Кафедри

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5
  • Ескіз
    Документ
    Ефективність використання сільськогосподарських земель при виробництві окремих культур
    (2022) Малярець, Людмила Михайлівна; Ульянченко, Наталія Володимирівна
    Досліджуються проблеми ефективності використання сільськогосподарських земель при виробництві соняшнику, кукурудзи на зерно та пшениці в підприємствах Харківської області. Метою дослідження є оцінка процесу формування рівня прибутковості виробництва соняшнику, пшениці та кукурудзи на зерно та виділення окремих факторів впливу на її величину. Було встановлено, що між величиною витрат та прибутку не виявлено чітких залежностей. Констатується чітка залежність між величиною урожайності та величиною прибутку на 1 га посівної площі. Побудована регресійна модель залежності величини прибутку на 1 га посівної площі від окремих факторів. Всі побудовані моделі були надійними та мали середній рівень зв’язку. Встановлено від’ємний характер зв’язку між рівнем витрат на 1 га посівної площі та рівнем прибутку. Робиться висновок про чіткий прояв закону спадної віддачі, який характеризує поступове падіння величини прибутку в процес нарощування витрат.
  • Ескіз
    Публікація
    Інтенсифікація виробництва як чинник підвищення показників ефективності скотарства
    (Білоцерківський національний аграрний університет, 2021) Шиян, Наталія Іванівна
    Проаналізовано вплив рівня інтенсифікації скотарства на показники її ефективності. У процесі дослідження використано такі методи: монографічний, аналітичний, групування, графічний. Статистичну базу досліджень становили статистичні дані розвитку скотарства, представлені Державною службою статистики України та суб’єктами господарювання галузі Харківської області. На основі методу групування суб’єктів господарювання галузі за величиною витрат на 1 гол. худоби, доведено, що зі зростанням цих витрат спостерігається підвищення показників ефективності молочного скотарства відповідно до закону спадної віддачі. У м’ясному скотарстві за існуючої фактичної величини витрат на 1 гол. великої рогатої худоби і її підвищення в господарствах Харківської області у 2019 р. спостерігається зниження показників ефективності. Обґрунтовано граничну величину витрат на одну корову, після досягнення якої відбувається зменшення показників ефективності молочного скотарства. У 2019 р. гранична величина витрат становила 43,0 тис. грн. Отримані теоретичні висновки мають практичне значення для керівників господарств із погляду прийняття рішень щодо визначення раціональної межі витрат в галузі з розрахунку на одну корову. Показано, що підвищення рівня інтенсивності молочного скотарства супроводжується збільшенням поголів’я худоби з розрахунку на одне підприємство, підвищенням середнього річного удою корів та зростанням щільності поголів’я корів з розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь. Обґрунтовано дію закону спадної віддачі в галузі молочного скотарства, відповідно до якого зростання витрат на одну корову супроводжується підвищенням окремих показників ефективності галузі до певного рівня, після досягнення якого спостерігається їх зменшення. Цей висновок підтверджено залежностями між величиною витрат на одну корову і такими показниками ефективності як середній річний удій на одну корову, окупність витрат виручкою від реалізації молока, прибуток (збиток) на 1 ц молока.
  • Ескіз
    Документ
    Ефективність короткострокового кредитування сільськогосподарських товаровиробників
    (Університет банківської справи, 2021) Олійник, Олександр Васильович; Макогон, Віталій Вікторович; Скоромна, О. Ю.; Міщенко, В. С.; Брік, Світлана Володимирівна
    Касові розриви у фінансуванні сільськогосподарських підприємств зумовлює залучення позикових коштів, що сприяє зростанню масштабу виробництва, дозволяє перебудувати технологічну базиcну інноваційну основу та є запорукою зростаючої динаміки їхнього власного. Зважаючи на це, управління залученням та ефективним використання позикових коштів є однією з найважливіших функцій менеджменту агроформувань. При цьому підпорядкованість аграрного виробництва дії закону спадної віддачі зумовлює дисфункції у формуванні ефекту фінансового левериджу, що знижує ефективність використання кредитних ресурсів для фінансування виробничих витрат сільськогосподарських товаровиробників. Зокрема, оцінка ефективності використання позикового капіталу сільськогосподарськими підприємствами з позицій класичного підходу в обчисленні ефекту фінансового левериджу показала, що останній ігнорує дію закону спадної віддачі, що тягне за собою хибність висновків відносно доцільності використання короткострокових позик для фінансування операційних витрат. У сукупності зазначене спричиняє необхідність обґрунтування нових науково-методичних підходів до організації ефективного короткострокового кредитування сільськогосподарських товаровиробників. Результати дослідження свідчать, що спадна окупність нарощування інтенсивності сільськогосподарського виробництва значно впливає на ефективність залучення кредитних ресурсів для фінансування операційних витрат. Апробований під час дослідження методичний інструментарій дозволив установити зниження оптимального рівня інтенсивності виробництва за умов кредитного покриття частини витрат порівняно з їхнім самофінансуванням. При цьому визначено, що за умов поєднання власних і позикових коштів оптимальний рівень інтенсивності виробництва не залежить від структури оборотного капіталу за джерелами фінансування. Поряд із цим обґрунтовано підходи, які дозволяють обчислити рівень кредитного покриття витрати, за якого, не знижуючи величину очікуваного прибутку за умови самофінансування, досяжними стають значно більші обсяги товарної продукції. Крім цього встановлено, що зменшення оптимального рівня інтенсивності виробництва за умови використання кредитних ресурсів пропорційне рівню відсоткових ставок. Воно є суттєвішим, що вищими є відсоткові ставки.
  • Ескіз
    Документ
    Ефективність витрат на впровадження нових сортів і гібридів у рослинництві
    (2020) Олійник, Олександр; Макогон, Віталій Вікторович; Міщенко, Віталія; Брік, Світлана Володимирівна
    Мета. Мета статті – висвітлити результати дослідження, присвяченого розробці підходів до оптимізації рівня витрат на впровадження нових сортів і гібридів у рослинництві, у тому числі за умов їхфінансування за рахунок позикового капіталу. Методологія / методика / підхід. Спираючись на діалектичний метод пізнання, використали методи: абстрактно-логічний (систематизація публікацій, присвячених проблемам агроінновацій і кредитування аграрної галузі, теоретичні узагальнення та формулювання висновків), нелінійного кореляційно-регресійного аналізу (установлення залежності між інтенсивністю виробництва продукції рослинництва тарезультатами функціонування галузі), оптимізаційного моделювання (розробка інструментарію, що дозволяє визначити оптимальний обсяг кредиту вразівпровадження інновацій). Результати. Розроблено підхід, який ураховує агробіологічні, економічні тафінансові аспекти аграрної галузі,тадозволяє на етапі планування виробничого процесуі його фінансового забезпечення оцінити доцільність кредитного покриття витрат на впровадження інноваційного рішення; апробовано методичний інструментарій, який дозволяє визначити оптимальні величини витрат за різних умов і форм фінансування, а також оптимальну величину кредитного забезпечення, що гарантує максимізацію прибутку з урахуванням очікуваного приросту урожайності за рахунок упровадження нових сортів і гібридів. Оригінальність / наукова новизна. Обґрунтовано підхід до визначення оптимального обсягу кредитного забезпечення впровадження інновацій, що, на відміну від традиційного, який ґрунтуєтьсяна ефекті фінансового важеля, ураховує нелінійність витратних і результативних показників функціонування аграрної галузі, спричинену ефектом спадної віддачі. Практична цінність / значущість. Застосування пропонованого до впровадження методичного підходу дозволяє визначити оптимальні величині виробничих витрат їх кредитного покриття з урахуванням очікуваного приросту урожайності виробництва, який забезпечує впровадження нового сорту або гібриду рослин.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні підходи до визначення оптимального рівня кредитного забезпечення операційних витрат рослинництва
    (Вінницький національний аграрний університет, 2019) Макогон, Віталій Вікторович; Горох, Олександр Вікторович; Брік, Світлана Володимирівна
    Розвиток аграрного сектора економіки істотно залежить від рівня його кредитного забезпечення. Проведені дослідження засвідчили, що ефективне використання кредитних ресурсів для фінансування виробничих витрат сільськогосподарських товаровиробників можливе лише за умови врахування дії закону спадної віддачі. Апробація на прикладі сільськогосподарських підприємств класичного підходу до визначення ефекту фінансового левериджу, як одного з основних показників ефективності використання позикового капіталу, показала, що він не враховує дію закону спадної віддачі і може призводити до хибних висновків стосовно доцільності використання короткострокових позик для фінансування операційних витрат. Розроблений методичний інструментарій дозволив встановити зниження оптимального рівня інтенсивності виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції при використанні позикових коштів в порівнянні з варіантом фінансування виключно за рахунок власних оборотних засобів. Величина зменшення оптимального рівня інтенсивності виробництва за умови використання кредитних ресурсів залежить від рівня процентних ставок. Чим вище процентні ставки тим більше зниження оптимального рівня інтенсивності. Встановлено, що оптимальний рівень інтенсивності виробництва за умови фінансування витрат за рахунок власного і позикового капіталу не залежить від коефіцієнту фінансового левериджу (співвідношення власного і позикового капіталу). Розроблений інструментарій дозволяє встановити обсяги залучення позикового капіталу, які не зменшують обсяги очікуваного прибутку в порівняні з тим, що може бути отриманий за умови фінансування лише за рахунок наявних власних коштів, але сприятиме істотному збільшенню обсягів товарної продукції.