Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Проблеми втілення людиноцентричної парадигми розвитку в економіку України(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Назаренко, Олена Василівна; Решетняк, Наталя БорисівнаЛюдиноцентрична система поглядів на економіку та суспільство дає загальний напрям розвитку творчого потенціалу вільної особистості, проте її реалізація в сучасних умовах в Україні вельми ускладнена. Але будь-яка складна соціально-економічна проблема не має глухих кутів, а може стати трампліном до нових рішень, до усвідомлення нової парадигми розвитку. Україна, на наш погляд, протягом останніх десятиліть дотримувалась доктрини часткових змін, що відповідало моделі державно-монополістичного капіталізму. Ця модель слугує інтересам обмеженого кола владно-бізнесової еліти. Комплексне реформування соціально-економічного устрою держави сприятиме активізації економічної поведінки середнього класу, зміцненню його суспільної ролі. Для цього потрібні різкі кардинальні реформи, спрямовані на втілення людиноцентричної концепції, інтегральним критерієм якої повинно стати зростання добробуту та якості життя більшої частини населення країни і багатства нації загалом упродовж тривалого часу. На наш погляд, пріоритетною стратегією держави та суспільства має стати стимулювання освіти, науки та культури. Такий підхід обумовлений зміною системи мотивації людини, що пов’язана зі стрімким розвитком науково-технічного прогресу, який веде до появи людини «інформативної», «інноваційної» та «комунікативної», бо економічний розвиток у сучасних умовах неможливий без саморозвитку людини. В Україні досить повільно відбувається гуманізація економічного життя, людина творчої праці не перетворюється на центральну постать у виробництві, масово мігруючи на закордонні ринки праці. Українські державні та громадські інститути повинні все більше уваги приділяти побудові оптимістичного стилю життя суспільства, якості життя людей, зменшенню нерівності в доходах, стимулюванню власного, внутрішнього виробництва, освіти та науки, формуванню патріотичної еліти суспільства, розвитку творчих здібностей кожного громадянина країни. Бо саме творчість талановитих і щасливих людей є невичерпним економічним ресурсом, який спроможний подолати виклики ХХІ сторіччя.Документ Забезпечення збалансованого інноваційного розвитку економіки України в умовах глобальної невизначеності(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Решетняк, Наталя Борисівна; Назаренко, Олена Василівна; Єгорова, Юлія ВалеріївнаНеобхідність забезпечення збалансованого інноваційного розвитку України зумовлена глобальною невизначеністю, динамічними процесами та структурними змінами, які мають місце сьогодні у світовій економіці. В цих умовах актуальним є визначення позицій України у світовій системі координат саме за параметрами інноваційності. Оцінювання стану науково-технічної сфери, інноваційного розвитку, результатів наукових досліджень у країнах світу на міжнародному рівні здійснюється за багатьма показниками різноманітних рейтингів, до найбільш авторитетних з яких, відносяться: Глобальний інноваційний індекс, Глобальний індекс конкурентоспроможності, Європейське іннов аційне табло. Проведення аналізу досягнутого стану інноваційного розвитку економіки України за показниками міжнародних рейтингів потребує визначення методологічних принципів їх розрахунку. За результатами дослідження встановлено, що, незважаючи на деякі позитивні тенденції, в цілому існує значний розрив між рівнем інноваційного розвитку України та розвинутих країн. З’ясовано, що позиції нашої країни за Глобальним індексом конкурентоспроможності в останні декілька років коливаються в межах 76-89 місць, з чого зроблено висновок про відсутність дієвих реформ у сфері наукових досліджень, технологій та інновацій. Дослідження інноваційної діяльності європейських країн та країн - регіональних сусідів продемонструвало належність України до групи зі статусом «Повільний інноватор». Низькі значення показників у міжнародних рейтингах пов’язані з помилками в політиці уряду та існуючими проблемами в інноваційній сфері – використання людського потенціалу, якості інноваційної інфраструктури, формування сталих взаємозв’язків між елементами національної інноваційної системи в цілому. Залишаються невирішеними питання співробітництва з міжнародними інститутами та слабкої інтегрованості в міжнародну науково-технічну та інноваційну кооперацію. У зв’язку з цим запропоновані кроки у напряму приєднання України до глобальних інноваційних процесів, що дозволить наблизити результати рейтингів до рівня розвинутих країн у майбутньому.