надійності інформації, Подана чинна вітчизняна класифікація наукових і навчальних видань. Сформульовані методичні підходи і рекомендації щодо їх використання.Документ Вітчизняна професійно орієнтована медіаосвіта у гірничо-видобувних галузях: шляхи поступу(Scientific Publishing Center "InterConf", 2022) Білецький, Володимир Стефанович; Онкович, Ганна Володимирівна; Торопчинова, Катерина ЛеонідівнаУ сучасній освіті та науці медіаінформаційна грамотність сприймається як органічна невід’ємна складова і запорука отримання якісної освіти та наукового прогресу. Нині вона успішно розвивається практично в усьому світі завдяки медіаосвітнім технологіям, котрі об’єднує відносно нове поняття – медіадидактика. Разом з тим, шляхи і етапи розвитку професійно орієнтованої медіаосвіти, її темпоральний поступ в різних країнах, мовних спільнотах різний. Для реалізації професійно-орієнтованої медіаосвіти треба зреаліщовувати кілька складників: 1. Достатній для якісного освітнього процесу Банк даних: – національну галузеву термінологічну систему, яка віддзеркалена у системі фахових перекладних і тлумачних словників і дає можливість міжмовного переходу (зокрема, англійські відповідники); – парк сучасних підручників і посібників з галузі, який опирається на національну галузеву термінологічну систему; – галузеві енциклопедичні видання, які крім дефініції дають посутнісний опис технологічних процесів, пристроїв, установок тощо; 2. Розвинені медіа (особливо комп’ютерні, що охоплюють цільові групи), які забезпечують комунікацію через інтернет між учасниками освітнього і науково-дослідного творчого процесу: – власне технічні засоби комп’ютерних медіа (персональні комп’ютери, ноутбуки, планшети, смартфони, відеокамери, роутери, модеми тощо); – програмне забезпечення для відеоконференцій, конференц-зв’язку тощо; – інтернет — всесвітня система сполучених комп'ютерних мереж, що заснована на комплекті Інтернет-протоколів і складається з мільйонів локальних і глобальних приватних, публічних, академічних, ділових і урядових мереж, пов'язаних між собою з використанням різноманітних дротових, оптичних і бездротових технологій. Інтернет – фізична основа для розміщення величезної кількості інформаційних ресурсів і послуг. 3. Методико-теоретичний інструментарій медіаосвіти, медіадидактики. В статті послідовно розкриваються ці складники.Документ Спецкурс "Професійно орієнтована медіаосвіта" у розвитку фахової компетентності майбутніх працівників гірничої та нафтогазової галузей(2022) Білецький, Володимир Стефанович; Онкович, Ганна Володимирівна; Онкович, Артем ДмитровичСучасний навчальний процес в царині інженерії суттєво базується на використанні інтернету. Медіаграмотність стала ключовою ознакою фаховості спеціаліста. Її набуття супроводжується розвитком медіаосвітніх технологій. Дослідниками-практиками було розглянуто різні аспекти використання засобів масової інформації та їхніх продуктів у навчальному процесі. У різних навчальних закладах з’являються спецкурси з медіаосвіти. Це свідчить про розвиток медіадидактики вищої школи, яка збагачувався новітніми технологіями, термінами, поняттями. Постала потреба узагальнити ці теоретичні напрацювання з опертям на досвід практиків, зокрема, в сфері гірничої та нафтогазової інженерії. У статті для спеціальностей 184 «Гірництво» і 185 «Нафтогазова освіта» пропонується програма нового спецкурсу "Професійно орієнтована медіаосвіта для спеціалістів з гірничої та нафтогазової інженерії" і даються деякі рекомендації з його впровадження у систему вищої освіти.Документ Нове у медіаосвіті: інженерна блогодидактика(Знання, 2019) Онкович, Ганна Володимирівна; Білецький, Володимир Стефанович; Онкович, Артем Дмитрович; Ткаченко, Микола ВолодимировичАвтори аналізують проблему використання соціальної мережі у розвитку і саморозвитку професійної компетентності особистості. Показано це на прикладі інженерної блогодидактики. У статті розглядається вітчизняний медіаосвітній фактаж і пропонуються нові інструментальні технології щодо використання соціальної мережі в освітньому процесі вищої школи.