Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
19 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ Отримання дизельного палива з поліпшеними властивостями(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Троценко, О. В.; Григоров, Андрій Борисович; Назаров, В. М.Відомо, що одним із шляхів підвищення рівня експлуатаційних властивостей дизельних палив є введення до їх складу спеціальних компонентів – присадок. Цей шлях на сьогоднішній день є досить раціональним та економічно доцільним для України, особливо в умовах відсутності якісної нафтової сировини для виробництва палив, що у свою чергу призводить до значної імпортозалежності. Спектр присадок, які використовуються у дизельних паливах, є вельми різноманітним, що вносить певні складності до підбору їх збалансованого пакету, особливо з огляду на їх ефективність та сумісність одна з одною. Дещо спростити цю процедуру можливо за рахунок додавання до дизельних палив поліфункціональних присадок, використанню яких присвячено багато періодичної літератури. Спираючись на актуальність напрямку наукових досліджень, пов’язаного з поліпшенням властивостей дизельного палива, яке виробляється на підприємствах нафтопереробної галузі України, нами було запропоновано використовувати у складі дизельних палив речовину, яка відноситься до класу ароматичних діазосполук та володіє поліфункціональними властивостями. Так, дана присадка додавалася до прямогонної дизельної фракції (240–350 °С) у кількості до 1,0 %, з подальшим дослідженням властивостей отриманої суміші. Дослідження показали, що присадка значно поліпшує низькотемпературні властивості (на -10 °С), сприяє підвищенню густини і віскозності та додатково надає стійкий колір (від жовтого до помаранчевого) дизельному паливу. Отже, може бути використана у складі товарних дизельних палив, с підвищеними експлуатаційними властивостями.Документ Дослідження впливу властивості водонафтової емульсії на режим роботи штангового насосу(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Шевченко, Наталія Григорівна; Колачова, А. М.Нині актуальним напрямом є рішення практичних задач в складних технічних об'єктах з урахуванням реальних характеристик середовища (неньютонівські рідини, геторогенні суміші.Документ Дослідження впливу швидкості охолодження на структуру і властивості сталі в технології комплексного іонного азотування(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Шевченко, Світлана Михайлівна; Горова, Олена Павлівна; Терлецький, Олександр СеменовичДокумент Сучасні напрями теоретичних розробок щодо використання сплавів на основі заліза(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Лук'янова, Катерина СергіївнаУ статті доведено, що важливими здобутками теоретичних розробок щодо використання сплавів на основі заліза є наукові праці вітчизняних дослідників. Так, у дисертаційному дослідженні Карпець М.В. вперше систематично досліджено фазовий склад, мікроструктуру та фізико-механічні властивості сплавів системи Сr-Ni-Co-Fe-Cu-Al в концентраційному інтервалі (0-3 моль) вмісту хімічних елементів. Встановлено, що в досліджуваній системі внаслідок високої ентропії змішування утворюються лише прості тверді розчини заміщення на основі ГЦК та ОЦК структур, які характеризуються високим комплексом фізико-механічних властивостей, не притаманних жодному із складових компонентів. Обґрунтовано, що основним фактором фазоутворення у високоентропійних сплавах є величина середньої електронної концентрації сплаву. Інтервал значень середньої електронної концентрації, в якому існують ОЦК чи ГЦК структури, залежить від швидкості кристалізації розплаву та наявності в сплаві елементів, схильних до ліквації. Встановлено елементи-стабілізатори твердих розчинів на основі фаз з ОЦК (Al, Cr) та ГЦК (Cu, Ni, Co) структурами. Суттєвим науковим досягненням слід вважати вперше розроблений високоентропійний сплав CrMnFeCoNi2Cu на основі твердого розчину зі структурою ГЦК фази, здатний деформуватись прокаткою при кімнатній температурі на 98 % без появи тріщин або надривів. Досліджено його фазовий склад, мікроструктуру та фізико-механічні властивості на всіх етапах деформування. Показано, що в Україні вперше при холодній прокатці у високоентропійному сплаві CrMnFeCoNi2Cu, подібно до чистих металів та сплавів з ГЦК-структурою, виникає текстура прокатки з основною компонентою. В статті наведено приклади інших теоретичних розробок щодо використання сплавів на основі заліза.Документ The Sulfonation of 3,5,7,3’,4’-Pentahydroxyflavone and Non-Linear-Optical Activity of its Sulfonic Derivatives(Lviv Polytechnic National University, 2019) Mishurov, DmytroSynthesis of sulfoquercetin and studies of its structure and nonlinear properties have been carried out. Using quantum-chemical simulations,13С and HSQC NMR spectrometry, FTIR spectroscopy it was shown that a sulphonic group occurs in C8 location of quercetin. Molecular first hyperpolarizability of the obtained 8-sulfoquercetin was studied. It was shown that 8-sulfoquercetin can be used for creation the new polymer NLO materials on its basis.Документ Дослідження гумінових кислот та речовин, як гібридних модифікаторів полімерів(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Лебедєв, Володимир Володимирович; Мірошниченко, Денис Вікторович; Савченко, Дмитро Олександрович; Білець, Дар'я Юріївна; Мисяк, Всеволод Романович; Вінник, Андрій Михайлович; Реука, Юрій Вікторович; М'ягкохліб, Ілля ІвановичВ роботі проведені дослідження гумінових кислот та речовин, як гібридних модифікаторів полімерів. Методом ІЧ-аналіз було проведені дослідження для визначення найбільш характерних функціональних груп в гумінових кислотах, одержаних з бурого вугілля. Серед найбільш характерних спектральних смуг гумінових кислот варто відмітити: фенольні −OH гідроксильні групи при 3380-3400 см⁻¹, аліфатичні смуги C–H при 2920-2940 см⁻¹, симетричні νCOO– карбоксильні та νCO (фенольні), νOH (аліфатичні) при 1100 см⁻¹. Встановлено, що саме наявність саме цих функціональних груп зумовлюють здатність гумінових кислот виконувати роль гібридного модифікатора по відношенню до полімерів.Документ Властивості котельного палива, компаундованого вузькими паливними фракціями(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Шевченко, Кирило Володимирович; Григоров, Андрій Борисович; Сінкевич, Ірина ВалеріївнаЗ метою поліпшення експлуатаційних властивостей, зокрема в’язкісно-температурних, котельного палива запропоновано їх компаундування з вузькими пали-вними фракціями, отриманими шляхом термічної деструкції вторинної полімерної си-ровини (поліетилену низького тиску та поліпропілену). При компаундуванні мазуту марки 100 з вузькими паливними фракціями, відбу-вається зниження значень густини до 865 (873) кг/м3, умовної в’язкості до 2,50 (2,63) град. ум., температури застигання до 8 (13) °С) , вмісту сірки до 0,17 % мас. та підвищу-ється нижча теплота згоряння до 43606 (43850) кДж/кг. При цьому, відбувається посту-пове зниження величини показника температури спалаху до 114(127) °С. Таке зниження є негативним моментом, який призводить до підвищення поже-жонебезпеки мазуту при його використанні, зберіганні, перекачування і транспорту-ванні. Але, при цьому, значення показника температури спалаху, згідно вимог норма-тивної документації, знаходяться у допустимих межах. Тобто, значенням саме цього показника можна обмежувати вміст у мазуті вузьких паливних фракцій. Визначено, що раціональна концентрація вузьких паливних фракцій у складі то-пкового мазуту марки 100, знаходиться у межах до 30% мас. У цих межах спостеріга-ється припустиме зниження значень температури спалаху – показника, що характеризує пожежонебезпеку мазуту при його використанні, зберіганні, перекачування і транспор-туванні на фоні поліпшення інших експлуатаційних властивостей мазуту. Виробництво запропонованого компаундованого котельного палива з одного бо-ку дозволяє розширити сировинну базу процесу, шляхом залучення до виробничого процесу вторинну полімерну сировини – тверді побутові відходи, що підлягають обов’язковій утилізації, з іншого – задовольнити існуючий попит на котельне паливо, за рахунок підвищення обсягів його виробництва.Документ Технологія полімервмісних бітумних матеріалів(Крок, 2022) Григоров, Андрій Борисович; Мардупенко, Олексій Олександрович; Сінкевич, Ірина ВалеріївнаВикладені основні питання щодо особливостей формування властивостей та виробництва бітумних матеріалів. Запропановано використовувати численні промислові та побутові вдходи в технології полімервмчних бітумних матеріалів. Монографія призначена для інженерно-технічних та наукових співробітників нафтопереробної та нафтохімічної галузі України, що займаються розробкою, дослідженням та застосуванням бітумних матеріалів. Рекомендовано для студентів спеціальності 161 - "Хімічні технології та інженерія" денної та заочної форм навчання.Документ Розширення сировинної бази коксування та поліпшення властивостей коксу як доменного палива(Крок, 2022) Мирошниченко, Ігор Володимирович; Фатенко, Сергій Валентинович; Мірошниченко, Денис Вікторович; Шульга, Ігор ВолодимировичУ монографії наведені науково-обгрунтовані параметри виробництва доменного коксу з вугільних шихт, що характеризуються підвищеним вмістом газового вугілля, а також рекомендації щодо керування величиною найвищої теплоти згоряння доменного коксу.Документ Дослідження термофрикційного зміцнення робочої частини ювелірного інструменту(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Волков, Олег Олексійович